Довіра – це базова властивість людської психіки, яка полягає в нашій здатності почуватися безпечно у взаємодії з іншими людьми. Це нормально, якщо з дитинства ви обережно ставитеся до інших – здатність довіряти в кожної людини розвинена по-різному. Сьогодні йтиметься про випадки, коли ми раптово втрачаємо довіру до світу. У чому можуть бути причини та як їх подолати?

Важливо, щоб українці й українки знали та вміли спілкуватися з людьми, які пережили травми. Ветерани і пацієнти центру НЕЗЛАМНІ розповіли учасникам Міжнародного форуму з реабілітації у Львові як не треба поводитися, коли зустрічаєш людину з вадами обличчя чи з протезом. Не витріщайся. Не варто пильно розглядати людину з вадою обличчя чи з протезом. Навіть тоді, коли вам її дуже шкода і ви їй дуже вдячні. Це заставляє ніяковіти й почуватися не комфортно; Не кажи “Одужуй!”. Якщо ви зустріли людину з протезом у публічному місці, то, ймовірно, вона вже одужала. А втрачена кінцівка, на жаль, вже не відросте навіть якщо ви цього будете бажати від щирого серця; Не розпитуй. Наші пацієнти…

Перший крок – це зрозуміти, чи є для вас проблемою відсутність у вашому житті стійких емоційних зв’язків, адже багатьом людям цілком комфортно в такому стані. Тому змушувати себе вести активне соціальне життя – не варто. Йдіть за своїми відчуттями.

Емоційний стан і психічне здоров’я людей в час війни надзвичайно змінюються, піддаються впливу. І це якщо не говорити про ті чи інші особисті трагедії чи втрати. Що ж впливає на наш емоційний стан, як тримати його у нормі? Серед основних правил збереження емоційного та психічного здоров’я є п’ять компонентів: здоровий сон збалансоване харчування щоденна фізична активність спілкування позитивні емоції

Ретравматизація виникає в моменти, коли обставини, за яких людина отримала психологічну травму, повторюються. Спровокувати ретравматизацію здатні навіть спогади, до яких ми повертаємось усвідомлено або мимоволі.

Під час війни з рф сексуальне насильство стало повноцінною зброєю проти цивільного населення України на окупованих територіях для деморалізації та залякування. Не всі розуміють, що чуже тіло – унікальне та недоторкане. Фізичні кордони – непорушні. Те, що лежить поза цією аксіомою, не є нормою, і про це потрібно говорити.

Звідки приходять погані думки? Вони – паростки складних ситуацій та травмувальних подій. До того ж це ментальне “бадилля” має вдосталь добрива з негативних оцінних суджень сторонніх та власних гірких помилок. По суті, погані думки є відлунням негативного досвіду – як свого, так і чужого. Крім того, одна з особливостей пам’яті – зберігати спогади про невдачі довше, ніж про успіх. Тобто сама собою наявність поганих думок є абсолютно нормальним явищем. Але тільки в тому разі, коли вони – як хмарки на емоційному небосхилі. Промайнули й щезли. Та іноді погані думки стають нав’язливими. Вони здатні псувати сон, впливати на здатність розсудливо міркувати, працювати й загалом вести активне життя.