Час війни випробовує та загортовує, перевіряє на віру та міцність кожного, хто перебуває в дивній сюрреальності, де людська логіка потрапляє в капкан руйнування стереотипів та звичних шаблонних уявлень про майбутнє людства. Виникає цілком природня спокуса порівнювати свій стан з іншими: хтось втратив стабільність, житло, роботу, надію, зв’язки, розуміння близьких, а хтось – потрапив у трагічну ситуацію втрати людей, яких любив та без яких не бачив своєї подальшої долі. Тож всім важко!

Останні новини – це біль. Невимовний біль, який нічим не заглушити. Проте він не просто болить. Багатьох він травматизує або й несе повторну травматизацію. Споживання такої кількості інформації у сучасній ситуації стає виснажливим процесом для нашого сприйняття. Для того, щоб мати можливість зберегти себе у тому інформаційному просторі, зберегти власне об’єктивне функціонування нам необхідна інформаційна гігієна.

Ми не можемо передбачити дату закінчення війни, але ми знаємо, що перемога настане. Ми не можемо впливати на рішення та дії політиків і військових, але ми можемо підтримувати їх своєю вірою. Віра – сильний емоційний стан, що супроводжує переконання, впевненість людини у будь-чому. Це життєва сила, яка дає нам волю рухатися. Віра пов’язана із довірою – почуттям особливої незмінної прихильності, здатністю покладатися на того, кому довіряєш.

Війна має свою «психологію». Вона складається з інформаційно-психологічних атак. Ми уже пережили всі стани діяльності психіки. І зараз у нас виснаження. Попередній стан — це була ейфорія, яка підкріплювалася дикою злістю до ворога і невичерпною гордістю за наші перемоги. Під час ейфорії ми по максимуму об’єдналися, згуртувалися, зарядилися бойовим духом. Ми могли не спати, не їсти і функціонувати на всю бойову готовність. Але для мозку енергетично важко працювати в такому стані. Тому він включив для себе функцію захисту! І ми почуваємо себе тотально виснаженими. Можуть бути ознаки депресії через постійну тривогу. Ворог знає усі ці прийоми! Він на це й розраховує. Щоби у стані виснаження зламати нас повністю! Залякати. Обдурити.…

Як стверджують експерти, у ситуаціях кризи, війни є три найкритичніші дні від початку кризи – 5-й, 12-й та 21-й дні. П’ятий день ми вже пережили. Наступний кризовий день – 12-й день, далі – 21-й, а потім настає новий рівень стресових навичок. Після 96-ти годин накопичується втома нервової системи та тих частин мозку, що відповідають за реакції. Як наслідок, відчувається легка дереалізація, затуманеність, гальмування мислення. Це нормально.