Дитина пізнає світ через своїх близьких. Сьогодні саме сім’я відіграє провідну роль у формуванні моральності і духовності дитини. Жоден навчально – виховний заклад не може дати того, що дає нормальна сімейна атмосфера. Діти орієнтуються на поведінку дорослих, як прообраз власних дій. Недарма в народі кажуть : “Від доброго дерева – добрий пагін одійде, від добрих батьків – добра дитина”. В.Сухомлинський, звертаючись до батьків, говорив: ”Діти не тільки і не стільки джерело радості. Діти – щастя, створене працею”.

Темперамент дитини означає ідивідуальні особливості, що визначають її поведінку. Поняття темпераменту запропонував  давньогрецький лікар і філософ  Гіппократ у V  ст. до н.е. Цією класифікацією типів темпераментів користуються і в сучасній психології : сангвінік, холерик, флегматик, меланхолік.  В основі розуміння природи темпераменту  –  вчення  про типи нервової системи та вищої нервової діяльності.