Батькам
-
Як людська психіка «нормалізує війну»
Війна це завжди біль, людські втрати, страх та обмеження. Тому на початку повномасштабного вторгнення більшість із нас навіть уявити не могли, що можна відчувати радість і вести відносно звичайний спосіб життя в умовах воєнного стану.
-
Допомогти дитині стати більш зосередженою
Довільна увага людини може бути зосереджена на чомусь одному приблизно 8 секунд. Далі концентрація залежить або від рівня зацікавленості, або – від сили волі. Тобто, в процесі мислення ми знаходимо для себе внутрішнє обґрунтування, чому саме зараз варто зосередитись на цій роботі.
-
Перемогти панічну атаку
Різка зміна звичних умов життя, повітряні тривоги, перебування в укриттях, обстріли та змушена втеча з рідного дому – всі ці фактори спонукають до розвитку розладів психіки, серед яких є й панічні. Панічна атака провокується надмірним викидом адреналіну у кров, і, відповідно, сильними фізичними симптомами.
-
Страх ядерного удару
Відчувати страх та тривогу стосовно можливої загрози життю – нормально й природно. До цих почуттів додаються невизначеність та безпорадність. Адже ніхто не може гарантувати, коли й чи дійсно відбудеться ця ядерна атака. Визнання неможливості на щось вплинути також посилює тривогу. Тож у цей час важливо подбати про себе. Якщо тривога накриває раптово, то впоратися допоможуть:
-
Чи допоможе алкоголь зняти тривогу
Популярною є думка, що людина приймає алкоголь для того, щоб зменшити свою тривогу. Насправді алкоголь є наркотиком, тобто він дає ілюзію переміщення людини до якогось уявного світу. Він змінює свідомість людини. І в цей час сп’яніння людина може не відчувати тривогу.
-
Базові правила психологічної стійкості під час війни
1. Перестати очікувати “коли це закінчиться”. Це звучить жорстоко, але таке очікування забирає у вас сили. Закінчиться. Обов’язково. Але необхідно діяти відповідно до реалій сьогодення.
-
Тренуємо асертивність
Асертивність – це особиста відповідальність за свою поведінку; вміння не звинувачувати інших людей за їх реакцію на нашу поведінку; здатність людини відстоювати свою точку зору, не порушуючи моральних прав іншої людини; самоповага, повага до інших людей.
-
Чи можна відпочивати під час війни
Делікатність – це чи найнеобхідніша зараз манера поведінки. Будь яка наша дія має бути усвідомлена тим, що можна комусь зробити боляче. І цих «комусь» – пів країни, якщо не більше. Якщо ти спиш не в окопі – тобі вже повезло. Якщо живеш в незруйнованому будинку – тобі знову повезло. Якщо твої діти при тобі, здорові і не травмовані війною – тобі дуже повезло. А якщо в тебе ще є робота і улюблена машина чи мотоцикл – то ти тричі везунчик. Війна має збільшувати емпатію, а не розділяти людей на два табори. Дорослість суспільства вимірюється саме нею. Можна і потрібно відпочивати від війни, але треба це робити делікатніше.
-
Як мотивувати себе
Людина так влаштована, що не може працювати постійно в одному режимі. Періодично відбувається занепад сил, опускаються руки і зовсім не хочеться нічого робити. У цей момент важливо себе підбадьорити і мотивувати, щоб повернутися у стрій.
-
Як підтримати дитину, якщо рідну людину поранили на війні
Коли рідні дитини зазнали поранень, перебувають на лікуванні чи реабілітації – у дитини виникає багато тривог і запитань… Підтримка потрібна не лише пораненим рідним – підтримка потрібна і дітям… Обговорюйте з дитиною ситуацію зі здоров’ям поранених. Уникаючи розмов, кажучи «напівправду», намагаючись оберегти її від хвилювань, ми, на жаль, зумовлюємо те, що дитина залишається зі своїми домислами та тривогою наодинці – а це дуже непросто… Важливо говорити з дітьми, слухати усі занепокоєння та запитання – і пробувати знайти відповіді та надати емоційну підтримку. Дитині набагато легше, якщо в цьому досвіді вона не сама і може говорити з рідними про свої занепокоєння. Залучайте дитину до турботи про поранених. Турбота може проявлятися по-різному:…