Перший крок – це зрозуміти, чи є для вас проблемою відсутність у вашому житті стійких емоційних зв’язків, адже багатьом людям цілком комфортно в такому стані. Тому змушувати себе вести активне соціальне життя – не варто. Йдіть за своїми відчуттями.

Емоційний стан і психічне здоров’я людей в час війни надзвичайно змінюються, піддаються впливу. І це якщо не говорити про ті чи інші особисті трагедії чи втрати. Що ж впливає на наш емоційний стан, як тримати його у нормі? Серед основних правил збереження емоційного та психічного здоров’я є п’ять компонентів: здоровий сон збалансоване харчування щоденна фізична активність спілкування позитивні емоції

Ретравматизація виникає в моменти, коли обставини, за яких людина отримала психологічну травму, повторюються. Спровокувати ретравматизацію здатні навіть спогади, до яких ми повертаємось усвідомлено або мимоволі.

Під час війни з рф сексуальне насильство стало повноцінною зброєю проти цивільного населення України на окупованих територіях для деморалізації та залякування. Не всі розуміють, що чуже тіло – унікальне та недоторкане. Фізичні кордони – непорушні. Те, що лежить поза цією аксіомою, не є нормою, і про це потрібно говорити.

Звідки приходять погані думки? Вони – паростки складних ситуацій та травмувальних подій. До того ж це ментальне “бадилля” має вдосталь добрива з негативних оцінних суджень сторонніх та власних гірких помилок. По суті, погані думки є відлунням негативного досвіду – як свого, так і чужого. Крім того, одна з особливостей пам’яті – зберігати спогади про невдачі довше, ніж про успіх. Тобто сама собою наявність поганих думок є абсолютно нормальним явищем. Але тільки в тому разі, коли вони – як хмарки на емоційному небосхилі. Промайнули й щезли. Та іноді погані думки стають нав’язливими. Вони здатні псувати сон, впливати на здатність розсудливо міркувати, працювати й загалом вести активне життя.

Коли відчуєте імпульс до зриву – спробуйте не реагувати на нього. Намагайтеся відтягти час. Якщо є можливість усунутися фізично від об’єкта подразнення – зробіть це. Приблизно через 15 хвилин ви заспокоїтеся. Відмовляючись реагувати на подразник звичним неекологічним способом, ви даєте собі внутрішню свободу. Ваша початкова реакція – це лише звичка, рефлекс, що формувався із самого дитинства. За бажання ви можете це змінити, поступово відпрацьовуючи нові стратегії поведінки. Для цього вам знадобиться час, терпіння та увага. Якомога точніше визначайте, що ви можете змінити, а що – ні. Вчіться відпускати ситуації, на які ви не можете вплинути. Відмовтеся від нав’язування іншим свого бачення світу. Ваш світ від цього не постраждає. Не наживайте…