Темперамент дитини означає ідивідуальні особливості, що визначають її поведінку. Поняття темпераменту запропонував  давньогрецький лікар і філософ  Гіппократ у V  ст. до н.е. Цією класифікацією типів темпераментів користуються і в сучасній психології : сангвінік, холерик, флегматик, меланхолік.  В основі розуміння природи темпераменту  –  вчення  про типи нервової системи та вищої нервової діяльності.

Створюйте в сім’ї комфортне середовище для дитини. Любіть її. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з нею. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості. Адекватно реагуйте на негативні емоційні вияви дитини. Задовольняйте природну потребу дитини в емоційній безпеці. Вчіть дитину дотримуватись порядку, пояснюючи його важливість для збереження позитивних емоцій. Запобігайте виникненню депресивних станів. Формуйте в дітей відчуття власної досконалості (усвідомлення образу „я”, самооцінка, рівень домагань, особистісні очікування), потребу в постійному самовдосконаленні. Наповніть свою душу й серце любов’ю до всіх і до всього. Передавайте це дітям. Більше всміхайтеся. Це запорука здорової сім’ї,…

Покажіть своїй дитині любов і турботу, водночас потурбуйтеся про себе. Незалежно від того, чи добре ви спілкуєтеся, чи стикаєтеся з проблемами, важливо показати, що ви її любите й підтримуєте, що ви завжди поруч із неюі можете допомогти пережити важкі часи.

Батьки часто використовують кілька заохочувальних фраз на зразок: «Молодець!», «Дуже добре!», «Моя розумниця!», наче інших красивих слів не чули. Ці фрази суттєвого значення для дитини не мають, не несуть жодної інформації, не дають дитині можливості зрозуміти думку батьків. Звісно їх можна інколи використовувати, адже поганого в цьому нічого не має. Але зациклюватися саме на них не варто.

Роль спілкування Спілкування з однолітками – най­важливіша умова нормального розвитку учня. Дефіцит і проблеми реального спілкування штовхають до спілку­вання віртуального. Організація позитивного спілку­вання учнів – завдання і педа­гогів, і батьків. Спілкування відбувається тим краще, чим цікавіші діяльність і середовище, у які занурені учні. Спілкування має стати джерелом позитивних емоцій.

ВАЖЛИВО ПОЯСНИТИ ДИТИНІ, ЩО СТАЛОСЯ Коли сталася втрата, насамперед важливо повідомити дитину. Найкраще, коли це зробить хтось із найближчих дитині рідних. Важливо зробити це в місці, де і ви, і дитина маєте можливість побути наодинці. Адже, звісно, це повідомлення може викликати смуток і сльози, тому важливо побути з цим разом, надати необхідну підтримку.

Повідомлення про аморальну поведінку дітей часто з’являються в пресі: одні журналісти пи­шуть про підлітковий секс із жахом, а інші – зі смаком. У тому, що вік сексуального дебюту під­літків в Україні знижується, жодних сумнівів не виникає. Частково це пов’язано з акселерацією, прискоренням статевого дозрівання, а най­більше – із соціальними факторами.

Життя в сім’ї, взаємини між її чле­нами, турбота одне про одного – найщасливіші спогади, що завжди залишаються в пам’яті людини. Тому постає доволі актуальне питання. Як налагодити теплі стосунки з дитиною?

Наші ресурси не безмежні. Ми як електронні пристрої – нам потрібна підзарядка. Якщо енергія постійно лише витрачається, і ми не приділяємо час її відновленню, на нас може очікувати стан емоційного вигорання. Апатія, втрата сил, роздратованість, втрата інтересу  – це лише крихти того стану, у який ви можете потрапити. Що робити, якщо ви почали помічати за собою ознаки емоційного вигорання? Пропонуємо 7 дієвих способів.

Сказавши так: подумайте про наслідки і вчасно виправтеся «Не слухатимешся, із тобою ніхто не товаришуватиме» Замкнутість, відчуженість, безініці­ативність «Будь собою, у кожного є друзі!» «Не твоя справа!» Низька самооцінка, затримки в пси­хічному розвитку, відсутність влас­ної думки, боязкість «А як ти вважаєш?» «Нічого не вмієш робити, незграба!» Невпевненість у власних силах, низька самооцінка, страхи «Спробуй ще, тобі обов’язково вдасться!» «Нечепура, замазура!» Відчуття провини, страхи, не уваж­ність до власної зовнішності «Як приємно на тебе дивитися, коли ти чистий і акуратний!» «Геть із-перед моїх очей, стань у куток!» Порушення відносин із батьками, «втеча» від них, недовіра, агресив­ність «Іди до мене, з’ясуймо все разом!» «Усі люди підлі, сподівайся лише на себе!» Труднощі у спілкуванні,…