Батькам

  • Батькам

    Соціальна фобія

    Соціальна фобія – це неконтрольований страх бути сприйнятим людьми дивним, смішним чи незручним. Наприклад, осіб із соціальними фобіями хвилює, як буде сприйнято їхню поведінку чи появу фізичних ознак тривоги (наприклад, тремору кінцівок, почервоніння чи збліднення шкіри, пітливості). Людина, яка страждає на соціальну фобію, відчуває сильну тривогу або переживає панічні атаки в ситуаціях, які мають зв’язок з її страхами. Як правило, ці страхи пов’язані з певними ситуаціями, в яких за нею спостерігають оточуючі (наприклад, з публічними виступами, складання іспитів тощо). Також страхи можуть виникати і через необхідність  побутових контактів з іншими людьми (у транспорті, магазинах). В більшості випадків, щоб запобігти виникненню тривоги, людина навмисно уникає стресових ситуацій.

  • Батькам

    Як допомогти підліткам переживати розлуку з татом?

    Підлітки чутливі до нашого внутрішнього стану і цінують відвертість. Тому нам варто ділитися своїми почуттями, розповідати, як справляємося самі, коли сумуємо за чоловіком. Якщо підліток мовчить, ми можемо поцікавитись, чи він скучив за татом. Якщо підліток готовий говорити, ми спокійно вислуховуємо (більше слухаємо, ніж говоримо!), не відволікаючись на сторонні справи. Як і з дошкільнятами, даємо право на будь-які почуття суму, злості, образи. Не варто лякатися, почувши нецензурну лексику. Для підлітків це вікова норма. Згодом підліток почне відчувати, де лаятися доречно, а де — ні.

  • Батькам,  Педагогам на замітку

    Пасивна агресія: поради, як протидіяти в родинних і робочих стосунках

    Пасивна агресія – підступна річ. Часто і тривалий час ми її навіть не підозрюємо: в жартах колеги, в «добрій пораді» приятельки, в піклуванні сусідки або в «цілком об’єктивних зауваженях» шефа. Але дедалі частіше у відповідь хочеш сказати «досить», а замість розсміятися кортить розплакатися. І от тоді розумієш: щось у цьому спілкуванні, в цій доброті, турботі, веселощах “не те”. На відміну від активної агресивної поведінки – образ, грубих жестів, підвищеного тону, відвертих погроз і незадоволення – пасивна агресія, наче «тихий омут». Зовні все пристойно, ввічливо, гідно, але діє вбивчо: варто в нього потрапити – і прощавай душевний спокій, самооцінка, зміни, плани – їх «втоплять». Власне, це і є метою агресорів і агресії.

  • Батькам

    Синдром вцілілого

    В обставинах масштабного вторгнення велика кількість українців, які  наразі вже перебувають в умовній безпеці, можуть зіштовхнутися із синдромом вцілілого. Його основний прояв – це сильне почуття провини перед тими, хто постраждав більше. Ви не винні в тому, що сталося. Це перша афірмація, з якої розпочинається подолання провини вцілілого. Хто винний у страшній трагедії – в цьому випадку ми чітко знаємо. І все ж таки повторіть це собі кілька разів. Ви не винні, що ви в безпеці. Ви не винні, що це сталося з іншими, а не з вами.

  • Батькам,  Педагогам на замітку,  Сторінка учня

    Як комунікувати з військовими: недоречні фрази та слова

    Військові — це люди з особливим досвідом. І коли ми вибираємо, як комунікувати з ними, то першочергово маємо подивитись та зрозуміти, який же досвід пережила чи переживає людина. І це не лише про військовослужбовців, таке правило маємо застосовувати до всіх людей.

  • Батькам,  Педагогам на замітку

    5 причин газлайтингу в стосунках

    Газлайтинг — маніпулятивна поведінка стосовно інших, мета якої змусити людину засумніватися в адекватності власного сприйняття дійсності або в об’єктивності того, що її оточує, взагалі. Газлайтинг може бути свідомим або ні. Так само і наміри газлайтингу можуть бути продиктовані різними мотивами.

  • Батькам,  Педагогам на замітку

    Де взяти сили та як зберегти внутрішній ресурс

    Внутрішній ресурс – це фізичні й моральні сили, які потрібні для повсякденного життя і трохи більше. Навіть у найскладніші часи важливо знаходити джерела, які хоча б на один відсоток поповнюватимуть внутрішній ресурс. Є два способи, як поводитися із цим ресурсом собі на користь.

  • Батькам,  Педагогам на замітку

    Психологічна стійкість: що треба знати, аби легше пережити події сьогодення

    Психологічна стійкість (резильєнтність) – це здатність проходити крізь життєві випробування, зберігаючи, відновлюючи при цьому психічне здоров’я, особистісну цілісність та ріст, соціальні зв’язки. Це надзвичайно важлива якість, з якою ми всі народжуємося – і вона росте й міцніє з кожним досвідом подолання труднощів та викликів життя.

  • Батькам

    Секстинг: причини та наслідки

    Секстинг – це обмін власними фото-, відео- та текстовими матеріалами інтимного характеру, із застосуванням сучасних засобів зв’язку: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж. Причини:  Доступність гаджетів. Будь-яка дитина може надіслати  своє зображення, якщо в неї є пристрій з камерою та доступ до Інтернету. Таким чином діти досліджують власну сексуальність. Для підлітків це на перший погляд виглядає безпечніше, ніж справжній секс.

  • Батькам,  Педагогам на замітку

    Допомога при гострому стресі

    Гостра стресова ситуація – це стан, коли існує загроза життю людини. Ті, хто опинився в такій ситуації, потребують психологічної допомоги. Як діяти і що робити, якщо ви той, хто повинен надати першу психологічну допомогу? Є чіткий протокол допомоги людям, які щойно пережили гостру стресову ситуацію. Він простий у застосуванні та підходить не тільки для психологів, а й для всіх, хто бере участь у ліквідації наслідків. Його дотримання дозволить надати першу необхідну допомогу.