Одного разу юний Томас Едісон повернувся додому зі школи і передав мамі лист від учителя. Мама зачитала синові листа вголос, зі сльозами на очах: ​​”Ваш син – геній. Ця школа занадто мала, і тут немає вчителів, здатних його чомусь навчити. Будь ласка, вчіть його самі.”

Всі матері кричать на своїх дітей. Хтось більше, хтось менше. У нас – особливо. У нас взагалі норма – кричати на дітей і давати їм потиличники, а то і паском по попі. Все ніби як заради гарного виховання.

Мамо, дай мені зрозуміти, що я завжди можу до тебе звернутися. Я виросту – і  буду вміти довіряти.

Протягом життя в наших доньок будуть з’являтися ситуації, в яких вони будуть себе невпевнено почувати під впливом культури середовища, в якому вони знаходяться. Час від часу нагадуйте їй ці 10 речей і так підтримуйте свою дівчинку.

Синдром відкладеного життя дуже зручний. У нього можна загорнутися, як у кокон і виправдати свої страхи і лінь. Небажання діяти і приймати рішення.

Діти є діти. Вони можуть поводитися по-різному. Інколи день проходить, як у тихій гавані. А інколи він завершується оком, що сіпається, та станом ядерної ракети, яка готується до запуску. Трапляються випадки, коли без батьківської суворості не обійтися.

Пам’ятка для батьків

Більшість батьків часто використовують кілька заохочувальних фраз на зразок: «Молодець!», «Дуже добре!», «Моя розумниця!», наче інших красивих слів не чули. Ці фрази суттєвого значення для дитини не мають, не несуть жодної інформації, не дають дитині можливості зрозуміти думку батьків. Звісно їх можна інколи використовувати, адже поганого в цьому нічого не має. Але зациклюватися саме на них не варто.

Батькам учнів важливо не підвищувати тривожність дитини напередодні  іспиту – це може негативно позначитися на результатах тестування. Дитині завжди передається  хвилювання батьків, і, якщо дорослі не можуть  впоратися зі своїми емоціями, то дитина в силу вікових особливостей може просто “зірватися”. 

Дитина пізнає світ через своїх близьких. Сьогодні саме сім’я відіграє провідну роль у формуванні моральності і духовності дитини. Жоден навчально – виховний заклад не може дати того, що дає нормальна сімейна атмосфера. Діти орієнтуються на поведінку дорослих, як прообраз власних дій. Недарма в народі кажуть : “Від доброго дерева – добрий пагін одійде, від добрих батьків – добра дитина”. В.Сухомлинський, звертаючись до батьків, говорив: ”Діти не тільки і не стільки джерело радості. Діти – щастя, створене працею”.