Стрес – це реакція організму на сильний подразник, який перевищує індивідуальну норму. Тобто – це не тільки те, що з нами відбувається, а й те, як ми на це реагуємо. На одну й ту саму ситуацію різні люди реагують по різному, в залежності від темпераменту, стану нервової системи, характеру, поглядів на життя, досвіду, вміння адаптуватись, вирішувати проблеми…

  Теплі взаємини. Прив’язаність – це основа основ. Це база, на якій будується розвиток дитини. Мозок дитини на­самперед фокусується на прив’язаності, побудові безпечних взаємин. Коли потреба дитини в безпеці повністю задоволь­няється, тривожності стає менше. Це першочергова потреба і для успішної навчальної діяльності, адже стривожений мозок учня зосереджений лише на пошуку безпеки, а не на здобутті знань. Тож ключовим завданням учителя має стати налагодження довірливих, дружніх взаємин із учнем. Безпечне оцінювання. Взаємодія учня з учителем передбачає оцінювання, яке вже саме собою є фак­тором, що провокує підвищення рівня тривоги. Тому педагоги мають дуже обережно проводити оцінюван­ня: не створювати в дитини відчуття того, що оцінка якимось чином характеризує її як особистість. Для цього…

1.«У тебе ж є потенціал, чому ти його не використовуєш?» Така ремарка зачіпає учнів до глибини душі, і, якщо деякі з них приймуть її як виклик та краще старатимуться, інші – зовсім втратять мотивацію. Рекомендую більш мотиваційне формулювання: «Як мені допомогти тобі повністю розкрити свій потенціал?»

Чи пригадуєте ви періоди життя, схожі на суцільну рутину? Ви нічого не встигаєте, повинні виконати неймовірну кількість різних справ. В результаті – стрес, незадоволення собою і своєю роботою, роздратування. Багато обов’язків ми беремо на себе тільки через те, що не вміємо сказати «ні».

Майже всі діти люблять багато рухатися, є непосидючими, нетерплячими та часто неуважними. Втім у 3-5 % дітей ці характеристики виражені надмірно і невідповідно до віку, а тому призводять до значних поведінкових проблем.

Візьміть дюжину найкращих емоцій. Ретельно відберіть тільки ті, що позбавлені  розчарувань, злопам’ятності та злості. Після того, як ви відібрали ці дванадцять емоцій, розділіть їх на п’ять (або шість чи  сім) уроків, які вам доводиться проводити кожного вашого робочого дня. Додайте до кожного свого уроку: 12 порцій мудрості, 11 порцій терпіння, 10 порцій хоробрості, 9 порцій працездатності, 8 порцій оптимізму, 7 порцій відданості своїй справі, 6 порцій вільнодумства, 5 порцій доброти, 4 порції відпочинку й турботи про здоров’я, 3 порції гумору, 2 порції такту, 1 порцію віри в кожного свого учня. Для того, щоб додати гостроти та насолоди вашому уроку, додайте до нього ложечку гарного настрою, скибку нерозсудливості, за смаком розваги, обов’язково додайте…

«Споглядач» Навчіться ставитися до всього, що з вами відбувається, як вибілений сивиною східний мудрець.

Життя повне нагадувань про те, чого нам не вистачає. Зазвичай ці нагадування є нам в образі інших людей. Завжди є хтось більш успішний, більш талановитий, більш привабливий або більш спритно подолав важливі життєві віхи. Ми натикаємося на таких людей щодня – і часто це наші друзі, родичі або колеги. Іноді усвідомлення цього залишає відчуття гіркоти і цей знайомий присмак заздрості. Заздрість – стан, коли нам хочеться чогось, що є в іншої людини, – це отруйна емоція, яка б’є по почуттю власної гідності, спонукає шкодити успіхам інших людей і навіть часом провокує агресію. Та й відчуття просто жахливі. То як же її знешкодити?