Ефективність уроку великою мірою залежить від уміння вчителя аналізувати психологічні особливості управління діяльністю дітей, передбачати наслідки педагогічних впливів, враховувати психологічні критерії педагогічної діяльності. Важливим елементом професійної майстерності учителя є його здатність до психологічного аналізу та самоаналізу уроку. Знання вчителем психологічних закономірностей процесів навчання та виховання, розуміння психологічних факторів уроку сприятимуть підвищенню його результативності, дадуть можливість виявити причини невдач, відрізнити випадковий успіх від передбачуваного, прогнозувати напрямок розвитку учнів, здійснювати самоаналіз та корекцію своєї поведінки на уроці.

Не ремствуйте на життя. Не скаржтесь на долю. Ви її будуєте самі. У жодному разі не сидіть і не переживайте. Робіть хоч що-небудь. Не пхикайте, а дійте. Не хандріть, а робіть щось реальне. Устигайте жити! Так-так, просто жити. На жаль, часто ми встигаємо лише працювати та виконувати численні обов’язки і, на жаль, забуваємо при цьому жити.

1. Підхоплюй думки учнів і оцінюй їх одразу ж, підкреслюючи їхню оригінальність, важливість тощо. 2. Підсилюй інтерес дітей до нового. 3. Заохочуй оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.

Що допомагає людині здійснити вибір? Досвід поколінь чи розум, поради друзів і батьків або власна практика, інституція, кодекс законів або випадкове осяяння? Відповісти на ці запитання так само важко, як здійснити вибір. Народна мудрість пропонує людині, як мінімум три варіанти вибору: камінь на роздоріжжі трьох доріг, одну з яких повинен вибрати витязь. Одночасно народна мудрість застерігає від бездумності вибору, поспішності. «Сім раз відміряй і один раз відріж», – скільки років передається ця порада із вуст в уста?! Вибором пронизані всі дії людини. Вибір починається з дитинства і здійснюється протягом всього життя.

Учитель. Який він? У чому полягає його завдання? Ті, хто вже багато років працює з дітьми, неодноразово над цим замислюються. Учитель – це хто? Людина, яка дає конкретні знання, чи людина, яка взяла на себе величезне завдання – виховувати людей?

Преамбула  Етичні засади у відносинах між людьми є основою збереження і прогресу демократичного суспільства, основою всестороннього розвитку людини.

Необхідність домашнього завдання зумовлена тим, що однією з най­важливіших задач освіти є набуття всіма учнями основоположних знань та вмінь, а також подолання меж, які притаманні організаційній структурі уроку. Як зізнаються бага­то вчителів, домашнє завдання є од­ним з найважчих структурних еле­ментів уроку. Саме воно нерідко дається «на ходу» або у «згорнутому вигляді» перед самим дзвінком, а то й після. Цей елемент уроку вияв­ляється недостатньо продуманим і розробленим: учитель лише вка­зує сторінки або параграф підруч­ника і номер вправи, але при цьому відсутня необхідна цільова установ­ка.

Сьогодні на запитання „Що ви змінили б у навчальному закладі?” багато хто відповідає: „Ставлення педагогів. Щоб більше довіряли, не принижували нас, позбулися упередженості”.

Психолого-педагогічне забезпечення уроку 1. Логічність і змістовність уроку; відповідність навчального матеріалу віковій та іншій особливостям /зокрема ведучим сенсорним каналам, коливанням працездатності, темпу психічної діяльності/, рівню загальної і предметної підготовки учнів /обсяг, зміст, насиченість спеціальною термінологією, визначеннями, поняттями/.

Першою і основною причиною поганого старту нормальної дитини стає її глибока педагогічна занедбаність. Якими б прекрасними не були вроджені задатки, вони потребують постійного тренування і розвитку, без яких, залишаючись певний час у вигляді прихованих можливостей, поступово, але невблаганно втрачають свій потенціал.