Нормативно-правова база з питань попередження насильства та захисту прав дитини
Закон України «Про освіту»
Стаття 56. Обов’язки педагогічних та науково-педагогічних працівників
Педагогічні та науково-педагогічні працівники зобов’язані:
– захищати дітей, молодь від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, іншим шкідливим звичкам.
Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини
Батьки та особи, які їх замінюють, зобов’язані:
– постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей.
Стаття 60. Права батьків
Батьки та особи, які їх замінюють, мають право:
– звертатися до державних органів управління освітою з питань навчання, виховання дітей;
– захищати у відповідних державних органах і суді законні інтереси своїх дітей.
Закон України «Про загальну середню освіту»
Стаття 22. Охорона та зміцнення здоров’я учнів
- Загальносовітній навчальний заклад забезпечує безпечні та нешкідливі умови навчання, режим роботи, умови для фізичного розвитку та зміцнення здоров’я, формує гігієнічні навички та засади здорового способу життя учнів.
Стаття 29. Права та обов’язки батьків або осіб, які їх замінюють
- Батьки або особи, які їх замінюють, мають право:
– звертатися до відповідних органів управління освітою з питань навчання і виховання дітей;
– захищати законні інтереси дітей.
- Батьки або особи, які їх замінюють, зобов’язані:
– постійно дбати про фізичне здоров’я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей.
Закон України «Про охорону дитинства»
Стаття 10. Право на захист від усіх форм насильства
Кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що грунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.
Держава здійснює захист дитини від:
– усіх форм фізичного і психічного насильства, образи, недбалого і жорстокого поводження з нею, експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, у тому числі з боку батьків або осіб, які їх замінюють.
Держава у порядку, встановленому законодавством, надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу у запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження з дитиною, передачі інформації про ці випадки для розгляду до відповідних уповноважених законом органів для проведення розслідування і вжиття заходів щодо припинення насильства.
Стаття 12. Права, обовязки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини
Закон України «Про попередження насильства в сім’ї»
Стаття 1. Визначення термінів (насильство в сім’ї, фізичне насильство в сім’ї, сексуальне насильство в сім’ї, психологічне насильство в сім’ї, економічне насильство в сім’ї тощо)
Фізичне насильство в сім’ї – умисне нанесення одним членом сім’ї іншому члену сім’ї побоїв, телесних ушкоджень, що може призвести обо призвело до смерті постраждалого, порушення фізичного чи психічного здоров’я, завдання шкоди його честі і гідності.
Психологічне насильство в сім’ї – насильство, пов’язане з дією одного члена сім’ї на психіку іншого члена сім’ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняються емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися обо завдається шкода психічному здоров’ю.
Конвенція про права дитини (Ратифікована постановою ВР № 789-12 від 27.09.1991). – К.: АТ «Видавництво «Столиця», 1997. – 32 с.
Стаття 19
- Держави-учасниці вживають всіх необхідних, адміністративних, соціальних і просвітницьких заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного і психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої особи, яка турбується про дитину.
Декларація прав дитини (10 принципів) (Проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959)
Принцип 9. Дитина повинна бути захищена від усіх форм недбалого ставлення, жорстокості та експлуатації. Вона не повинна бути об’єктом торгівлі в будь-якій формі.
Порядок розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення (затверджено наказом Державного комітету України у справах сім’і та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України № 5/34/24/11 від 16 січня 2004 року).