Усвідомлення та прийняття відповідальності педагогом за свій внесок у розвиток особистості учня. Позитивний підхід педагога до учнів. Подолання педагогом власних бар΄єрів – психологічних самозахистів – по відношенню до учнів. Контроль та корекція педагогом власного емоційного стану при роботі з учнями Побудова суб΄єкт – суб΄єктної взаємодії, використання позиції співпраці. Створення атмосфери доброзичливості у стосунках з учнями. Урахування вікових та індивідуальних психологічних особливостей учня у процесі його навчання та виховання. Психологічно грамотна побудова педагогом оцінки учня. Здійснення педагогом аналізу ефективності його взаємодії з учнями. Розвиток комунікативних навичок учнів та навичок співпраці. Формування та розвиток умінь самоаналізу в учнів. Ефективна робота педагога щодо формування та розвитку колективу в групі.

Комунікативні бар’єри є однією з причин виникнення і розгортання внутрішньоособистісних, міжособистісних, внутрішньогрупових і міжгрупових конфліктів. Вони також можуть призводити до зниження результативності діяльності, впливати на міжособистісні відносини, емоційний стан, ступінь задоволення роботою тощо.

Нав’язливе бажання перевірити e-mail. Постійне очікування наступного виходу в Інтернет. Людина надає перевагу віртуальному спілкуваню, ніж спілкуванню з друзями і близькими. Інформаційне перевантаження – непереборне бажання пошуку інформації в Інтернеті або веб-серфінг. Прагнення грати в мережеві ігри, прихильність до он-лайн-аукціонів та Інтернет-магазинів.

Про те, як досягнути успішності, написано багато книг. Одна з них стала справ­жнім бестселером. Це книжка Стівена Кові, яка так і називається  «Сім звичок успішних лю­дей». Звичка – це психологічний термін. Вона потребує регулярного повторення протягом пев­ного періоду, мінімум 21 день. Розглянемо ці звички.

Ріст педагогічної майстерності вчителя – необхідний показник якості навчальної роботи. Навчальний процес змінює в найбільшій мірі самого вчителя, якщо він позитивно впливає на учнів, забезпечує єдність освіти, виховання й розвитку учнів.

Тренінгові методики      На початок заняття: «Правила роботи» «Очікування» Вивчення нового матеріалу: Вправа «Кошик ідей» Вправа «6 капелюхів» Учні діляться на команди, кожна з яких отримує свого «капелю ха». Колір капелюха вказує на тип завдання. На завершення заняття: Рефлексія. Синквейн Вправа «Бочка меду»

Одним із цікавих досліджень, у ході якого було виявлено роль педагогічного спілкування, став експеримент, що увійшов у історію педагогіки як «ефект Пігмаліона». Американські психологи Розенталь і Джекобсон проводили психологічне обстеження школярів, визначаючи рівень їхнього розумового розвитку. По закінченні роботи вони повідомили вчителям, що в класах є учні з високим інтелектуальним потенціалом, і назвали прізвища цих дітей.

За 25 років професійної діяльності при тижневому навантаженні 18 годин учитель проводить близько 15 тисяч уроків! Ці уроки повинні бути добре підготовленими, сприяти розвитку особистості учнів, стимулювати позитивне ставлення до навчання упродовж всього життя. Учень має зрозуміти користь отриманих знань у повсякденному житті та діяльності, у формуванні особистісних якостей та фахових компетенцій. Крім того, кожен урок повинен приносити успіх учителю, надаючи почуття радості та задоволення від професійної діяльності.

Людині постійно доводиться адаптуватися до змін у суспільстві, однак далеко не кожен уміє застосувати свої ресурси для збереження внутрішнього балансу. Зберігати рівний настрій і внутрішню гармонію дає змогу свідоме підтримання власної психологічної стійкості. Знання внутрішніх ресурсів людини дає їй можливість бути стійкою до стресів, усвідомлено працювати над собою, розкриваючи свій потенціал у нових умовах життя.

Робота педагогів пов’язана з великим нервово-психічним навантаженням. Ідеться, насамперед, про психологічні й організаційні труднощі: необхідність бути постійно «у формі», відсутність можливості вибирати учнів, емоційної розрядки, надмір контактів упродовж робочого дня, брак часу, перевантаження, соціальна оцінка. При такій роботі день у день напруженість може накопичуватися. Емоційні особливості педагогічної діяльності сприяють виникненню і розвитку синдрому професійного вигорання.