Казкотерапія як спосіб виховання

Казки люблять усі – і діти, і дорослі, адже вони лікують душу, а через душу зцілюють тіло. В. Сухомлинський вважав, що казки, прочитані в ди­тинстві, назавжди відкладають у серці «зернятка людяності, з яких складається совість».

Казки не лише дають естетичне задоволення, а й змушують нас замислитися над проблемами реального життя вибором друзів, поведінки, правильного рішення.   Люди інтуїтивно праг­нуть казки, відшукують у ній прихований зміст, щоб заново відкрити в собі те, що вже відомо, але приховано в глибині серця.

Нині слово «казкотерапія» відоме й часто вжи­ване. Казкотерапія відома людству сотні років, а от течією сучасної психотерапії вона стала не­давно. Якщо спробувати відшукати в інформа­ційних джерелах визначення казкотерапії, то виникнуть певні труднощі. Це буде пов’язано з тим, що в різних контекстах цей термін використову­ють по-різному. Казкотерапію використовують і у вихованні, і в освіті, і в розвитку, і в тренінговому просторі, і як інструмент психотерапії.

У роботі з дітьми казкотерапія є найефективні­шим психологічним методом. Адже в казках ві­дображено всі аспекти людського життя, проек­тують моделі відносин, визначають цінності та ідеали, що сприяє формуванню духовно здо­рової, компетентної особистості. А обов’яз­ково «щасливий кінець» стає основним засо­бом цього виду арт-терапії, що допомагає позбутися страхів і комплексів.

Казкотерапія:

1. Як інструмент передачі дос­віду «з уст в уста». Це спосіб виховання в дитини особливого ставлення до світу, прийнятого в цього соціуму.
2. Це спосіб передачі індиві­дууму необ­хідних моральних норм і пра­вил. Цю інформацію подано у фольклорних казках і перека­зах, билинах, притчах. Найдав­ніший спосіб соціалізації й пере­дачі досвіду.
3. Як інструмент розвитку. У про­цесі слухання, обмірковування та обговорення казки в дитини розвиваються необхідні для ефективного існування фанта­зія, творчість.
4. Як наратив. Слухаючи й сприй­маючи казки, людина «вбудо­вує» їх у свій життєвий сценарій, формує його. У дітей цей процес є особливо яскравим, чимало дітей просять читати їм одну й ту саму казку багато разів.
5. Як психотерапія. Робота з каз­кою спрямована безпосеред­ньо на лікування й допомогу клієнту. Казкотерапевт ство­рює умови, у яких клієнт, працюючи з казкою (читаючи, при­думуючи, розігруючи, продов­жуючи), вирішує свої життєві труднощі й проблеми. Можливі як групові, так і індивідуальні форми роботи.