Вчителька написала на дошці … А клас сміявся, бо вона помилилася. Коли сміх затих, вчителька зізналася: ” Я навмисно зробила помилку, щоб ви могли побачити, як світ буде ставитися до вас. Ви бачили те, що я написала ПРАВИЛЬНО 9 разів, але ніхто з вас не похвалив мене за це, але вам не терпиться почати сміятися і критикувати мене за єдину помилку, яку я допустила … Це ваш головний урок сьогодні! ” … Світ завжди буде мовчки реагувати на добро, яке ти робиш мільйони разів, але завжди буде критикувати тебе за одну помилку … Але не будьте розчаровані, кожен раз піднімайтеся вище всяких насмішок і критики … Завжди залишайся сильним! 

Історія Вольфганга Амадея Моцарта: З трьох років Вольфганг був присутній на уроках музики для старшої сестри і дуже рано проявив інтерес до музики. В чотири роки він уже навчився грати на клавірі, а в п’ять уже почав писати музику. Джеффрі Колвін, автор книги «Переоцінений  талант», пише, що Моцарт став великим, тому що дуже багато займався. Його батько давав йому щоденні уроки музики з раннього віку, після цього він їздив по Європі і давав вистави перед знаттю. У 14 років він написав свою першу оперу, але вона не мала успіху. Коли Моцарта найняв правитель Зальцбурга, йому було 17 років, 14 з яких він жив і дихав музикою. Моцарт працював музикантом повний…

Майже щодня ми чуємо слова «благодійник», «благодійність», вони стали для нас буденними. А чи задумувалися ми колись, що  це таке? Благодійність (від «благо діяти») – одна з чеснот людини.     Цілком справедливим є твердження про те, що це – один із виявів гуманності, що проявляється через чуйність, повагу, любов до ближнього, вміння співпереживати, прощати людські недоліки і вади. Це людяний і людський крок, на який у реальному житті здатний, на жаль, далеко не кожен. Мабуть, саме тому благодійність завжди в народі вважалася й залишається вищою чеснотою, а ті, хто здатний на неї, викликають щиру повагу.

Життя нагадує річку, якою ми пливемо в човні. Можна нічого не робити в човні, просто плисти за течією. Час від часу човен прибиватиметься до якогось берега. Уявімо, що вам хочеться по­трапити в якесь особливе місце на річці.

Замисліться над християнською заповіддю: «Полюби ближнього свого, як самого себе». У ній закладено найглибшу мудрість. Адже якщо не любиш себе, годі й мріяти полюбити інших.

Мета: • формувати мотивацію й прагнення учнів до лідерства, лідерський світогляд; • формувати в учасників навички групової взаємодії, ефективного спілку вання; • розвивати лідерські риси.

У цілому світі немає нікого такого самого, як Я. Є люди чимось схожі на мене, але немає нікого точнісінько такого самого, як Я.

Завдання: – сприяти формуванню лідерської Я-концепції – розвиток позитивного самосприйняття – сприяти формуванню відповідальності – сприяти формуванню лідерського світогляду

Якщо ви боїтесь, що вас поб’ють, вважайте себе побитим. Якщо ви гадаєте, що ви не можете, Ви не зможете ніколи.

Майже щодня ми чуємо слова «благодійник», «благодійність», вони стали для нас буденними. А чи задумувалися ми колись, що це таке? Благодійність (від «благо діяти») – одна з чеснот людини. Цілком справедливим є твердження про те, що це – один із виявів гуманності, що проявляється через чуйність, повагу, любов до ближнього, вміння співпереживати, прощати людські недоліки і вади. Це людяний і людський крок, на який у реальному житті здатний, на жаль, далеко не кожен. Мабуть, саме тому благодійність завжди в народі вважалася й залишається вищою чеснотою, а ті, хто здатний на неї, викликають щиру повагу.