Авторські програми

Розвивальна програма “Спілкування працює на тих, хто працює на нього”

Науково-методичне обґрунтування програми

Актуальність

Спілкування відіграє важливу роль в житті кожної людини. Завдяки йому утворюються товариства, в яких налагоджується взаємодія і виробляються соціальні норми поведінки.

Протягом життя кожен із нас постійно контактує з різними людьми. Потреба у спілкуванні зумовлена необхідністю взаємодіяти в процесі навчання, спільної діяльності, вирішенні повсякденних питань.

У різних людей різні здатності спілкування. В той час, як одні з них, вступаючи в контакти з оточуючими без особливих зусиль зі своєї сторони або підтримують, або просто створюють в інших людей добрий настрій, інші вносять в свої взаємовідносини з людьми напругу або провокують в останніх негативні емоції.

Знання закономірностей й правил ефективного спілкування поліпшують стосунки з оточуючими.

Мета: розвиток навичок спілкування, формування толерантного ставлення до оточуючих, уміння конструктивно розвʼязувати конфліктні ситуації; грамотно та ефективно спілкуватися під час проходження співбесіди при праце влаштуванні.

Завдання:

  • формування навичок встановлення кон­тактів та емпатії;
  • розвиток уміння слухати та чути інших;
  • навчити стримувати агресивні проя­ви;
  • одержання знань щодо конструктивного вирішення конфліктних ситуацій;

Кількість учасників: 15-17 осіб.

Програма розрахована на розвиток комунікативних умінь та навичок здобувачів освіти ЗП(ПТ)О віком від 15 до 18 років.

Програма розвивальних занять «Спілкування працює на тих, хто працює на нього» розроблена для використання практичними психологами, соціальними педагогами, керівниками груп, вихователями гуртожитків.

Методи: мозковий штурм, моделювання ситуацій (рольова гра), workshop, реляція, вправи, руханки, індивідуальна та групова робота, обговорення.

Опис використаних методик і технологій

Вправи надзвичайно ефективно допомагають вирішити основні завдання, що виникають у процесі групового навчання. Вони полегшують процедуру знайомства учасників тренінгу, дають можливість з’ясувати їхні очікування, сприяють досягненню згуртованості групи, полегшують міжособистісне спілкування, стимулюють взаємодію людей між собою, допомагають сформувати команду однодумців, чергувати інтелектуальну працю з необхід ним фізичним навантаженням. Вправи використовуються для досягнення найрізноманітніших цілей – наприклад, для заохочення до відвертого спілку вання, оприлюднення перед групою набутого професійного та життєвого досві ду; вирішення специфічних навчальних завдань щодо закріплення тренінгового матеріалу та вироблення потрібних навичок тощо.

Мозковий штурм – чудовий спосіб стимулювати творче мислення при вирішенні проблеми. Його мета – отримати багато нових ідей і сформувати на їх основі теми для подальшого аналізу.

Руханки є обов’язковою частиною будь-якого тренінгу. Вони призначені для управління динамікою тренінгової групи і знімають напруження, згуртовують учасників та підвищують їхню уважність до того, що відбувається. Руханки добираються так, щоб вони мали і змістове навантаження, тобто слугували своєрідним містком для переходу від однієї теми до іншої.

Воркшоп – це інтенсивний навчальний захід, під час якого учасники навчаються завдяки власній активності, а теоретичні відомості – мінімалістичні і відіграють незначну роль. У центрі уваги відбувається самостійне навчання учасників і активна взаємодія.

Реляція – невеликий публічний виступ чи доповідь на задану тему. Має на меті інформування учасників тренінгу.

Рольова гра – спосіб моделювання психологічної ситуації, що виробляє ті чи інші психологічні і соціальні навички.

Групова робота. Її вагомою перевагою є взаємонавчання та поглиблення знань, формування умінь вести діалог, дискусію, аргументувати свої думки.

Обговорення – обмін поглядами, міркуваннями, враженнями, детально аналізуючи, розглядаючи щось, даючи певну оцінку.

Вдало підібрані методики роблять тренінг приємним і цікавим, створюють атмосферу дружнього до учасників середовища навчання.

Вимоги до матеріально-технічного оснащення закладу для реалізації програми

Заняття проводяться в добре освітленому кабінеті, обладнаному мобільними столами та стільцями. Обовʼязковим є наявність ТЗН, а саме: ноутбука, проєктора, екрану, колонок, мікрофону, мобільного телефону, фліп-чарту, квітки (чи дерева) очікувань, стенду «Правила роботи».

Перелік необхідних матеріалів для реалізації програми

Для реалізації програми необхідні наступні матеріали: папір (в тому числі кольоровий), стікери різної форми, плакати, бейджики, повітряні кульки, мʼяч, маркери, двосторонній скотч, ножиці, мішечок, чобіт 47-го розміру, яскраво-зелена краватка, каструля з діркою, використаний квиток на концерт.

Строки та етапи реалізації програми

Термін реалізації програми – 6 тижнів.

Організація занять

Тренінги, тривалістю від 1год 20хв до 1год 40хв, проводяться один раз на тиждень.

Прогнозовані результати

По закінченню реалізації програми учні отримають інформацію про особли вості спілкування, міжособистісні стосунки, конфлікти в спілкуванні; розвинуть

комунікативні здібності та навички спілкування.

Опис проведення апробації

В апробації програми взяли участь 16 здобувачів освіти ДНЗ «Ковельський центр професійно-технічної освіти» віком 16-17 років, які здобувають професію кравець; вишивальник (усі учасники з однієї групи).

До реалізації програми та по її завершенні здобувачі освіти прохо дили тестування. Учасники давали відповіді на запитання тесту «Діагностика комунікативних і організаторських здібностей (КОС-2)». Результати наступні: до реалізації програми – дуже низький рівень комунікативних та органі заторських здібностей – 0%; низький – 18,75%; середній – 62,5%; високий – 12,5%, найвищий – 6,25%. По закінченню реалізації програми: дуже низький рівень комунікативних та організаторських здібностей – 0%; низький – 0%; середній – 56,25%; високий – 31,25%, найвищий – 12,5%.

Тематичний план

№з/п Тема заняття Тренінгові дії Час
1 2 3 4
1 «Знайомство» (1 год 20 хв) Вступне слово 3 хв
Вправа «Візитівка» 5 хв
Вправа «Очікування» 5 хв
Мозковий штурм «Правила роботи в групі» 3 хв
Руханка  «Оплески» 5 хв
Вправа «Інтерв΄ю» 10 хв
Вправа «Дерево талантів» 10 хв
Руханка «Ситуації та емоції» 15 хв
Командна гра «Перегони з повітряними кулями» 10 хв
Вправа «Берег Досягнень» 10 хв
Вправа-побажання «Свічка» 4 хв
1 2 3 4
2 «Мистецтво говорити»

(1 год 20 хв)

Вступне слово 10 хв
Вправа «Дерево очікувань» 10 хв
Мозковий штурм «Правила роботи» 10 хв
Вправа «Сила слів» 10 хв
Інформаційне повідомлення «Прохання та вимога» 10 хв
Відео «Правила спілкування» 5 хв
Вправа «Непотріб» 15 хв
Вправа «Кошик» 5 хв
Рефлексія 5 хв
3 «…Слів холод на злива лягла в душі крижиною на дно»

(1 год 35 хв)

Вступне слово 3 хв
Вправа «Очікування» 5 хв
Прийняття правил роботи групи 3 хв
Бесіда по темі заняття 10 хв
Повідомлення інформаційного центру 15 хв
Казка «Пробач» 5 хв
Інформаційне повідомлення «Фази прощення» 10 хв
Вправа «Ситуація» 10 хв
Розповідь священника про прощення в хрис тиянстві 10 хв
Притча про блудного сина 5 хв
Диспут «Як спілкуватися, коли ображаєшся» 10 хв
Рефлексія 4 хв
Вправа «Пісочний годинник» 5 хв
4 «Спілкування і конфлікт»

(1 год 20 хв)

Вступне слово 3 хв
Вправа «Моменти в житті» 5 хв
Вправа «Незакінчені речення» 8 хв
Прийняття правил роботи групи 3 хв
Вправа «Фотографія» 7 хв
Інформаційне повідомлення про конфлікт 10 хв
Вправа «Асоціації» 10 хв
Руханка «Заморожений» 10 хв
Інформаційне повідомлення «Стилі поведін ки» 7 хв
Вправа «Яблучко та хробачок» 7 хв
Вправа «Ми творимо» 5 хв
Вправа «Зворотний зв’язок» 5 хв

 

1 2 3 4
5 «Спілкуємося ефективно»

(1 год 20 хв)

Вступне слово 3 хв
Вправа «Очікування» 5 хв
Прийняття правил роботи групи 5 хв
Вправа «Історія з продовженням» 10 хв
Мозковий штурм «Спілкування і його значен ня в житті людини» 5 хв
Реляція «Правила ефективного спілкування» 15 хв
Вправа «Цікава історія» 10 хв
Вправа «Пантоміма» 10 хв
Руханка «Австралійський дощ» 7 хв
Вправа «Пісочнй годинник» 5 хв
Вправа «Відкритий мікрофон» 5 хв
6 «Комунікативна компетентність під час проходження співбесіди»

(1 год 40 хв)

Вступне слово 3 хв
Вправа «Візитівка» 5 хв
Вправа «Очікування» 5 хв
Мозковий штурм «Правила роботи в групі» 3 хв
Руханка  «Оплески» 5 хв

Вправа «Лист роботодавцю»

10 хв
Вправа  «Телефонна розмова» 7 хв
Реляція «Види співбесід» 7 хв
Руханка «Ситуації та емоції» 10 хв
Реляція «Як підготуватися до співбесіди» 10 хв
      Відеоперегляд «Як вести себе на співбесіді» 5 хв
Рольова гра «Незамінний працівник» 10 хв
Workshop «Робота над помилками» 10 хв
Вправа «Бочка меду» 6 хв
Вправа «Свічка» 4 хв

 Конспекти занять

Заняття 1. «Будьмо знайомі»

Мета: знайомство учасників між собою.

Завдання: створення сприятливих умов для роботи, атмосфери довіри, деталь не ознайомлення з основними принципами та формами роботи в групі, прийняття правил роботи.

Методи: індивідуальна робота, робота в парах, робота в малих групах,  робота в колі, командна гра, обговорення, мозковий штурм, руханки. 

Матеріали та обладнання: фліп-чарт, папір, клей, олівці, фломастери, ножиці, бейджі, маркери, стікери, плакат із зображенням моря з берегами «Надії» та «Досягнень», дерево талантів, мʼяч, повітряні кульки свічки для кожного учасника тренінгу.

Хід заняття

  1. Вступне слово

Сьогодні ми вперше зустрілися з вами, щоб ближче  познайомитись один з одним, краще пізнати тих, з ким будемо навчатись і проживати, і з ким, я впевнена, захочеться зустрітись і через двадцять, і через тридцять літ після закінченні навчального закладу. Наша зустріч буде проходити у формі тренінгу. Я щиро сподіваюсь, що вона буде корисною для кожного з вас. Отже, як ви вже здогадались, тема сьогоднішньої зустрічі – «Знайомство».

  1. Вправа «Візитівка»

Мета: сприяти знайомству учасників.

Час: 5 хвилин

Обладнання: папір, клей, олівці, фломастери, ножиці.

Хід вправи: тренер пропонує кожному зробити графічне зображення візитівки, написавши на бейджику своє ім’я, або те яким вони б хотіли, щоб їх називали в групі. Прикріпивши  бейджик на грудях, учасники по черзі представляють себе, вимовляючи своє ім’я та якесь слово, яке характеризує їх. Бажано, щоб це визначення починалось з тієї літери, що й ім’я.

  1. Вправа «Очікування»

Мета: допомогти учасникам визначитися з власними очікуваннями від тренінгу

Час: 5 хвилин

Обладнання: стікери у вигляді корабликів, плакат із зображенням моря, ручки, фломастери.

Хід вправи: тренер пропонує кожному учаснику на стікеру у вигляді кораблика записати очікування від тренінгу, озвучити їх і прикріпити до плакату із зображенням моря.

  1. Мозковий штурм «Правила роботи в групі»

Мета: прийняття та обговорення правил роботи в групі.

Час: 3 хвилини

Обладнання: фліп – чарт, фломастер.

Хід вправи: тренер повідомляє учасникам основні правила роботи. Кожне правило пояснюється, якщо необхідно, обговорюється і приймається групою.

Правила роботи в групі

Цінування часу. За будь-якої програми тренінгу завжди існує ліміт часу. Всім учасникам потрібно бути уважними, не відволікатися від теми обговорення, прагнути дотримуватися регламенту, говорити згідно з темою та без відволікань, висловлювати свою думку коротко й чітко.

 Ввічливість. Сприяє створен ню позитивної атмосфери взаємної поваги, також сприяє збереженню часу. Учасники, поважаючи себе та інших, мають говорити по черзі, не перебивати один одного, пам’ятаючи, що думка кожного цінна і необхідна для попов нення спільної скарбнички групового досвіду.

Позитивність. Учасникам завжди краще висловлювати позитивні ідеї, здійснювати позитивні дії, ніж ініціювати негативні прояви – це непродуктивне, заважає досягненню мети тренінгу.

Говорити від свого імені. Вислови на зразок «Всі так думають» не несуть конкретної інформації, найчастіше не відповідають дійсності, як правило, потребують багато часу для підтвердження чи спростування. Тому їх застосування на тренінгу вважається помилкою. Слід користуватися «Я – висловлюваннями» («Я вважаю», «Я так думаю», «На мій погляд» тощо). Якщо потрібно навести не власну думку чи інформацію, потрібно послатися на конкретне джерело (людину, документ, книгу, статтю тощо).

Правило додавання. Нові вислови, думки додаються до тих, що були оприлюднені раніше, але не заперечують, не спростовують, не нівелюють їх. На одне запитання може бути багато різних відповідей, і кожний має право на власну думку та її висловлювання. Виняток становлять лише такі, які не стосуються теми тренінгу або принижують людську гідність (дискримінують когось за ознаками статі, національності, релігійних переконань, зовнішності, віку тощо).

 Правило добровільної активності. Якщо для виконання якогось завдання тренеру потрібна особлива участь когось із учасників, присутні мають право пропонувати лише свою кандидатуру.

Конфіденційність. Всі учасники зобов’язуються у власних інтересах залишати в своєму колі і не виносити за його межі інформацію особистого характеру, яка може бути оприлюднена учасниками про себе в ході тренінгу.

Правило «СТОП». Дає можливість будь – якому учаснику не виконати якусь тренінгову дію («пропустити хід») без додаткових пояснень причин цього.

Правило підведеної руки. Сигнал про наявність повідомлення учасник подає лише мовчки, підводячи руку вгору.

  1. Руханка «Оплески»

Мета: дати можливість учасникам розім’яти м’язи та відпочити.

Час: 5 хвилин

Обладнання: не потрібне

Хід вправи: тренер розміщує учасників на стільцях колом, послідовно кілька разів пропонує підвестися тим, хто має певне вміння чи якість, щось любить або бажає чомусь навчитися; інші учасники групи активно аплодують тим, хто підвівся. Наприклад,

«Підведіться з місць усі ті, хто народився у 2005 році». Оплески! «Дякую, сідайте».

«Підведіться з місць усі ті, хто вміє кататися на гірських лижах».

«Підведіться з місць усі ті, хто любить дивитися серіали».

«Підведіться з місць усі ті, хто вміє вишивати».

«Підведіться з місць усі ті, хто мріє навчитися грати у великий теніс».

«Підведіться з місць усі ті, хто вище мене зростом».

«Підведіться з місць усі ті, хто має світле волосся».

«Підведіться з місць усі ті, хто любить поезію Ліни Костенко».

«Підведіться з місць усі ті, хто слухає групу LINKIN PARK».

«Підведіться з місць усі ті, хто має блакитні очі».

«Підведіться з місць усі ті, в кого імʼя починається з літери О».

«Підведіться з місць усі ті, кому подобаються мʼясні страви».

«Підведіться з місць усі ті, хто вважає, що настрій залежить від самого себе».

«Підведіться з місць усі ті, хто навчається в Ковельському центрі ПТО»

  1. Вправа «Інтерв΄ю»

Мета: сприяти знайомству учасників.

Час: 10 хвилин

Обладнання: не потрібне

Хід вправи: учасники стоять по колу. Тренер пропонує кожному обрати незнайомого партнера (або, якщо всі незнайомі і вагаються обрати пару, проводить вправу «Розрахунок на перший-другий»). Учасники по черзі беруть один у одного інтерв’ю з метою дізнатися про іншого щонайменше три будь-яких факти. Далі кожен учасник пари по черзі представляє іншого учасника всій групі і розповідає, про що зміг дізнатися.

Обговорення:

1) Що ви відчували коли слухали про себе?

2) Які враження виникли у вас під час виконання вправ?

  1. Вправа «Дерево талантів»

Мета: активізувати комунікативні здібності учасників.

Час: 10 хвилин

Обладнання: обʼємне дерево, стікери у вигляді метелика, ручки, фломастери.

Хід вправи: учасники тренінгу записують на стікерах свої таланти, озвучують їх та прикріплюють до дерева талантів.

Напевно ви не раз чули – «Його поцілував Бог». Так кажуть про людей, чий талант приніс популярність і залишився у віках. Їх імена живуть і після їх смерті. Їх пам’ятають. Ними захоплюються.

Чи всі люди талановиті? Зараз талантом називають людину, у якої є дар. Пощастило? Чи за кожним з них стоїть величезна праця?

Навіщо я все це кажу? Я абсолютно впевнена, що кожна людина прийшла на Землю зі своїм призначенням, а значить, і талантом. Не кожен його, можливо, розкрив або навіть сумнівається в тому, що він у нього є. Є неодмінно! Комусь не вистачає впевненості в собі, хтось соромиться, хтось не хоче ризикувати, хтось просто не усвідомлює наявність у нього таланту.

Кожен з нас чув з дитинства, що має до чогось схильність, що щось робить краще за інших. Абсолютних нездар не буває. Буває, що люди займаються не своєю справою.

Пам’ятаєте у Річарда Баха: «Кожному з нас при народженні дається брила мармуру та інструменти, щоб перетворити її на статую. Дехто так і тягне цю брилу з собою все життя, ні разу її не торкнувшись. Дехто досить швидко розбиває її на маленькі друзки. А декому таки вдається створити з неї великий шедевр!»

Кожен з вас унікальний. Кожен талановитий. Кожен самостійно може цей талант розкрити. У кожного з вас своя життєва місія. Задумайтесь про це просто зараз. І заявіть про свій талант відкрито. Спочатку нам, а потім і світу.

  1. Руханка «Ситуації та емоції»

Мета: дати можливість учасникам розім’яти м’язи та відпочити.

Час: 15 хвилин

Обладнання: м’яч.

Хід вправи: учасники стоять колом,  тренер просить кожного по черзі назвати одну емоцію, почуття тощо, і одночасно спрямувати м’яча комусь іншому. Кожний учасник має запам’ятати ту емоцію, яку йому передав одночасно з кидком м’яча інший учасник. Коли всі по одному разу назвали якусь емоцію, тренер змінює завдання, наприклад: «А тепер кожен, одночасно з киданням м’яча іншому, називає не емоцію, а ситуацію. Той, хто спіймав м’яча, має повторити ситуацію та назвати емоцію, яку запам’ятав раніше». Тепер можливі веселі сюрпризи щодо повторюваних речень. Наприклад, «Коли я стою в черзі (ситуація), то відчуваю задоволення (емоція)» тощо.

  1. Командна гра «Перегони з повітряними кулями»

Мета: дати можливість учасникам розім’яти м’язи та відпочити.

Час: 10 хвилин

Обладнання: повітряні кульки.

Хід вправи: учні діляться на дві команди за бажанням. Команди поділяються на пари. Кожна пара повинна буде своїми спинами утримувати повітряну кульку й за командою бігти до фінішу. Після того, як вона дістанеться фінішу, в гру вступає друга пара. Та  команда, яка досягне його першою, стає переможцем гри.

  1. Вправа «Берег Досягнень»

Мета: визначити, чи здійснились очікування учнів.

Час: 10 хвилин

Обладнання: плакат із зображенням моря.

Хід вправи: тренер пропонує учням перемістити стікери у вигляді кораблика із записаними на них очікуваннями до берега Досягнень, якщо ці очікування виправдались;  до берега Надії, якщо очікування виправдались частково або залишити на місці, якщо учасники тренінгу вважають, що очікування не виправдались.

Висновок: ми дуже раді з того, що більшість очікувань опинилась на березі Досягнень. Отже, ми на вірному шляху.

  1. Вправапобажання «Свічка»

Мета: створення позитивної атмосфери.

Час: 4 хвилини

Обладнання: свічки для кожного учасника тренінгу.

Хід вправи: у приміщенні вимикається світло. Тренер роздає учасникам маленькі свічки, сам бере велику свічку, запалює її, говорить слова: „Як одна свічка запалює іншу й одною свічкою запалюються тисячі, так і одне серце запалює інше, і запалюються тисячі сердець. Я хочу запалити ваші серця вогником добра, любові і терпимостіˮ.

Учасники по черзі запалюють свічки і говорять побажання.

Заняття 2. «Мистецтво говорити»

Мета: формування вмінь ефективного спілкування і навичок конструктивної взаємодії, бажання спілкуватися, дотримуючись правил етикету.

Завдання: інформування учасників тренінгу про способи висловлення побажань та правила ефективного спілкування, надати можливість учасникам потренуватися толерантно спілкуватись.

Методи: індивідуальна робота, робота в парах, робота в малих групах,  робота в колі, командна гра, обговорення, мозковий штурм, руханки.

Матеріали та обладнання: плакат із зображенням дерева та кошика, стікери у

вигляді яблука, фломастери, маркери, стенд «Правила роботи», набір фраз, ноутбук, екран, проєктор, мішечок, чобіт 47-го розміру, яскраво-зелена краватка, каструля з діркою, використаний квиток на концерт.

Хід заняття

  1. Вступне слово

Німецький філософ Вольсон влучно передав світосприйняття сучасної людини:

«У нас високі будівлі, але низька вдача, широкі дороги, але вузькі погляди. Ми витрачаємо більше, але маємо менше. Ми більше купуємо, але не користуємося.

У нас великі будинки, але маленькі сім’ї, більше зручностей, але менше часу. У нас більше освіти, але менше розуміння, більше знань, але менше глузду, більше спеціалістів, але набагато більше проблем, більше лікарів, але менше здоров’я.

Ми навчилися поспішати, маємо підвищені заробітки, але занижену мораль, більше знайомих, але менше друзів.

Ми знаємо, як розщепити атом, але не маємо розуміння, що робити зі своїми упередженнями, пишемо більше, а вчимося менше, плануємо більше, але менше робимо. Ми здійснили подорож на Місяць і назад, але не можемо перейти вулицю, познайомитись з новим сусідом…»

Отже, сьогодні поговоримо про мистецтво спілкування.

  1. Вправа «Дерево очікувань»

Мета: допомогти учасникам визначитися з власними очікуваннями від тренінгу

Час: 10 хвилин

Обладнання: плакат із зображенням дерева, стікери у вигляді яблука, фломастери, маркери.

 Хід вправи: Учні на стікерах у вигляді яблука записують свої очікування, озвучують їх та прикріплюють до дерева.

  1. Мозковий штурм «Правила роботи»

Мета: прийняття та обговорення правил роботи в групі.

Час: 10 хвилин

Обладнання: стенд «Правила роботи», папір, маркер.

Хід вправи: учасники озвучують основні правила роботи. Кожне правило пояснюється, якщо необхідно, обговорюється і приймається групою.

  1. Не оцінювати інших. Не порівнюй інших людей між собою, хто «кращий», а хто «гірший». Не оцінюй людину за те, якою вона є, як виглядає, як поводиться, які в неї проблеми.
  2. Не давати порад, що повинні робити інші, а чого не повинні. Немає причин вважати, що ти наймудріший.
  1. Говорити «до людини», а не «про людину». Якщо під час занять ти хочеш щось сказати учаснику, не говори, дивлячись на стелю, вбік або на когось іншого: «Він…», «Вона…», а звертайся безпосередньо, наприклад : «Я хочу тобі сказати…».
  2. Говорити від себе, використовуючи «Я-повідомлення». Не узагаль нюй: «Вважають…», а говори про себе: «Я вважаю…».
  3. Називати учасників на ім’я. Для кожної людини найкращим звучанням є звучання її імені.
  4. Вправа «Сила слів»

Мета: порівняти та усвідомити звучання фраз у різних формах.

Час: 10 хвилин

Обладнання: набір фраз.

Хід вправи: психолог просить учасників порівняти, яка фраза звучить більш вагомо та переконливо.

У формі дієслова У формі іменника
Я боюся Я відчуваю страх
Я вирішив Я прийняв рішення
Я тривожуся Мене мучить тривога
Я образився У мене залишилась образа
Я хвилююся Я відчуваю хвилювання

Психолог. Назвавши свій стан іменником, у формі доповнення обставин, людина починає ставитися до названого як до чогось постійного. Вона ніби виражає у своєму мовленні, що її почуття й стани діють відособлено, ніби окремо від її волі – не вона керує ними, вони самі виникають, залишаються, переповнюють її, захоплюють.

Фрази в формі дієслова звучать як незакінчені. Так і хочеться запитати: «Чого боїшся?», «Що вирішив?», «Про що турбуєшся?».

Такі висловлювання як «Я не можу» (можливість) та «Я повинен», «Я зобов’язаний» (необхідність) накладають обмеження на поведінку. Універсальні слова «все», «ніколи», «завжди» вказують на узагальнення. Слова компаратори – прикметники та прислівники означають порівняння з умовчуванням. Усі вище сказані граматичні форми сприяють перекрученню інформації та потребують уточнення.

  1. Інформаційне повідомлення «Прохання та вимога»

Мета: інформування учасників тренінгу про способи висловлення побажань.

Час: 10 хвилини

Обладнання: не потрібне.

Хід вправи: психолог розповідає про способи висловлення побажань.

Прохання це чесний вираз своєї позиції та бажань, зроблений у такій формі, що інша людина може погодитися або відмовити, оскільки ви просите вислухати її позицію та її бажання. Пряме висловлювання своїх бажань – одна з найщиріших форм спілкування людей між собою: кожний може просити про те, чого він хоче від іншого. А той, кого просять, може сказати у відповідь «так» або «ні» відповідно до своїх бажань. Стосунки зберігаються незалежно від того, виконане прохання чи ні; ніяких негативних почуттів не залишається ні в того, кого просять, ні в того, хто просить, якщо йому навіть відмовлено.

Вимога – це побажання, висловлене в категоричній формі, що передбачає його виконання. Прямі законні вимоги не можуть зашкодити взаєминам, оскільки, звичайно, виступають як договір, угода сторін про виконання якихось дій. Приховані вимоги, тобто ті, які не обговорювались і є ніби мовчазною угодою сторін або замаскованими проханнями в формі емоційного шантажу, безсумнівно, рано чи пізно викликають роздратування, злість, обурення.

  1. Відео «Правила ефективного спілкування»

Мета: інформування учасників тренінгу про правила ефективного спілкування.

Час: 5 хвилини

Обладнання: ноутбук, екран, проєктор.

Хід вправи: психолог презентує відео.

Щоб не виникали роздратування, злість, обурення, варто дотримува тись правил ефективного спілкування.

https://www.youtube.com/watch?v=YXzFriRGWiM&ab_

  1. Вправа «Непотріб»

Мета: надати можливість учасникам потренуватися у рекламуванні не потріб ного «товару», дотримуючись толерантного спілкування.

Час: 15 хвилини

Обладнання: мішечок, чобіт 47-го розміру, яскраво-зелена краватка, каструля з діркою, використаний квиток на концерт.

Хід вправи: учасники обирають наосліп будь-який товар, який їм непотрібен (чоботи 47-го розміру, яскраво-зелена краватка, каструля з діркою, використаний квиток на концерт) і рекламують його так, щоб хтось захотів його придбати.

Після закінчення вправи тренер ініціює обговорення результатів, фокусуючи увагу на ефективності емоційних, адресованих конкретній особі вислов лювань та неефективності дублювання або пародіювання відомих рекламних слоганів, недоцільності непереконливих, незакінчених формулювань.

Обговорення:

– Чи легко було виконувати вправу?

– Які відчуття викликала дана вправа?

– Чого вас навчило, виходячи з мети нашого заняття, виконання вправи?

  1. Вправа «Кошик»

Мета: визначити, чи здійснились очікування учнів.

Час: 5 хвилин

Обладнання: плакат із зображенням дерева та кошика.

Хід вправи: тренер пропонує учням перемістити стікери у вигляді яблука із записаними на них очікуваннями до кошика, якщо ці очікування виправдались, або залишити на місці, якщо учасники тренінгу вважають, що очікування не виправдались.

  1. Рефлексія

Мета: підвести учнів до думки, що саме від них залежить наскільки ефектив ним буде процес спілкування з оточуючими.

Час: 5 хвилин

Обладнання: притча «Все в твоїх руках».

Хід вправи: психолог розповідає притчу, підводить підсумки заняття.

Притча «Все в твоїх руках»

Колись давно в древньому Китаї жив дуже розумний, але дуже пихатий Мандарин (знатний вельможа). Весь день його складався з примірок багатого вбрання та розмов із підданими про свій розум… Так минали дні за днями, роки за роками… Аж ось пройшов по всій країні поголос, що неподалік від кордону з’явився мудрець, розумніший за всіх на світі. Дійшла та звістка й до нашого Мандарина. Дуже розлютився він: хто може називати якогось ченця найрозумнішою людиною в світі?!

Запросив вельможа мудреця до себе в палац, вирішивши обдурити його: «Я візьму в руки метелика, сховаю його за спиною и запитаю, що в мене в руках – живе, чи мертве? Якщо чернець скаже, що живе – я роздушу метелика, а якщо скаже мертве – випущу його. :.».

І ось настав день зустрічі. В розкішному залі зібралося багато людей, всім хотілося послухати словесний поєдинок найрозум­ніших людей у світі. Мандарин сидів на високому троні, тримав за спиною метелика й з нетерпінням чекав приходу ченця. Аж ось двері відчинилися, до залу ввійшов невеликий худорлявий чоловік. Він підійшов до Мандарина, привітався й сказав, що готовий відповісти на будь-яке його запитання. І тоді, зло посміхаючись. Мандарин проказав: «Скажи-но мені, що я тримаю в руках – живе, чи мертве?» Мудрець трохи подумав, усміхнувся й відповів: «Усе в твоїх руках!». Збентежений Мандарин випустив метелика з рук, і той полетів на волю, радісно тріпочучи своїми яскравими крильцями.

Отже, якою буде ваша взаємодія з оточуючими, залежить лише від вас.

Заняття 3. «…Слів холодна злива лягла в душі крижиною на дно»

Мета: надати учасникам інформацію про образу, її роль у спілкуванні: формувати бачення та усвідомлення власних пріоритетних цінностей, необхідних при спілкуванні; підготувати учнів до ситуації, коли необхідно зрозуміти, прийняти і пробачити людину, проявивши співчуття та співпереживання.

Завдання: вчити знаходити конструктивні способи вирішення проблемних
ситуацій; формувати почуття єдності з колективом; розвивати рефлексію та емпатію, вміння осмислено сприймати інформацію; виховувати толерантність, почуття відповідальності за свої слова і вчинки; допомагати учням усвідомити необхідність прощати і отримувати від цього задоволення.

Методи: направлена бесіда, групова дискусія, елементи арт-терапії (казкотерапія, музикотерапія), екскурсія.

Обладнання:  ноутбук, аудіозапис «Місячної сонати» Бетховена і композиції «Yesterday» ансамблю Beatles, аркуші з написаними фазами прощення, репро дукція картини Рембранта «Повернення блудного сина», малюнки учнів, Біблія.

Підготовча робота:

  1. Створення і робота інформаційного центру (лікаря, психолога, бібліотекаря).
  2. Підготовка малюнків на тему «Гнів. Агресія. Злість. Помста».

Хід заняття

…треба жити й Бога не гнівити

Любов’ю вмитись і простити зло,

А ворогів своїх – благословити,

Й провітрити душі святе житло.

Н. Горик

  1. Вступне слово

Сьогодні у нас важлива тема заняття, цікаві і актуальна для кожного з нас. І розпочати її я хочу з притчі.

Притча-блюз

Жив собі хлопець із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок із цвяхами і загадав забивати їх по одному в паркан щоразу, коли він втратить терпіння і посвариться з кимось. Першого дня юнак забив 37 цвяхів. З часом він навчився опановувати себе, і кількість забитих цвяхів щодня зменшувалася. Хлопець зрозумів, що легше навчитися контролювати свої емоції, ніж забивати цвяхи.

Нарешті настав день, коли не було забито жодного цвяха. Тоді батько наказав синові витягати з паркана по одному цвяху тоді, коли він жодного разу за день не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться. Минали дні, і згодом у паркані не залишилося жодного цвяха. Батько підвів сина до огорожі й сказав: «Ти добре поводишся, синку, але подивися, скільки залишилося дірок…».

Коли ви з кимось сваритеся і кажете йому щось неприємне, залишаєте по собі рани, схожі на ці дірки. І вони залишаються незалежно від того, скільки разів потім ви попросите вибачення. Слова здатні завдати такого самого болю, як і фізичне насильство.

Відомо, що для багатьох підлітків немає більшої радості, як подражнити когось, насміхатися або обзивати. Причому, знайти привід для цього завжди не складно – особливості зовнішності, мови, рухів, постави, одяг, наявність окулярів і т. п.

  1. Вправа «Очікування»

Мета: визначити очікування учнів.

Час: 5 хвилин

Обладнання: плакат із зображенням пісочного годинника.

Хід вправи: учасники на стікерах у вигляді піщинки записують свої очікування та кріплять їх до верхньої частини пісочного годинника.

  1. Правила роботи в групі

Мета: створити робочу атмосферу.

Час: 3 хвилини

Обладнання: стенд «Правила роботи», папір, маркери.

Хід вправи: учасникам пропонується озвучити правила роботи, обговорити їх та прийняти.

  1. Бесіда по темі заняття

Мета: інформування учнів про емоційний стан ображеного та кривдника.

Час: 10 хвилин

Обладнання: плакат із зображенням пісочного годинника.

Психолог

Чи є серед вас той, хто коли-небудь був кимось ображений? Підніміть руки, будь-ласка… Кожен з вас у своїй образі не одинокий… Давайте назвемо почуття, які нас переповнюють, коли ми ображаємось.

         Відповіді учасників (всі відповідають по черзі в колі)

– Гнів, роздратування, образа, біль, злість, бажання помститись.

– Людина бореться з тим, хто її образив, навіть в думках, витрачаючи на це фізичну і інтелектуальну енергію.

– Виникають сумніви у існуванні справедливості.

– Життя міняється в негативну сторону…

Психолог

Чи є серед вас той, хто сам ніколи нікого не ображав? Кожному траплялось образити когось і бути ображеним кимось. А які відчуття переживає людина, котра когось образила?

Для того, щоб отримати повну відповідь на поставлене запитання завітаємо до цікавого закладу – «Музею почуттів».

Ознайомлення з експонатами музею.

Відповіді учасників (всі відповідають по черзі в колі)

– Гнів, агресію, біль, почуття провини.

– Потребу примирення.

– Він переоцінює існуючу справедливість чи себе самого.

  1. Повідомлення інформаційного центру

Мета: інформування учнів про погляд на образи різних фахівців.

Час: 15 хвилин

Обладнання: не потрібне.

Лікар

Ображати будь-кого не тільки некрасиво, а й небезпечно для здоров’я. Дратівлива людина частіше хворіє на ГРЗ, хвороби печінки. Людина, яка не може пробачити образи близьких людей, а пам’ятає їх і переживає через це, може занедужати на рак. Ті, хто полюбляють критикувати інших людей, часто хворіють на радикуліт. До захворювань нирок схильні люди, які полюбляють нав’язувати усім свою волю. Про все це докладно пише у своїх працях Луїза Хей – американський лікар. Вона розповідає про те, як занедужала на рак легень і вилікувалася, пробачивши всі образи.

На своєму прикладі вона довела, що від хвороби можна вилікуватися, ставши добрішим, толерантнішим, стриманішим і шанобливішим до інших.

Психолог

Як  позбутися  стану,  що  виник  під  впливом   негативних  емоцій? Насамперед   навчіться   контролювати   свій   настрій,   якщо   він   зіпсувався, з’ясуйте причини цього. Можливо, ви не завжди умієте відрізнити головне від другорядного або ставите занадто великі вимоги до інших людей чи до себе. А   може,   ви   просто   перевтомилися   і   вам   необхідно   добре   відпочити, виспатися.

Не зважаючи на причину поганого настрою, його треба поліпшити. В цьому допоможе фізична праця, рухи, прогулянка або цілющий вплив природи.

Бібліотекар

Існує ще одне, мало досліджене джерело життєрадісності і бадьорого настрою, спосіб запобігання захворюванням і продовження життя. Це твори літератури і  мистецтва. Відомий англійський дослідник Чарльз Дарвін у своїй книзі «Автобіографія» писав: «…Якби мені довелося знову прожити своє життя, я встановив би для себе правило читати певну кількість віршів і слухати   певну   кількість   музичних   композицій   хоча   б   раз   на  тиждень: можливо, шляхом цих постійних вправ мені вдалося б зберегти активність тих частим мозку, які зараз атрофувалися. Ця втрата рівнозначна втраті щастя і позначається на розумових   здібностях,   моральних   якостях,   тому   що слабшає емоційна сторона нашої природи».

Цей здогад видатного вченого давнини підтверджується даними сучасної науки. Дослідження вчених-медиків свідчать, що переключення уваги від звичних занять необхідне для психічного відпочинку й відновлення стомленої нервової системи. Зміни, що відбуваються внаслідок споглядання

творів  образотворчого  мистецтва,  прослуховування  музики,  відвідування театру, кіно, позитивно впливають на багатьох людей.

Отже, якщо у вас поганий настрій, поставте улюблену музику, прочитайте вірші улюбленого поета, тобто будь-яким способом увійдіть у світ мистецтва, де інший темп і ритм. Можливо, ця мелодія додасть вам гарного настрою.

Лікар

Під час суперечки людина перебуває у стані емоційного збудження. Переважають агресивні емоції: гнів, злість, роздратування, розчарування. Науковці   визначили,   що   кожна  конфліктна  ситуація   не   проходить  для організму  безслідно.  Нервова  система регулює  емоційний  стан людини. Емоції впливають на стан і функціонування внутрішніх органів. Образа, суперечка, горе, злість, заздрість або прагнення помститися – усе це знижує захисні сили організму та скорочує життя. Негативні емоції спричиняють глибокі  зміни  в серцево-судинній системі.  Вони часто супроводжуються завмиранням серця, болем і неприємними відчуттями у серці, підвищенням артеріального тиску.

Науковці всіх країн докладають багато зусиль у боротьбі з усім, що руйнує людський організм, – старістю, передчасною смертю. Узагальнивши досягнення науки в цьому питанні, можна зробити висновок, що віддалення старості і продовження активного життя залежить від багатьох чинників, де найголовніші – генетична запрограмованість і раціональне харчування, а також уміння контролювати свої емоції та керувати ними.

Психолог

Останній чинник вкрай важливий, адже досить часто після конфлікту, що супроводжувався образою, агресією, бажанням помститись треба жити поруч з кривдником, вчитися з ним в одній групі. А якщо ця людина – брат чи сестра, тато чи мама? Як бути тоді? Згадайте хоча б одну таку ситуацію з власного життя і дайте відповідь: «Чого хочуть обоє?»

Відповіді учасників

–    Примирення

–    Вибачитись за вільно чи невільно нанесені образи, пробачити…

Психолог

А чи завжди будь-який людський вчинок можна пробачити?

Відповіді учасників

– Якщо ми бачимо, що людина покаялась, відчуває муки совісті, визнає себе винною, їй можна дати можливість відчути, що вона пробачена.

–  Якщо ситуація не принижує почуття власної гідності, то не варто пестити в собі образу, пророщувати зло і бажання помститись.

Звучить «Місячна соната» Бетховена.  

  1. Казка «Пробач»

Мета: наштовхнути учнів на думку про необхідність прощення.

Час: 5 хвилин

Обладнання: не потрібне.

Психолог

В психотерапії є такий напрямок – казкотерапія. Душу людини намага ються зцілити казкою. Я також хочу розповісти вам маленьку казочку.

Одного разу там, де потрібно було вимовити Слово, зустрілось Мовчання з Мовчанням. За крок до біди пізнали один одного дві гіркі образи, їх погляди виражали самотність і пустоту.

Раптом між ними утворилась безодня, а за спиною повстали непрохідні гори. Жахнулись Мовчання і Мовчання. Вони побачили кінець своєї дороги і усвідомили, що їм не суджено жити разом, а суджено разом померти.

Німі губи стинулись, а уста шукали Слово. Сили їх були на межі… І потягнулись руки назустріч, і народилось Слово: «Пробач!»

Психолог

В чому суть цієї казки? Кому варто її розповісти і чому? Який висновок ви зробите?

Учасники відповідають

  1. Інформаційне повідомлення «Фази прощення»

Мета: інформувати учнів про фази прощення.

Час: 10 хвилин

Обладнання: аркуші з написаними фазами прощення.

Психолог

Сьогодні ми з вами говоримо про здатність кожного з нас прощати, про важкий шлях прощення. Мій обов’язок – допомогти, вам усвідомити життєву необхідність прощення, відчути світлу радість його. Я думаю, що наша зустріч буде сприяти тому, що ви і сьогодні і в подальшому вашому житті будете проявляти милосердя та великодушність до людей. Тільки тонко налаштована душа людини здатна прощати навіть самі сильні образи. Психологи рахують, що процес прощення проходить чотири фази.

(Поступово за ходом розповіді потрібно розміщувати аркуші з написаними на них фазами на дошці).

Фаза відкриття. Наявність гніву, постійні думки про образу, порівняння себе з образником, усвідомлення почуття сорому і провини, якщо вони мають місце.

Фаза прийняття рішення. Оскільки попередні стратегії поведінки не звільняють від образи, людина готова розглядати прощення як домінуючий вибір, готова пробачити кривдника.

Фаза дій. Відкривається примірка на себе різних ролей, щоб “влізти в шкіру” кривдника, “поглинання” болі, емпатія до образника, знаходження для себе особистого сенсу у прощенні.

Фаза результату. Зменшення негативних почуттів і ріст позитивних. Людина, що пробачає, усвідомлює свою недосконалість і недосконалість інших людей. Таким чином послаблюється думка про кривдника, налагоджуються відносини з ним. У того, хто пробачив, підвищується самоповага, самооцінка.

Прощення – вільний вибір особистості. Неможливо нікого змусити проявити милосердя. Шлях позбавлення від міжособистісних образ можна уявити графічно: це переміщення від помсти через переживання, подолання негативних емоцій, думок, поведінки до позитивних емоцій, думок та поведінки – до прощення.

  1. Вправа «Ситуація»

Мета: інформувати учнів про фази прощення.

Час: 10 хвилин

Обладнання: не потрібне.

Хід вправи:

Психолог

Я пропоную зараз обговорити і вирішити примиренням конфліктну ситуацію, що склалась в одній сім’ї.

Донька поділилась з матір’ю тим, що їй дуже подобається хлопчик, що живе у сусідньому під’їзді, але він не звертає на неї увагу. Мама пообіцяла про це нікому не розповідати. Сама ж натякнула про все батькові, котрий почав підсміюватись над дівчинкою та засуджувати її вибір. Брат же, зрозумівши у чому річ, пообіцяв розповісти все цьому хлопцеві. Після цього донька назвала маму зрадницею, почала грубити на репліки тата, посварилась з братом, замкнулась в собі. У сім’ї склалась гнітюча атмосфера.

Як розв’язати ситуацію, що склалася? Як почати розмову про прощення? Хто з членів родини повинен першим зробити крок назустріч?

В результаті обговорення учасники приходять до висновку, що першим прощає той, хто найбільш милосердний, хто стоїть на найбільш високій сходинці особистісного розвитку.

  1. Розповідь священника про прощення в християнстві

Мета: інформувати учнів про прощення у християнстві.

Час: 10 хвилин

Обладнання: ноутбук.

Звучить композиція ансамблю Веаtlеs “Уеsterdау”.

Психолог

У християнстві прощенню відведений навіть спеціальний день – день  духовного очищення від гріхів вільних і невільних – останній день Масляниці перед Великим постом. Це – Прощена неділя. Вважають, що гріхи, відпущені людям в цьому світі, не будуть зараховані Богом і в світі іншому.

Розповідь священника.

Психолог

Тема прощення проходить червоною ниткою через Біблію, яка являється джерелом моральних канонів для деякої частини людей. До цієї теми звертались і великі люди минулого тисячоліття. Один з них –голандський художник Рембрандт, для якого біблійна «Притча про блудного сина» послужила сюжетом для написання знаменитої картини.

Демонструється картина

Син,    ведучи    розпусний    спосіб    життя,    промотав    свою    частку бать ківського спадку. Проте повернувся до батька, і батько його пробачив.

  1. Притча про блудного сина (із Євангелія від Луки)

Мета: спонукати учнів до роздумів про необхідність пробачати.

Час: 5 хвилин

Обладнання: не потрібне.

Розповідають учні 

  1. Диспут «Як спілкуватися, коли ображаєшся»

Мета: показати учням приклад співчуття, великодушності та мудрості.

Час: 10 хвилин

Обладнання: репродукція картини Рембранта «Повернення блудного сина».

Психолог

Тема образи і прощення була близька і самому Рембрандту. Після смерті коханої дружини колекцію його картин і все майно продали з молотка за борги. Напевно, і самому Рембрандту було кого і за що прощати.

Ця картина стала лебединою піснею великого художника. Знаходиться вона в Ермітажі м. Санкт-Петербурга.

Отже, що ж означає тепер для вас слово «прощення».

Відповіді учасників:

– Перестати гніватись і звинувачувати іншу людину.

– Не докоряти людину за спричинену образу.

– Не   чекати,   поки   інший   виправить   помилку   і   першим   прийде миритись.

– Позбавити людину від почуття провини.

– Повернутим і свої і іншому почуття впевненості в собі.

– Справитися з депресією та тривожністю.

– Не ставити людині у провину необдуману думку чи вчинок.

– Відноситись терпляче до чужих проступків.

– Розірвати коло злоби та помсти.

– Повністю реалізувати свої можливості, показавши оточуючим

приклад співчуття, великодушності та мудрості.

Психолог

Що ми відчуваємо, коли прощаємо себе і інших?

Відповіді учасників

–    Здивування.

–    Позбавлення від тяжких мук і образ.

–    Щастя, полегшення.

–    Радість.

–    Бажання почати нове життя.

Психолог

А як дати людині зрозуміти, що ти пробачаєш її?

Відповіді учасників

– Якщо людина усвідомила свою провину і просить вибачення потрібно прийняти їх.

– Зробити добру справу тому, хто спричинив тобі неприємності.

– Можна написати дружній лист тому, хто потребує прощення.

Психолог

А які якості поможуть нам це зробити?

Відповіді учасників

– Сміливість, співпереживання, великодушність.

– Любов.

– Повага.

– Почуття відповідальності.

  1. Рефлексія

Психолог

Прощення – складний процес, що потребує сил та енергії, який дарує зцілення від образ, погано впливає на фізичне і психічне здоров’я людини. Прощення подібне рятувальному кругу. Який в ситуації образи не дасть потонути в потоці гніву і агресії, звільнить нас від тяжких мук, які ми часом несемо через все життя.

І нехай скептики говорять, що прощення протилежне торжеству справедливості, що воно – проява слабкості, що воно може стати відмовою від боротьби за власну точку зору, виявом переваги і поблажливості. Деякі люди вважають, що просити пробачення – значить принизитись перед іншою людиною. Але прощення – це внутрішнє, власне звільнення від образи і боротьба за звільнення іншого з полону негативних емоцій.

  1. Вправа «Пісочнй годинник»

Мета: визначити, чи здійснились очікування учнів.

Час: 5 хвилин

Обладнання: плакат із зображенням пісочного годинника.

Хід вправи: тренер пропонує учням перемістити стікери із записаними на них очікуваннями до нижньої частини годинника, якщо ці очікування виправдались, або залишити на місці, якщо учасники тренінгу вважають, що очікування не виправдались.

Наше заняття добігає кінця. Я хочу, щоб ви завжди пам’ятали, що «Прощення – не заперечення власної правоти в судженнях, а можливість поглянути на кривдника із співчуттям, милосердям, любов’ю в той час, коли він, здавалось, повинен бути позбавленим права на них», хочу, щоб в кожній конфліктній ситуації ви слідували заповіді Р.Кіплінга:

«Владей собой среди толпы смятенной,

Тебя клянущей за смятенье всех,

Верь сам в себя, наперекор вселенной,

И маловерам отпусти их грех;

Пусть час не пробил, жди не уставая,

Пусть лгут лжецы, не снисходи до них;

Умей прощать и не кажись, прощая,

Великодушней и мудрей других».

                                                                                                        Додаток 1

Притча про блудного сина

В одного чоловіка було два сина, і сказав молодший з них батькові: «Батьку! Дай мені належну частину спадку». І батько розділив їм майно.

Через кілька днів молодший син, зібравши все, пішов в далекі краї і там розтратив все майно, ведучи розпусний спосіб життя.

Коли ж він витратив все, в тій країні настав голод. І пристав молодший син до одного з мешканців країни, а той послав його пасти свиней.

Тоді молодший син сказав: «Скільки найманців у батька мого їдять хліб, а я помираю від голоду! Встану, піду до батька свого і скажу: «Отче! Я згрішив проти неба і перед тобою і вже не вартий називатись сином твоїм; прийми мене в наймити».

Встав і пішов до батька.

І коли він був ще далеко, батько побачив його, змилостивився і наказав рабам своїм: «Принесіть найкращий одяг і одягніть його, і дайте перстень на руку його і взуття на ноги. І приведіть годоване теля і заріжте його; станемо їсти та веселитись! Бо цей син мій був мертвий і ожив; згинув та знайшовся». І почали веселитись.

Старший же син його був на полі і, повертаючись, почув спів.

Він розізлився і не хотів заходити. Батько ж його кликав. Проте почув у відповідь: «Я стільки років служу тобі і ніколи не порушував слова твого, а ти ніколи не дав мені і козеняти, щоб повеселитись із друзями моїми. А коли молодший син, що витратив спадщину з блудницями, прийшов, ти зарізав для нього годоване теля». На що батько відповів: «Сину мій! Ти завжди зі мною, і все моє – твоє. А тому потрібно радуватись і веселитись, що брат твій був мертвий і ожив; пропав і знайшовся».

Додаток 2

Поради для тих, кого ображають

Будь впевненим в тому, що кожна людина унікальна, кожне життя безцінне. І ти також унікальний. Ніколи не дозволяй зламати себе.

Для того, щоб менше стикатись, з такими неприємностями, треба знати і уникати тих місць, де тебе може підстерігати небезпека.

Слід намагатись вибирати коло товаришів, які не практикують такий стиль спілкування, не ображають, не насміхаються, можуть підтримати тебе. Не треба боятися поділитися своїми проблемами з батьками. Ніхто не буде вважати тебе боягузом чи «маминим синком». Адже іноді справді буває, що втручання батьків – єдиний спосіб припинити знущання.

Коли людина сама собою незадоволена, не поважає себе, тоді їй здається, що можна вирости в своїх очах через приниження іншого. Саме це частіше стоїть за показною «сміливістю» тих, хто ображає.

Не забувай, що все робиться для того, щоб ти втратив внутрішню рівновагу, страждав, плакав, нервував, адже той, хто ображає, чекає саме цього – подивитись, як ти страждаєш. Твої випади у відповідь, злість чи крики, сльози в очах тільки посилять бажання продовжувати в тому ж стилі. Не давай їм задоволення побачити, що вони тебе «дістали». То, може, не треба робити те, що він так добивається?

Часто найкращим способом примусити когось залишити тебе в спокої – просто не звертати на нього увагу. Невже ти такий чутливий до його думки про тебе? Наскільки все те, що ти чуєш в свою адресу, об’єктивне? Ти сам знаєш, який ти є  гідний поваги і нормального поводження з собою. Можна поставитись з гумором. Спробуй відповісти добром на зло.

Отже, бажання насміхатися над кимось виникає частіше у невпевнених у собі, заздрісних людей, які не дуже високо себе цінують. Чи варто тобі втрачати душевну рівновагу і самоповагу тільки через те, що цього немає у якогось хлопця чи дівчини?

Вибирай собі хороших друзів. Хто з мудрим спілкується – мудрішає сам. Разом зі своїми друзями – ви сила, яка може вистояти  і перебороти труднощі.

Заняття 4. «Спілкування і конфлікт»

Мета: поглибити знання учнів про конфлікт, сприяти формуванню позитивного ставлення до людей, мотивувати бажання оволодіти навичками конструктивного спілкування; спонукати до співпраці та взаєморозуміння; навчити раціонально діяти в конфліктних ситуаціях, позитивно впливати на опонентів; учити контролювати власні дії.

Завдання: усвідомити конфлікт як природний стан процесу спільної діяльності, зрозуміти причини виникнення; навчитись усвідомлювати та ідентифікувати власні стратегії та стратегії опонента; засвоїти конструктивні стратегії вирішення конфліктів і механізми їх застосування; оволодіти навичками конструктивного спілкування.

Методи: вправи, інформаційне повідомлення, руханка.

Обладнання: маркери, аркуші паперу, кольорові олівці, ручки, стікери, фотопортрет людини (2 шт.).

Хід заняття

  1. Вступне слово

Сьогодні ми поговоримо про непорозуміння та конфлікти. Як гадаєте, чому вони виникають? (Відповіді учасників). Всі люди різні: у них різний досвід, різні переконання, принципи. Саме ці аспекти можуть стати перепоною для розуміння іншої людини, правильного тлумачення її почуттів та сприймання її інтересів.

Наша зустріч буде присвячена тому, щоб навчитися бачити й чути іншу людину, прислухатися до її думки.

  1. Вправа «Моменти в житті»

Мета: познайомити учасників ближче, виявити особливості кожного з них, сприяти створенню доброзичливої атмосфери.

Час: 5 хвилин

Обладнання: папір, ручки.

Хід вправи: тренер пропонує кожному учаснику сформулювати тему щодо особистого життя (про незвичайний факт біографії, кумедну, дивовижну історію тощо), яку учасник може розповісти іншим членам групи. Тренер збирає аркуші, зачитує зміст і представляє автора.

  1. Вправа «Незакінчені речення»

Мета: визначити очікування учасників тренінгу.

Час: 8 хвилин

Обладнання: папір, ручки.

Хід вправи: тренер роздає кожному учаснику аркуш паперу, на якому написані такі незакінчені речення: а) від тренера я очікую…; б) від інших учасників я очікую…; в) від себе я очікую…; г) мета, яку я маю намір досягти – ….

Тренер пропонує кожному відповісти на запитання одразу, або після короткого обговорення в парах, малих групах, всією групою, потім збирає заповнені аркуші.

  1. Правила роботи в групі

Мета: створити робочу атмосферу.

Час: 3 хвилини

Обладнання: папір, ручки.

Хід вправи: учасникам пропонується озвучити правила роботи, обговорити їх та прийняти.

Рефлексія

  • Що дає виконання даної вправи?
  • Як допоможуть правила під час роботи?
  1. Вправа «Фотографія»

Мета: наштовхнути на думку, що уявлення про людину можна сформувати, враховуючи власний досвід спілкування з нею.

Час: 7 хвилин

Обладнання: папір, ручки.

Хід вправи: учні діляться на дві групи. Психолог кожній групі дає фото (таким чином, щоб учасники бачили лише своє фото).

Подивіться на портрети двох незнайомих людей. Один із них – злодій, який приніс людям багато неприємностей, а інший – молодий вчений. Давайте спробуємо детальніше охарактеризувати їх зовнішність.

(Очікувані відповіді)

           Злодій:                                        

  • підступний погляд;
  • пронизливий, хитрий;
  • неприємний зовнішній вигляд;
  • насуплені брови;
  • злий вираз обличчя;
  • недовірливо сприймає всіх.

Науковець:

  • серйозний погляд;
  • зосереджений вигляд обличчя;
  • розумні очі;
  • високий лоб;
  • охайний.

Насправді цих людей ви зовсім не знаєте, але мені вдалося налаштувати вас так, як я того хотіла. Ми почепили ярлик, не уявляючи, хто насправді ці люди. Наші негативні установки можуть перешкоджати встановленню добрих стосунків. Остаточне уявлення про людину можна сформувати, враховуючи власний досвід спілкування з нею. Навіть тоді, коли вона вчинила погано, треба залишити їй шанс виправитись і стати кращою.

  1. Інформаційне повідомлення про конфлікт

Мета: інформувати про значення поняття «конфлікт».

Час: 10 хвилин

Психолог. Конфлікт – це зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, думок чи поглядів опонентів або суб’єктів взаємодії. Конфлікти виникають між людьми, групами, колективами, націями, державами. В основі кожного конфлікту – ситуація, під час якої розглядаються протилежні позиції у часників із будь – якого приводу: неможливість отримати те, що хочеться; різні погляди на одне й те саме питання.

Конфлікти є частиною повсякденного життя, і не власне конфлікт є проблемою, а те, як ми на нього реагуємо. Наша реакція залежить від того, наскільки ми вміємо його вирішувати і цьому треба вчитися.

Як зрозуміти, що існує небезпека виникнення конфлікту? (Відповіді учнів).

Отже, зазвичай конфлікт виникає, коли одна людина дозволяє собі образити іншу. Невміння спілкуватись посилює суперечку і призводить до опору.

  1. Вправа «Асоціації»

Мета: сприяти усвідомленню емоційного поля сприйняття конфлікту.

Час: 10 хвилин

Обладнання: папір, ручки.

Хід вправи:

Психолог. Коли ми озвучуємо слово «конфлікт», у кожного виникають певні асоціації. Доберіть, будь ласка, асоціації на кожну букву слова «конфлікт».

Психолог звертає увагу на те, що всі асоціації мають негативне значення, тобто конфлікт сприймається як безвихідь. Наголошує на тому, що треба шукати вихід, бачити позитивні аспекти, розглядати конфлікт як можливість почати щось нове, з’ясувати причину невдач, спосіб домовитись. Озвучує нове завдання – назвати позитивні асоціації, початковою літерою яких є літери слова конфлікт.

Рефлексія

  • Чи важко було підібрати асоціації?
  • Які емоції викликала вправа?
  1. Руханка «Заморожений»

Мета: дати можливість учасникам розім’яти м’язи та відпочити.

Час: 10 хвилин

Обладнання: не потрібне.

Хід вправи: тренер розміщує учасників на стільцях колом, пропонує розділитися на пари. У кожній парі один учасник відіграє роль «замороженого», а другий – «реаніматора». За сигналом тренера «заморожений» завмирає, а «реаніматор» упродовж хвилини має «оживити» його, не торкаючись, не звертаючись до нього словами. Можна діяти тільки за допомогою рухів, погляду, міміки, рекомендується користатися засобами веселої, смішної пантоміми. Критерій «розморожування» зміни виразу обличчя, посмішка, особливо цінно, якщо буде викликаний сміх «замороженого».

  1. Інформаційне повідомлення «Стилі поведінки»

Час: 7 хвилин

Обладнання: не потрібне.

Психолог. Принциповим у питанні вирішення конфлікту є вибір стратегії виходу. Виділяють наступні стратегії:

  • компроміс;
  • конкуренція;
  • співпраця;
  • уникнення;
  • пристосування.

Конкуренція полягає в нав’язуванні протилежній стороні кращого рішення для себе.

Компроміс – це часткове задоволення потреб та вимог обох сторін.

Стратегія уникнення передбачає ухиляння людини від конфлікту.

Пристосування полягає в тому, що людина нехтує своїми інтересами, щоб задовольнити інтереси іншого.

Співпраця як шлях вирішення конфлікту – це дії, спрямовані на пошук рішення, що задовольняє обидві сторони.

  1. Вправа «Яблучко та хробачок»

Мета: сприяти виробленню вмінь аналізувати свій стиль поведінки під час конфлікту.

Час: 7 хвилин

Обладнання: не потрібне.

Хід вправи:

Психолог. Сядьте зручно, заплющте очі та уявіть на мить, ніби ви – яблуко. Стигле, соковите, ароматне, наливне яблучко, що висить на гілочці. Усі милуються вами, захоплюються. Раптом підповзає до вас хробак і намагається вкусити. Щоб ви йому відповіли? Розплющте очі та запишіть свою відповідь.

Тепер, коли вам відомі способи виходу з конфліктної ситуації, давайте проілюструємо їх результатами вправи «Яблучко й хробачок».

(Орієнтовні відповіді)

Конкуренція: «Зараз як упаду на тебе й розчавлю!»

Уникнення: «Он, подивись, яка соковита груша висить»

Компроміс: «Гаразд, відкуси половинку, решту залиш моїм господарям»

Пристосування: «Така, видно, моя доля!»

Співпраця: «Подивися, на землі є вже яблука, що впали. Їж їх, вони теж смачні».

  1. Вправа «Ми творимо»

Мета: продемонструвати неповторність кожної людини, сприяти зняттю емоційної напруженості.

Час: 5 хвилин

Обладнання: папір.

Хід вправи:

Психолог. Кожен з вас бере аркуш паперу та чітко виконує інструкцію:

  • скласти аркуш вдвоє;
  • ще раз скласти вдвоє;
  • відірвати правий верхній кут;
  • скласти вдвоє й ще раз відірвати правий верхній кут;
  • скласти ще раз вдвоє й ще раз відірвати правий верхній кут;
  • розгорнути аркуш.

Обговорення:

  • з чим пов’язане таке різноманіття?

Психолог. Завдання отримали одне, але кожен по – різному його виконав. Так і в конфліктній ситуації: виходів є багато.

  1. Вправа «Зворотний зв’язок»

Мета: визначити, наскільки реалізувались очікування учасників.

Час: 7 хвилин

Обладнання: аркуші з очікуваннями.

Хід вправи: психолог роздає аркуші з очікуваннями, щоб учасники могли вирішити, якою мірою тренінг задовольнив їхні очікування. Це допоможе у виробленні підсумкової оцінки тренінгу.

Заняття 5. «Спілкуємося ефективно»

Говори так, щоб тебе почули.

Слухай так, щоб зрозуміти, про що йдеться.

Створюй умови для того,

щоб ситуація навколо процесу спілкування сприяла комунікації.

Мета: сприяти розвитку навичок комунікації, ознайомити із правилами ефек тивного спілкування.

Завдання: вчити знаходити конструктивні способи вирішення проблемних ситуацій; формувати почуття єдності з колективом; розвивати рефлексію та емпатію, вміння осмислено сприймати інформацію; виховувати толерантність, почуття відповідальності за свої слова і вчинки; допомагати учням усвідомити необхідність прощати і отримувати від цього задоволення.

Методи: вправи, мозковий штурм, реляція.

Обладнання: папір, маркери, стікери, плакат із зображенням пісочного го динника, стенд «Правила роботи», мікрофон.

Хід заняття

  1. Вступне слово.

Спілкування людей між собою – надзвичайно складний процес. Неефектив ність у спілкуванні може бути пов’язана з повною або частковою відсутністю певного комунікативного уміння. Труднощі, які виникають у спілкуванні, можуть бути спричинені недостатнім самоконтролем, невміння впоратися з перевантаженням, імпульсивністю, агресивністю тощо. Кожний з нас вчиться володіти собою, набуваючи досвіду часто на помилках і розчаруваннях.

  1. Вправа «Очікування»

Мета: визначити, чи здійснились очікування учнів.

Час: 5 хвилин

Обладнання: плакат із зображенням пісочного годинника.

Хід вправи: учасники на стікерах у вигляді піщинки записують свої очікування та кріплять їх до верхньої частини пісочного годинника.

  1. Правила роботи групи

Мета: прийняти правила, за якими буде працювати група.

Час: 5 хвилин

Обладнання: стенд «Правила роботи».

Хід вправи: тренер звертається до групи з питанням: «Для чого в нашому житті існують різні правила?» Після відповідей учасників пропонує прийняти правила роботи групи під час тренінгу, які розміщуються  на стенді. Орієнтовані правила:

  1. Брати участь у виконанні вправ і завдань добровільно.
  2. Говорити від свого імені, про себе, висловлювати власні думки.
  3. Один говорить – усі слухають.
  4. Обговорити дію, а не особу.

Учасники заняття обговорюють записані правила, складають остаточний варіант. Далі тренер підсумовує роботу і записує.

  1. Вправа «Історія з продовженням»

Мета: активізувати учасників групи, налаштувати на співпрацю.

Час: 10 хвилин

Обладнання: не потрібне.

Хід вправи: тренер говорить коротке речення. Учасники по колу допов нюють його одним-двома словами, щоб було закінчене речення. Наприклад: ведучий каже: «Я ходжу», наступний учасник додає «на тренування», третій учасник: «Я ходжу на тренування пішки», четвертий учасник: «Я ходжу на тренування пішки кожен день» і т. д.

  1. Мозковий штурм «Спілкування і його значення в житті людини»

Мета: активізувати учасників групи, налаштувати на співпрацю.

Час: 5 хвилин

Обладнання: не потрібне.

Уважно вислуховуються всі висловлювання учнів, підбиваються підсумки.

Психолог. Усі ви по-різному дали визначення терміну «спілкування» та визначили його роль у житті людини. Кожне визначення правильне. Справді, спілкування – це процес обміну між людьми певними результатами психічної діяльності – засвоєння інформації, думок, оцінок, почуттів і настанов.

Спілкування є однією з основних ланок у великому ланцюгу психологічного формування людини. Якщо така ланка випадає – розвиток іде в іншому напрямку. Цей факт доведено науковими дослідженнями.

Відомо понад 40 випадків виживання дітей у джунглях. Вони бігали навкарачки, харчувалися сирим м’ясом, повністю залежали від тварин, які їх вигодували. Як ви думаєте, чому вони не стали людьми?

Дитина, яка живе серед тварин, має певні відхилення у розвитку. Без підтримки дорослого у неї значно менше шансів стати «людиною розумною», а з часом вона незворотно втрачає таку можливість.

10 років із дівчат – «мауглі» намагалися зробити людей. Їх навчили 14-15 слів, орієнтовно прямої ходи, але про розвиток інтелекту навіть і не йшлося. Ще один приклад: дівчинка Оля, небажана дитина, яких, на жаль, чимало. Її мама не шкодувала для неї молока, але обділяла ласкою і турботою. Тому в 6 років Оля не вміла ні говорити, ні ходити. Потрапивши до лікарів та педагогів, вона до 7 років навчилася ходити, але за 3 роки померла, так і не почавши говорити і досягнувши розумового розвитку 2,5-річного малюка. Таке явище називається госпіталізмом – це коли дітям відмовляють у ласці і спілкуванні.

Людина дуже потребує спілкування. Коли вона самотня, то надзвичайно від цього страждає. Який висновок можна зробити з усього почутого?

Ось ми і дійшли до того, що людина не може жити без спілкування, а отже – без колективу, в якому відбувається процес обміну інформацією. Для того, щоб спілкування було приємним для всіх його учасників, треба знати  і використовувати на практиці певні правила ефективної взаємодії. Що таке, на вашу думку, ефективне спілкування? (Спілкування, яке дає змогу продуктивно обмінюватись інформацією, допомагає досягти поставленої мети, є приємним і комфортним.)

  1. Реляція «Правила ефективного спілкування»

Мета: інформувати учасників групи про прийоми ефективного спілкування.

Час: 15 хвилин

Обладнання: не потрібне.

Скоро ви закінчите навчальний заклад і вам знову необхідно буде адаптуватися, завойовувати своє місце у колективі. Тому вам всім стане у пригоді перше правило, «Правило особистої зони». Пояснити його мені допоможете ви. (Виходять два добровольці. Один стоїть, а другий наближається до нього. Тільки-но той, хто стоїть, відчує дискомфорт, – зупиняє  того, який іде. Виходять декілька пар. Таким чином відбувається демонстрація різної особистої зони.)

Людина «володіє» повітряною оболонкою, що оточує її тіло. Яка завбільшки ця оболонка – залежить від щільності населення. У людей, які проживають у густонаселеній місцевості, особиста територія набагато вужча. Розміри просторової території людини можна поділити на 4 просторові зони:

  1. Інтимна зона (від 15 до 46 см)

З усіх зон ця найголовніша, оскільки саме її людина оберігає так, наче це її власність. У цю зону можуть проникати тільки ті, хто вам справді близький. Це діти, батьки, чоловік (дружина), близькі друзі й родичі. Отже, якщо торкнутися руки людини, з якою ви щойно познайомились, вона може відреагувати негативно.

У великих містах люди часто збираються у натовпи (на концертах, у кінозалах, на ескалаторах, у транспорті), що призводить до неминучого вторгнення людей в інтимні зони одне одного.

Як зазначає А. Піз, існує кілька неписаних правил поведінки західної людини в умовах скупченості людей, наприклад, у автобусі, метро чи ліфті.

Вони такі:

  1. Не можна ні з ким розмовляти, навіть зі знайомими.
  2. Не варто дивитися впритул на інших.
  3. Обличчя має бути повністю безпристрасним – жодних проявів емоцій.
  4. Якщо у вас у руках книжка чи газета, повністю зануртеся у читання.
  5. Що тісніше у транспорті, то стриманішими мають бути ваші рухи.
  6. У ліфті слід дивитися тільки на індикатор поверхів.

Правила поведінки на вулиці:

  • перепросіть за клопіт;
  • подякуйте за допомогу;
  • під час розмови не робіть занадто різких рухів;
  • не торкайтеся співрозмовника;
  • не підходьте до перехожого вдвох чи втрьох.

Запам’ятайте: у ситуаціях спілкування незнайомих людей на вулиці будь – які їхні реакції не завжди можуть стосуватися вас.

  1. Особиста зона (від 46 см до 1,2 м).

Це відстань, яка, зазвичай, розділяє нас, коли ми на коктейль-вечірках, офіційних прийомах, офіційних вечорах і дружніх вечірках.

  1.   Соціальна зона (від 1,2 м до 3,6 м).

На  такій відстані ми тримаємося від сторонніх людей, наприклад, слюсара – сантехніка, електрика, який прийшов ремонтувати нашу квартиру, нового співробітника на роботі і людей, яких не дуже добре знаємо.

  1. Громадська зона (більш як 3,6 м).

Коли ми звертаємося  до великої групи людей, найзручніше стояти саме на такій відстані від аудиторії. Якщо ви хочете, щоб люди почувалися у вашому товаристві затишно, дотримуйтеся золотого правила: «Тримай дистанцію». Що інтимніші наші стосунки з іншими людьми, то ближче дозволяється нам проникати в їхні зони.

Наприклад, щойно прийнятий на роботу службовець спочатку може подумати, що колектив ставиться до нього неприязно, але співробітники просто тримають його на дистанції соціальної зони, оскільки мало знають. Тільки-но вони пізнають його краще, відстань між ними скоротиться, і, зрештою, йому дозволять пересуватися в межах особистої зони, а в деяких випадках – проникати в інтимну.

Друге правило, з яким я хочу вас ознайомити, – «Активне слухання». Активне слухання – це активна дія, що дає почути, зрозуміти і відповісти співрозмовнику та передбачає використання міміки і жестів, уточнень, узагальнень, перефразувань.

  1. Вправа «Цікава історія»

Мета: активізувати учасників групи, налаштувати на співпрацю.

Час: 10 хвилин

Обладнання: не потрібне.

Одному учаснику пропонують вийти за двері і підготувати невеличку розповідь зі свого життя, яка, на його думку, могла б зацікавити всіх учнів. Психолог дає групі завдання: на початку розповіді займатися своїми справами, не слухати доповідача і робити вигляд, що зовсім нецікаво. Після умовного сигналу – усі із зацікавленням слухають, ставлять запитання.

Обговорення:

  • Що вас здивувало?
  • Чи легко було розповідати?
  • Ваші почуття на початку розповіді і в кінці.
  • Який висновок можна зробити?

Треба не тільки красиво розмовляти, а й вміти слухати. Тоді до вас потягнуться люди.

Третє правило – ніколи не робіть висновків про інших, не поспілкувавшись із ними. Перше враження може бути оманливим.

Обговорення:

  • Яке правило вам сподобалось найбільше?
  • Якого правила ми частіше не дотримуємось під час спілкування?
  • Яка інформація була для вас новою?
  1. Вправа «Пантоміма»

Мета: розвиток навичок невербального спілкування.

 Час: 10 хвилин

 Обладнання: не потрібне.

Хід вправи: тренер пропонує одному з учасників показати з допомогою міміки та жестів слово а бословосполучення, а всі інші – відгадують. Наприклад: малинове варення, важка праця, розумний чоловік, золоте весілля, справжні друзі, маленька дитина, щастя, радість.

  1. Руханка «Австралійський дощ»

Мета: забезпечити психологічне розвантаження учасників.

Час: 7 хвилин

  Обладнання: не потрібне.

 Хід вправи: учасники стають у коло. Інструкція: Чи знаєте ви, що таке австралійський дощ? Ні? Тоді давайте разом послухаємо, який він. Зараз по колу ланцюжком ви будете передавати мої рухи. Як тільки вони повернуться до мене, я передам наступні.
  • В Австралії піднявся вітер. (Тренер тре долоні),
  • Починає крапати дощ. (Клацання пальцями).
  • Дощ посилюється. (Почергове плескання долонями по грудях).
  • Починається справжня злива. (Плескання по стегнах).
  • А ось град – справжня буря. (Тупіт ногами).
  • Але що це? Буря стихає. (Плескання по стегнах).
  • Дощ стихає. (Плескання долонями по грудях).
  • Рідкі краплі падають на землю. (Клацання пальцями).
  • Тихий шелест вітру. (потирання долонь).
  • Сонце! (Руки догори).

10. Вправа «Пісочнй годинник»

Мета: визначити, чи здійснились очікування учнів.

Час: 5 хвилин

Обладнання: плакат із зображенням пісочного годинника.

Хід вправи: тренер пропонує учням перемістити стікери із записаними на них очікуваннями до нижньої частини годинника, якщо ці очікування виправдались, або залишити на місці, якщо учасники тренінгу вважають, що очікування не виправдались.

  1. Вправа «Відкритий мікрофон»

Мета: підвести підсумки заняття.

Час: 5 хвилин

Обладнання: мікрофон.

Хід вправи: тренер пропонує учням продовжити фразу.

  1. Сьогодні для мене самим важливим було…
  2. Я дізнався нового про себе та учасників…
  3. Мене найбільше вразило…

Заняття 6. «Комунікативна компетентність під час проходження співбесіди»

Мета: формування комунікативної компетентності (умінь грамотно та ефек тивно спілкуватися, успішно вести телефонні переговори і  ділову переписку) під час проходження співбесіди, телефонних переговорів і електронної переписки.

Завдання: інформування учасників тренінгу про підготувку до успішного  проходження співбесіди, підвищення мотивації учнів до пошуку роботи та побудови професійної кар’єри, розвиток навичок самопрезентації.              

Методи:  мозковий штурм, моделювання ситуацій (рольова гра), workshop, реляція, вправи, руханки, індивідуальна робота, обговорення.

Матеріали та обладнання: фліп-чарт, папір, клей, олівці, фломастери,    ножиці, бейджі, маркери, стікери, квітка очікувань, ноутбуки, проектор, екран

Хід заняття

  1. Вступне слово

Ключовим моментом в процесі працевлаштування може стати співбесіда, яка є гарним способом продемонструвати свої здібності.  «Грамотне інтерв’ю – гарантія від безробіття» – говорив Б. Лінкемер.

Складно зрозуміти, що очікує від вас роботодавець. Сподіваюсь сьогодні ми в подробицях розберемось у всіх тонкощах проходження співбесіди на омріяну посаду.

Під час тренінгу ви дізнаєтесь про принципи роботи HR-ів та очікування роботодавців, дізнаєтесь як підготуватися до успішного проходження співбесіди, потренуєте навички самопрезентації та піднімете віру в себе.

  1. Вправа «Візитівка»

Мета: сприяти знайомству учасників.

Час: 5 хвилин

Обладнання: папір, клей, олівці, фломастери, ножиці.

Тренер. Візитна картка є способом установлення індивідуального контакту. На сьогодні візитні карки стали невід’ємним атрибутом ділового життя. Вони вручаються (надсилаються поштою) під час знайомства чи візиту для встановлення подальших контактів. Візитна картка згідно із протокольними вимогами має бути білого кольору (кольоровим може бути тільки фірмовий знак), як правило, форматом 5х9 см. Здебільшого вона містить такі реквізити:

  1. Назва підприємства, установи, організації, фірми.
  2. Прізвище, ім’я, по батькові власника візитної картки.
  3. Посада (професія).
  4. Адреса установи, організації, підприємства, фірми (домашня адреса).
  5. Номери телефонів, факсів.

Назва фірми, прізвище, ім’я та по батькові друкуються великими літерами, а посада (професія), адреса, телефони – малими.

Хід вправи: тренер пропонує кожному виготовити візитівки, написавши своє ім’я, або те ім’я, яким вони хотіли, щоб їх називали в групі та професію, яку здобувають у навчальному закладі. Прикріпивши  бейджик з візитівкою на грудях, учасники по черзі представляють себе, вимовляючи ім’я, професію та професійну якість, яка характеризує їх.

  1. Вправа «Очікування»

Мета: допомогти учасникам визначитися з власними очікуваннями від тренінгу

Час: 10 хвилин

Обладнання: стікери у вигляді бджілок, квітка, ручки, фломастери.

Хід вправи: тренер пропонує кожному учаснику на стікеру у вигляді бджілки записати очікування від тренінгу, озвучити їх і прикріпити до квітки очікувань.

  1. Мозковий штурм «Правила роботи в групі»

Мета: детальне ознайомлення з основними принципами та формами  роботи

в групі, прийняття правил роботи

Час: 5 хвилин

Обладнання: фліп-чарт, фломастер.

Хід вправи: тренер пропонує учасникам прийняти основні правила роботи. Кожне правило пояснюється, якщо необхідно, обговорюється і приймається групою.

Правила роботи в групі

Цінувати час. За будь-якої програми тренінгу завжди існує ліміт часу. Всім учасни кам потрібно бути уважними, не відволікатися від теми обговорення, прагнути дотри муватися регламенту, говори ти згідно з темою та без від волікань, висловлювати свою думку коротко й чітко.

 Бути ввічливим. Сприяє створенню позитивної атмо сфери взаємної поваги, також сприяє збереженню часу. Учасники, поважаючи себе та інших, мають говорити по черзі, не перебивати один одного, пам’ятаючи, що думка кожного цінна і необхідна для поповнення спільної скарбнички групового досвіду.

Говорити від свого імені. Вислови на зразок «Всі так думають» не несуть конкретної інформації, найчастіше не відповідають дійсності, як правило, потребують багато часу для підтвердження чи спростування. Тому їх застосування на тренінгу вважається помилкою. Слід користуватися «Я – висловлюваннями» («Я вважаю», «Я так думаю», «На мій погляд» тощо). Якщо потрібно навести не власну думку чи інформацію, потрібно послатися на конкретне джерело (людину, документ, книгу, статтю тощо).

Правило додавання. Нові вислови, думки додаються до тих, що були оприлюднені раніше, але не заперечують, не спростовують, не нівелюють їх. На одне запитання може бути багато різних відповідей, і кожний має право на власну думку та її висловлювання. Виняток становлять лише такі, які не стосуються теми тренінгу або принижують людську гідність (дискримінують когось за ознаками статі, національності, релігійних переконань, зовнішності, віку тощо).

Правило добровільної активності. Якщо для виконання якогось завдання тренеру потрібна особлива участь когось із учасників, присутні мають право пропонувати лише свою кандидатуру.

Правило «СТОП». Дає можливість будь-якому учаснику не виконати якусь тренінгову дію («пропустити хід») без додаткових пояснень причин цього.

Правило підведеної руки. Сигнал про наявність повідомлення учасник подає лише мовчки, підводячи руку вгору.

  1. Руханка «Оплески»

Мета: створення сприятливих умов для роботи, атмосфери довіри.

Час: 5 хвилин

Обладнання: не потрібне.

Хід вправи: тренер розміщує учасників на стільцях колом, послідовно

кілька разів пропонує підвестися тим, хто має певне вміння чи якість, щось любить або бажає чомусь навчитися; інші учасники групи активно аплодують тим, хто підвівся. Наприклад,

«Підведіться з місць усі, хто народився у 2002 році». Оплески! «Дякую, сідайте».

«Підведіться з місць усі, хто робив спроби влашту ватись на роботу».

«Підведіться з місць усі, кому це вдалося».

«Підведіться з місць усі, хто не хвилювався перед співбесідою».

«Підведіться з місць усі, хто вміє вишивати».

«Підведіться з місць усі, кому нескладно виконати ремонт одягу».

«Підведіться з місць усі, хто може замінити колеса автівки».

«Підведіться з місць усі, хто хоч раз фарбував собі чи комусь волосся».

«Підведіться з місць усі, хто вважає, що жінка й манікюр – нероздільні поняття».

«Підведіться з місць усі, хто вважає, що людину зустрічають по одежині».

«Підведіться з місць усі, хто може відремонтувати кран».

«Підведіться з місць усі, кому нескладно замінити лампочку».

«Підведіться з місць усі, хто вміє нарізати різьбу».

«Підведіться з місць усі, хто хоче стати першокласним спеціалістом».

«Підведіться з місць усі, хто хоче отримувати за все це гідну оплату».

6. Вправа «Лист роботодавцю»

Мета: тренування навичок ділового електронного листування.

Час: 5 хвилин

Обладнання: ноутбуки для учасників тренінгу

Тренер. Шлях до гідної оплати лежить через ряд випробувань. І мова сьгодні піде не про здобуття професійних вмінь та навичок, а про те, як навчитись вигідно «продавати» ці вміння.

Як ви вже знаєте, початковим етапом успішного працевлаш тування є складання резюме та надсилання його (за посередництвом електронної пошти) потенційному роботодавцю.

Сьогодні електронна пошта міцно зайняла своє місце в діловому листуванні. І це цілком зрозуміло – вона доступна в будь-який час доби і року, оперативна і проста у використанні. В Україні існують численні інтернет-мережі комунікаційного зв’язку, які працюють за міжнарод ними протоколами. Ці мережі взаємодіють між собою. Вони дозволяють передавати та отримувати різні повідомлення інформацій ного або особистісного характеру. Скористаємось такими можли востями і ми. Пропоную надіслати лист-резюме майбутньому робото давцю. Та, спочатку, зʼясуймо, як це зробити грамотно.

Фахівці з проблем культури ділового мовлення пропонують під час написання листа дотримуватися таких правил:

  1. Починати листа необхідно із звертання, яке є загальноприй нятою формою ввічливості.

Найпоширенішими є такі звертання:

Шановний/а (ім’я та по батькові)!

Шановний/а пане (пані)…!

Шановні панове!

Вельмишановний добродію!

Глибоко шановний пане!

Не слід забувати про те, що в українській мові звертання вживаються у формі кличного відмінка. Відсутність звертання може бути витлумачено як зневага до адресата і порушення етикету ділового листування.

  1. Дуже важливо ретельно обміркувати початкову фразу листа, від якої може багато залежати. Особливо якщо це лист – відповідь на запит, на запрошення, лист-подяка, то вже у першому ж реченні буде доречним ввічливо висловити вдячність.

Дякуємо за надану змогу …

Хочемо висловити свою вдячність за …

Перш за все дозвольте подякувати Вам за …

Цей лист – вияв нашої вдячності за …

Дозвольте висловити свою вдячність …

Вдячні Вам за запрошення …

У листах-підтвердженнях варто скористатися такими початковими фразами:

Офіційно підтверджуємо свою згоду на …

Із вдячністю підтверджуємо отримання листа-відповіді…

У діловому світі з різних причин іноді виникають такі ситуації, коли потрібно вибачитися, перепросити за неприємності, яких ви завдали адресату. У такому разі листа слід розпочинати так:

Хочемо вибачитися за завдані Вам зайві турботи.

Щиро просимо вибачення за затримку з відповіддю.

Вибачте нам вельми незручно, що …

Просимо вибачення за створені Вам не з нашої вини незручності.

Перепрошуємо за зайві хвилювання з приводу …

  1. Вибір завершальних речень є також дуже важливим і залежить від змісту листа. Можна повторити подяку, висловлену на початку листа, чи просто подякувати за допомогу, оскільки слово «дякую» – найуживаніше слово кожної ділової людини.

Етикет вимагає: якщо документ починається формулою особистого звертання до адресата, то й закінчуватися повинен формулою ввічливості «З повагою …».

Хід вправи: тренер пропонує учням надіслати лист-резюме потенційному роботодавцю, вказуючи при цьому свою електронну адресу. Після виконання завдання, один лист з дозволу учня тренер зачитує. Учасники тренінгу разом його аналізують.

  1. Вправа «Телефонна розмова»

Мета: тренування навичок ведення телефонних переговорів

Час: 5 хвилин

Обладнання: сматфон

Тренер. Пошук роботи за допомогою телефону – один із ефективних способів потрапити на співбесіду і згодом отримати роботу.

Телефонна розмова складається з чотирьох етапів: встановлення контакту; повідомлення про мету розмови; виклад справи; закінчення розмови.

На етапі встановлення зв’язку, пересвідчившись, що абонент вас добре чує, вітаєтеся, називаєте своє ім’я й по батькові, а якщо є потреба, то й прізвище. Адресат відповідає на привітання. Запитуєте, чи не завадили абоненту, чи є в нього час для розмови.

Коли таким чином зв’язок повністю встановлено, коротко й чітко повідомляєте про мету розмови«Я Вам телефоную з приводу»

Виклад справи тим, хто телефонує, не повинен перетворюватися на монолог. Треба час від часу робити паузи, щоб міг висловитися також співрозмовник. Виклад справи складається з короткого вступу, постановки питання, обговорення ситуації й позитивної або негативної відповіді. При цьому інформація повинна викладатися чітко, коротко, без зайвих подробиць.

Якщо ви телефонуєте людині, яка просила зателефонувати, а вона зайнята, попросіть передати, що ви телефонували. Потім зателефонуйте ще раз або поясніть, коли й де вас можна легко знайти. Якщо ви плануєте довгу телефонну розмову, потрібно призначити її на той час, коли ви впевнені, що у вашого співрозмовника буде вдосталь часу на бесіду з вами.

При розмові з діловими людьми домовтеся про регламент розмови й дотримуйтеся його. Ініціатива завершення розмови належить тому, хто зателефонував. Однак коли розмовляють чоловік із жінкою, то таке право належить жінці. Так само перший закінчує розмову старший за віком або службовим статусом. Існує кілька способів завершення розмови. Можна подякувати співрозмовнику за те, що всі питання, які виникли, з’ясовані. Викликаний по телефону співрозмовник може ввічливо сказати, що з тієї чи іншої причини поспішає закінчити розмову. Цією причиною може бути, наприклад, присутність у кабінеті відвідувача. За всієї вікової чи службової дистанції між співрозмовниками, вони однаково повинні вживати обов’язкові формули ввічливості: Добрий день! Прошу! Будь ласка! Будьте люб’язні! Дякую за увагу! До побачення!

До загальних регламентацій введення телефонної розмови належать:

  • ретельна підготовка до спілкування: попереднє складання плану з розташуванням пріоритетності питань. Для досягнення позитивного результату головні питання краще вносити на початок розмови;
  • постійний контроль за веденням діалогу. Широке використання всіх нюансів інтонації, забезпечення можливості висловити позицію або підтвердити факт продовження розмови;
  • виразна вимова складів, слів і речень. Особливо ретельно вимовляються складні прізвища, які ставляться в кінці речення, щоб усі звуки й склади були зрозумілими;
  • ведення розмови середнім темпом і середнім за силою голосом;
  • спокійний, витриманий і ввічливий тон повідомлень. Довідки різного роду по телефону дають чітко, діловито, але спокійно, ввічливо й не припиняють розмову до того часу, поки співрозмовник не зрозуміє все те, що йому було сказано.

Таким чином, дотримання етикетних регламентацій щодо підтримання ділових контактів за допомогою телефонного зв’язку забезпечують ефективне вирішення важливих питань з пошуку роботи.

Хід вправи: фахівець з підбору персоналу телефонує учаснику тренінгу, уточнює інформацію, яка була вказана в резюме та призначає час і дату наступної бесіди.

  1. Інформаційне повідомлення «Види співбесіди»

Мета: ознайомити учасників із поняттям співбесіди, її видами та етапами.

Час: 5 хвилин

Обладнання: проектор, екран, презентація

Тренер. Співбесідою називають особисту зустріч з потенційним роботодавцем або його пред ставником при влаштуванні на роботу.

Метою співбесіди є з’ясування можливостей і навичок здобувача, а також обговорення можливої ​​співпраці.

Співбесіда ділиться на кілька типів:

  • біографічна –являє собою аналог анкети, обговорюється професійний досвід претендента, його освіту, що він планує робити в майбутньому;
  • вільна – являє собою спілкування в стилістиці розповіді кандидата про себе: по великому рахунку, це самопрезентація;
  • ситуаційна – інтерв’юер формулює для здобувача якусь ситуацію. А той, хто проходить співбесіду, повинен пояснити, як він себе в ній поведе. Ситуації можуть бути різними: для перевірки навичок, для виявлення рівня стійкості до стресів, щоб перевірити мотивацію і цінності здобувача;
  • стресова – цей тип співбесіди багато в чому відрізняється від інших. Його суть полягає в тому, що здобувача навмисно провокують на конфлікт, щоб з’ясувати, як він себе поведе. Це дуже ефективно, якщо для майбутнього місця роботи важлива саме стресостійкість. Претендентові під час проведення співбесіди ставлять провокаційні питання, також просять відповідати на них швидко, практично не замислюючись;
  • заснована на вивченні здібностей здобувачаоцінюється професіоналізм і особисті якості опитуваного. Розглядаються не тільки результати, яких досягла людина, але і те, яким чином вона цього досягла. Оцінюються також лідерські якості, комунікабельність, орієнтованість на отримання результату. Зазвичай співбесіду такого типу проводить група інтерв’юерів з 3-х чоловік, рішення по здобувачеві приймається відразу після бесіди.

Етапи співбесіди

Подача здобувачем резюме відокремлена від прийняття на роботу декількома ступенями. Детальніше зупинимося на характеристиці кожної з них.

  • Бесіда по телефону – фахівець з персоналу дзвонить здобувачеві, уточнює інформацію, яка була вказана в резюме. Також призначають час і число наступної бесіди.
  • Тренінг групи – цей етап проводять для того щоб відсіяти кандидатів, не придатних на посаду. Збирають групу з кількох кандидатів, їм надають інформацію про компанію, потім кожен з них проводить самопрезентацію, доводить, чому саме він підходить для цієї роботи. Кандидатів, які успішно пройшли цей етап запрошують на наступну співбесіду.
  • Спілкування з HR-фахівцемздобувач і фахівець розмовляють удвох. За результатами бесіди може бути відібраний один кандидат, а може бути і два.
  • Бесіда з керівником організації – зазвичай це вільна бесіда, в процесі якої здобувач презентує керівнику себе, як фахівця. На цьому етапі найчастіше приймається остаточне рішення про прийняття людини на роботу.
  • Спілкування з безпосереднім керівникомпроводиться, коли позитивне рішення про працевлаштування вже прийнято. Працівникові пояснюють його обов’язки, демонструють робоче місце, представляють колегам.
  1. Руханка «Ситуації та емоції»

Мета: дати можливість учасникам розім’яти м’язи та відпочити.

Час: 5 хвилин

Обладнання: м’яч.

Хід вправи: учасники стоять колом,  тренер просить кожного по черзі назвати одну емоцію, почуття тощо, і одночасно спрямувати м’яча комусь іншому. Кожний учасник має запам’ятати ту емоцію, яку йому передав одночасно з кидком м’яча інший учасник. Коли всі по одному разу назвали якусь емоцію, тренер змінює завдання, наприклад: «А тепер кожен, одночасно з киданням м’яча іншому, називає ситуацію. Той, хто спіймав м’яча, має повторити ситуацію та назвати емоцію, яку запам’ятав раніше». Тепер можливі веселі сюрпризи щодо повторюваних речень. Наприклад, «Я відчула розгубленість (емоція), коли  викроїла надто коротку сукню (ситуація)» тощо.

  1. Реляція «Як підготуватися до співбесіди»

Мета: ознайомлення учасників тренінгу з етапами підготовки до співбесіди.

Час: 5 хвилин

Обладнання: проектор, ноутбук.

Тренер. Отже, при пошуку роботи досягнута перша мета – HR компанії, що цікавить вас подзвонив і призначив час зустрічі. Зараз належить найскладніший момент: прийти на співбесіду і довести, що в реальності ви такий же класний фахівець, як і на папері.

Підготуватися треба не просто на 100, а на всі 200%, щоб не було соромно за самого себе. А я підкажу, як це зробити.

По-перше, зберіть максимум відомостей про компанії, з фахівцями якої належить спілкуватися. Це продемонструє що ви зацікавлені в роботі, є компетентним фахівцем. У той же час вплітайте ці відомості в бесіду акуратно, ненав’язливо.

Які відомості будуть корисними:

  • сфера діяльності організації: що вона виробляє, які послуги надає;
  • який період часу знаходиться на ринку;
  • склад керівників;
  • чи спостерігається плинність співробітників;
  • комерційна це організація або з державною участю;
  • чи є згадки про компанію в ЗМІ, в позитивному або негативному ключі та інше.

Не полінуйтеся вивчити інформацію з кількох джерел. Використовуйте пресу, інтернет. Можна вивчити офіційний сайт компанії, подивитися, яка інформація і як розташована, як оформлений сам сайт.

Наступний крок – це підготовка розповіді про себе. Її потрібно будувати, орієнтуючись на майбутню посаду.

Підключіть пам’ять і підготуйте приклади вашого дії в різних ситуаціях. Вас можуть попросити розповісти не тільки про досягнення, а й про невдачі. При цьому починати довге оповідання з безліччю деталей не потрібно.

Відповідаючи на питання, пам’ятайте, що значення має не тільки те, про що ви говорите, але і як говорите: з якими емоціями, інтонацією та інше.

Досвідчений фахівець особисті якості людини може оцінити виходячи з міміки, жестикуляції і т. д.

Обов’язково потрібно мати при собі необхідні документи. Заздалегідь з’ясуйте, що саме може знадобитися. Хтось просить тільки паспорт, а комусь потрібен цілий пакет документів від претендента.

У будь-якому випадку будьте готові надати:

  • трудову книжку;
  • паспорт;
  • рекомендації (якщо є);
  • документи про освіту;
  • сертифікати, нагороди;
  • портфоліо (якщо буде потрібно).

Як наступний етап переглянете свій гардероб.

Одяг, у якому доведеться йти на співбесіду, повинен бути готовий заздалегідь. Підбирати його потрібно виходячи з особливостей майбутнього місця роботи і стилю, який прийнятий в компанії.

Згідно з рекомендаціями психологів, одяг повинен бути строгим, але не надто закритим. Кольори, які завжди сприймаються позитивно – відтінки коричневого, сірого, синього кольорів. А виключити бажано зелений, червоний, рожевий і чорний тони.

Категорично не варто одягати:

  • короткі топи і футболки;
  • джинсовий одяг;
  • майки, на яких є написи;
  • одяг зі стразами і блискітками;
  • спортивне взуття;
  • взуття для пляжу;
  • одяг з рюшами.

Звичайно, зовнішній вигляд не є пріоритетним для прийняття рішення про прийом на роботу, але це не означає, що можна бути нечупарою.

Далі, слід подбати про важливі дрібниці типу маршруту по якому можна дістатися до потрібного офісу.

Час прибуття на співбесіду теж краще розрахувати заздалегідь. Але якщо запізнення не уникнути, попередьте про це HRа.

З’ясуйте як звуть і яку посаду займає людина, з якою ви будете спілкуватися під час співбесіди. Запам’ятайте цю інформацію, а не просто беріть із собою записку з потрібним ім’ям. Навряд чи ви розташуєте до себе фахівця, коли будете ритися в кишенях у пошуках папірця.

І ще одна деталь. Як тільки зайдете в офіс, вимкніть звук на мобільному телефоні. Якщо дзвінок пролунає під час спілкування з фахівцем компанії, відчувати себе ви будете ніяково.

Наведу ще кілька рекомендацій.

Комусь вони можуть здатися несерйозними, але розумна складова в них точно є:

  • напередодні розмови з представником компанії не вживайте алкоголь. Сконцентруватися буде складно, та й аромат відштовхне від вас кого завгодно;
  • перед тим як йти на співбесіду, не варто багато пити. Банальна ситуація: прийшовши на бесіду до фахівця компанії, здобувач просто не міг знайти туалетну кімнату, запитати у менеджера було соромно – в результаті співбесіда не відбулась;
  • важливо добре виспатися. Сонний стан навряд чи розташовує до бесіди.
  1. Відеоперегляд «Як вести себе на співбесіді»

Мета: інформування про стиль поведінки на співбесіді

Час: 3 хвилини

Обладнання: ноутбук, проєктор, відео   

https://www.youtube.com/watch?v=JILkTwfsTBc

Як успішно пройти співбесіду  питання, яке хвилює кожного, хто хоч раз був в ролі здобувача. Від результатів бесіди як мінімум залежить ваше працевлаштування. Щоб співбесіда дала потрібний результат, варто задуматися про те, як правильно себе вести в процесі спілкування з представником компанії.

     Перш за все, не варто приходити на співбесіду в компанії подруг, батьків, подружжя. Це наштовхне роботодавця на думку про те, що людина сама приймати рішення не вміє, залежна від думки свого оточення.

Перед тим як увійти до кабінету, необхідно постукати, а коли буде дозволено увійти, назвіть себе, чітко і зрозуміло.

Якщо є вибір місця, щоб сісти, постарайтеся сідати не строго навпроти співрозмовника, щоб вас не сприйняли як противника.

Якщо ж вибору не було і довелося розташуватися навпроти інтерв’юера, прийміть акуратну позу, при цьому не схрещуйте руки і ноги, це показник, що людина закривається і до бесіди не розташована.

Часто багато респондентів або в упор дивляться на співрозмовника, або навпаки постійно опускають голову і відводять погляд. І те, і інше – помилка. Існує спосіб, як правильно потрібно фокусувати погляд на співрозмовника. Між його брів подумки малюється трикутник, а дивитися потрібно в його центр. Тоді у людини не виникне відчуття, що поглядом у ньому намагаються пропалити діру, або, навпаки, слухають недостатньо уважно.

А як же бути тим, хто любить надмірно жестикулювати? Все-таки варто від цього відмовитись, контролювати рухи своїх рук.

Щоб здобувач та HR були на одній психологічній хвилі, потенційному працівнику потрібно поводитися, як його співрозмовник. Копіюйте його жести, позу, але без фанатизму.

Також, щоб вдало пройти співбесіду, не варто використовувати в своїй промові слова-паразити, сленг. Фахівці радять не згадувати свої фінансові проблеми, тим більше особисті або сімейні. Захотівши натиснути на жалість роботодавця, можна домогтися абсолютно протилежного ефекту.

Табу накладається і на тематики, пов’язані з політичними і релігійними поглядами людей.

Також серйозною помилкою є показувати, що ви фахівець в будь-якій галузі та знаєте все про все. Людина, що справляє враження всезнайки, мало кого може розташувати до себе.

  1. Рольова гра «Незамінний працівник»

Мета: тренування навичок проходження співбесіди та професійної адаптації майбутніх працівників

Час: 15 хвилин

Обладнання: швейна машина, кульки, мотузка.

Хід гри: HR-фахівець задає питання, які зазвичай озвучують під час проходження співбесіди.

Для ускладнення ситуації тренер, вручивши учениці три повітряні кульки з намальованими личками, пропонує уявити, що вона – багатодітна мама. Учневі можна, наприклад, звʼязати мотузкою руки, акцентуючи на тому, що він – молодий спеціаліст, а роботодавець прагне взяти на роботу досвід ченого.

Питання, які задають на співбесіді

Всі питання, які можуть задати здобувачеві при співбесіді, можна умовно розділити на кілька типів:

  • виявляють професійні навички;
  • особисті;
  • питання-ситуації;
  • загального характеру: місце навчання, досвід роботи та інше;
  • з’ясовують наявність мотивації: про заробітну плату, про кар’єрні амбіції.

Питання 1. Розкажіть трохи про себе

Питання, здавалося б, абсолютно просте. Але у багатьох людей воно просто викликає ступор. Щоб не вдарити обличчям в бруд, відповідайте впевнено, без зайвої філософії. Розповідайте про важливі моменти: де вчилися, де раніше працювали, що вмієте, якими особистими якостями володієте (по відношенню до посади, на яку претендуєте).

Питання 2. Чому вирішили піти з попередньої роботи, якщо така була?

Не потрібно розповідати про те, що пішли через конфлікт із колегою. Тим більше не згадуйте, який тиран ваш колишній шеф. Це наштовхує на підозри в конфліктності і невмінні вибудовувати відносини з керівництвом і колегами, навіть, якщо шеф насправді тиран, а колеги злісні пліткарі. Висновок інтерв’юер зробить про вас, а не про них.

Питання 3. Чому ви вирішили працювати саме в нашій компанії?

Починайте з перерахування плюсів: стабільності компанії, інтересу до сфери, в якій вона працює, а потім можете згадати зручний графік, високий рівень зарплати і так далі.

Питання 4. Чому Ви так впевнені, що підходите нам?

Чітко і з застосуванням аргументів говорите, що ви відмінний фахівець в даній галузі. Хваліть себе, розповідайте про успіхи, але в міру.

Питання 5. Розкажіть, які у Вас є недоліки

Це підступне запитання. Говорити про свої мінуси як ніби ви на сповіді, точно не варто. Формулюйте недоліки так, щоб вони більше нагадували гідності. Для прикладу: дуже прискіпливий до себе, насилу відстороняюся від роботи. Нейтральна відповідь може звучати так: мої недоліки на професійних якостях негативно не позначаються.

Питання 6. Розкажіть про свої переваги

Не варто перераховувати якості, які давно є стандартними і кандидата особливо не характеризують:

  • здатність до швидкого навчання;
  • старанність;
  • комунікабельність і т. д.

Ці характеристики зустрічаються в будь-якому резюме, здивувати ними роботодавця не вийде. Та й великої значимості вони не несуть. Тому говорите про те, що дійсно зацікавить роботодавця.

Наприклад:

  • вмію працювати на новітньому обладнанні;
  • є досвід роботи з новими матеріалами.

Такі відповіді вигідно виділяють здобувача з великої кількості інших.

Питання 7. Яку зарплату ви хотіли б отримувати?

Якщо ви реально хороший фахівець – така робота дешево не коштує. Існує такий варіант відповіді: назвати цифру, яка вище, ніж середня зарплата в цій сфері.

Дотримуйтесь золотої середини, щоб не виглядати людиною з дуже великими запитами, але і не продешевіть.

Питання 8. Ким ви бачите себе через 10 років?

Як завзята і цілеспрямована людина дайте відповідь, що у вас є далекосяжні плани, цілі, яких хочете досягти за цей час, упор робіть на професійному зростанні саме в даній компанії.

Питання 9. Хто може вас порекомендувати?

Назвіть номер телефону когось із навчального закладу або безпосереднього керівника. Головне не дивуйтеся і не відмовляйтеся, щоб не спровокувати думки про те, що боїтеся негативної характеристики.

Питання 10. Чи готові ви до змін?

Поставте зустрічне запитання: як часто вони трапляються? Якщо усвідомлюєте, що це вам підходить, відповідайте позитивно.

Питання 11. Скільки часу ви готові працювати в нашій компанії?

Відповідайте так: «Я зацікавлений у тривалій і продуктивній співпраці».

Питання 12. Розкажіть про робочий випадок, коли ви помилилися, ситуацію, якої ви соромитеся. Розкажіть про свої невдачі, промахи

На співбесіді важливо розказати не тільки про ситуацію, коли ви помилилися й не досягли того, чого хотіли, а й вказати, які уроки ви з цього винесли для себе, як вдалося виправити ситуацію, що ви робили, щоб вона більше не повторилася. Можете перейти на розповідь про те, як загалом ви вмієте давати раду будь-яким труднощам. Підготуйте кілька прикладів – це не обов’язково мають бути розповіді про найбільші невдачі. Найважливіше, щоб разом із проблемою ви надали спосіб її вирішення, а краще кілька.

Після вашої відповіді на це питання на співбесіді має бути зрозуміло: життя без проблем не буває, але усе можна вирішити. І вам завжди вдається це зробити.

Поширені помилки:

  1. У жодному разі не звинувачуйте в невдачі інших людей і не кажіть, що

це був невдалий збіг обставин.

  1. Контролюйте емоції: не розказуйте про ситуацію зі сльозами на очах,

описуйте її впевнено, як хороший досвід.

  1. Не кажіть, що ніколи не помиляєтеся.

Питання 13. Які є питання у вас?

Найбільш вдалий час говорити про подробиці своєї майбутньої посади: уточнюйте графік, з’ясовуйте все про соцпакет, про вимоги до співробітників.

Здобувач, який питань не задає, проявляє себе, як незацікавлена ​​людина. Так що питання продумайте заздалегідь, запишіть в щоденник.

Обговорення:

  1. Що відчували під час проходження співбесіди?
  2. Чи зміните свої відповіді на поставлені питання під час проходження реальної співбесіди?
  1. Workshop «Робота над помилками»

Мета: аналіз самопрезентації

Час: 10 хвилин

Обладнання: ноутбук, проектор

Хід вправи: тренер пропонує проаналізувати, яких помилок припустилися майбутні фахівці під час проходження співбесіди

Важко сперечатися з тим, що часом інтерв’юери поводяться просто огидно по відношенню до претендента. Але це не приклад для наслідування, скоріше навпаки. Наше завдання полягає в тому, щоб розглянути, які помилки допускаються здобувачами.

Помилка № 1. Запізнення

Час потрібно розраховувати заздалегідь, залишивши в запасі хвилин 10-15 до початку бесіди.

Помилка № 2. Неохайний вигляд

Одягніться охайно і акуратно. Варто привести в порядок взуття, зачіску.

Помилка № 3. Явка на співбесіду з групою підтримки

Маму і тата, улюблену собаку брати з собою не потрібно.

Помилка № 4. Відсутність знань про компанію

Свідчення того, що кандидат пасивний і його працевлаштування не особливо цікавить. Та й взагалі, це поганий тон.

Помилка № 5. Невпевненість

Ця помилка може обнулити ваші шанси отримати роботу, навіть якщо ви повністю для неї підходите. Пам’ятайте: вас ніхто не з’їсть, не потрібно трястися від страху.

Помилка № 6. Розмови по телефону під час співбесіди

Як мінімум – помилка, як максимум – прояв неповаги до співрозмовника.

Помилка № 7. Неможливість розповісти про свої успіхи на попе редньому місці роботи

Підготуйте відповідь на таке питання ще вдома, щоб не бути захопленим зненацька.

Помилка № 8. Байдужість

Такі фахівці нікому не потрібні. Якщо спочатку вакансія особливо не цікавить, не варто витрачати час свій і співрозмовника.

Помилка № 9. Зацикленість на розмірі зарплати

Безумовно, гроші потрібні всім, але ніякий роботодавець не візьме на роботу людину, яка тільки заради зарплати хоче зайняти посаду. Не ставте гроші на перше місце, розставляйте пріоритети правильно.

Помилка № 10. Демонстрація зарозумілості

Такі люди симпатії точно не викликають. А на співбесіді тим паче.

Помилка № 11. Критика колишнього керівництва

Фраза «Колишній шеф – кровопивця, а я пухнастий зайчик» навряд чи додасть симпатії HRа до вас. Ви можете бути п’ять разів праві, але з боку це виглядає негарно.

Помилка № 12. Обман

Він завжди розкривається, тільки пробачити його вам вже не зможуть. Не варто брехати, навіть якщо допустити, що це всього лише співбесіда.

Помилка № 13. Суєта

Ведіть себе спокійно і зібрано. Суєта тільки зашкодить.

Помилка № 14. Зайва багатослівність

Виражайтеся лаконічно. Не потрібно філософствувати, стислість – сестра  таланту.

Помилка № 15. Немає питань до роботодавця

Величезний «мінус». Якщо вам дійсно цікава ця робота, питання потрібно задавати. Звичайно, по суті.

Помилка № 16. Дратівливість

Навіть якщо питання явно провокаційного характеру, це – перевірка, реагуйте адекватно.

Помилка № 17. Недотримання ділового етикету

Робіть так, якого відношення бажаєте по відношенню до себе.

І ще одна невелика порада: навіть якщо зрозуміли, що ця посада вам не підходить, не викликає інтересу, поводьтеся гідно. Нехай у людей залишаться про вас найкращі враження.

Завершуючи, уточню, що проходження співбесіди – не смертельний трюк, не війна за життя, а всього лише спілкування двох або кількох осіб. Зрештою, ці люди стануть вашими колегами. А якщо ні – будуть інші.

  1. Вправа «Бочка меду»

Мета: визначити, чи здійснились очікування учнів.

Час: 5 хвилин

Обладнання: плакат із зображенням бочки.

Хід вправи: тренер пропонує учням перемістити стікери у вигляді бджілки із записаними на них очікуваннями до зображення бочки з медом, якщо ці очікування виправ дались,  або залишити на місці, якщо учасники тренінгу вважають, що очікування не виправ дались.

  1. Вправа «Свічка»

Мета: створення позитивної атмосфери.

Час: 5 хвилин

Обладнання: свічки для кожного учасника тренінгу.

Хід вправи: у приміщенні вимикається світло. Тренер роздає учасникам маленькі свічки, сам бере велику свічку, запалює її, говорить слова: «Як одна свічка запалює іншу й одною свічкою запалюються тисячі, так і одне серце запалює інше, і запалюються тисячі сердець. Я хочу запалити ваші серця вогником добра, любові і професійної майстерності».

Учасники по черзі запалюють свічки і говорять побажання, пов’язані з професійним зростанням.

Тренер. Завершуючи нашу розмову, хотілося б порекомендувати всім потенційним претендентам насамперед бути впевненими в собі і своїх силах, готуватися до співбесіди заздалегідь, бути привітними і оптимістичними по відношенню до співрозмовника. Тоді будь-хто зможе отримати саме ту посаду, про яку завжди мріяв.

А якщо раптом, знадобиться інформація, яку ви отримали на сьогоднішньому занятті, у нагоді стане «Шпаргалка з працевлашування», яку ми з радістю презентуємо вам.

коментарі 2

Залишити відповідь