-
Як розмовляти з дітьми про війну
-
Тривожні думки: рекомендації щодо самодопомоги
Звідки приходять погані думки? Вони – паростки складних ситуацій та травмувальних подій. До того ж це ментальне “бадилля” має вдосталь добрива з негативних оцінних суджень сторонніх та власних гірких помилок. По суті, погані думки є відлунням негативного досвіду – як свого, так і чужого. Крім того, одна з особливостей пам’яті – зберігати спогади про невдачі довше, ніж про успіх. Тобто сама собою наявність поганих думок є абсолютно нормальним явищем. Але тільки в тому разі, коли вони – як хмарки на емоційному небосхилі. Промайнули й щезли. Та іноді погані думки стають нав’язливими. Вони здатні псувати сон, впливати на здатність розсудливо міркувати, працювати й загалом вести активне життя.
-
Як розпізнати суїцидальну поведінку
Суїцид – це навмисне самоушкодження із трагічним фіналом, є найпоширенішою у світі причиною неприродньої смерті. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожні 40 секунд одна людина у світі позбавляє себе життя. Виявити суїцидальну поведінку буває важко навіть фахівцеві, проте існує низка ознак, станів особи, які можуть свідчити про небезпеку. Спочатку давайте розберемося з поняттям «суїцидальна поведінка» та які вона має форми.
-
Основні міфи про суїциди
Міф: Більшість самогубств здійснюється майже або зовсім без попередження. Факт: Більшість людей подають попереджувальні сигнали про можливе самогубство – у формі безпосередніх висловів, фізичних, тілесних ознак, емоційних реакцій або поведінкових проявів. Вони повідомляють про можливість вибору самогубства як засобу позбавлення від болю, напруження, збереження контролю або компенсації втрати. Такі сигнали часто бувають воланням про допомогу.
-
Прийняття як альтернатива
Багато людей відчувають пригнічений стан, який супроводжується втратою контролю через часте відключення світла, води, перебої зі зв’язком, не розуміння як бути далі. Адже всі звикли, що можуть контролювати коли включити/виключити світло, коли можна комусь подзвонити й коли набрати води…але нові реалії створюють нові умови, які нам необхідно прийняти. Розберемось для початку, що ми можемо контролювати, а що ні.
-
Як людська психіка «нормалізує війну»
Війна це завжди біль, людські втрати, страх та обмеження. Тому на початку повномасштабного вторгнення більшість із нас навіть уявити не могли, що можна відчувати радість і вести відносно звичайний спосіб життя в умовах воєнного стану.
-
Допомогти дитині стати більш зосередженою
Довільна увага людини може бути зосереджена на чомусь одному приблизно 8 секунд. Далі концентрація залежить або від рівня зацікавленості, або – від сили волі. Тобто, в процесі мислення ми знаходимо для себе внутрішнє обґрунтування, чому саме зараз варто зосередитись на цій роботі.
-
Перемогти панічну атаку
Різка зміна звичних умов життя, повітряні тривоги, перебування в укриттях, обстріли та змушена втеча з рідного дому – всі ці фактори спонукають до розвитку розладів психіки, серед яких є й панічні. Панічна атака провокується надмірним викидом адреналіну у кров, і, відповідно, сильними фізичними симптомами.
-
Як приборкати свій страх
-
Керуємо гнівом не псуючи стосунків з оточуючими
Коли відчуєте імпульс до зриву – спробуйте не реагувати на нього. Намагайтеся відтягти час. Якщо є можливість усунутися фізично від об’єкта подразнення – зробіть це. Приблизно через 15 хвилин ви заспокоїтеся. Відмовляючись реагувати на подразник звичним неекологічним способом, ви даєте собі внутрішню свободу. Ваша початкова реакція – це лише звичка, рефлекс, що формувався із самого дитинства. За бажання ви можете це змінити, поступово відпрацьовуючи нові стратегії поведінки. Для цього вам знадобиться час, терпіння та увага. Якомога точніше визначайте, що ви можете змінити, а що – ні. Вчіться відпускати ситуації, на які ви не можете вплинути. Відмовтеся від нав’язування іншим свого бачення світу. Ваш світ від цього не постраждає. Не наживайте…