Я хочу розповісти про те, як моя мама навчила мене, що можна піти з будь-якої некомфортної ситуації. Мені було сім років, і мене вперше запросили переночувати в гостях у подруги, я вже не пам’ятаю її імені. Перед тим як піти, мама сказала, що, коли мені буде незручно через будь-що, з будь-якої причини, у будь-який час, навіть серед ночі, – я можу їй зателефонувати.

1. Безумовне прийняття. Дитина, немов повітря, потребує міцної прив’язаності да батьків і відчуття непорушності зв’язку з ними. Це її базова потреба в безпеці. Тому батькам у жод­ному разі не можна карати своїх дітей ігноруванням, не погрожувати відторгненням і завжди йти на контакт із дітьми першими.

Ієрархія – один з параметрів сімейної системи, яка покликана встановити порядок, визначити приналежність, авторитет, владу в сім’ї та міру впливу одного члена сім’ї на інших. Одне з правил ієрархії полягає в тому, що в сім’ї батьки відповідають за дітей і мають всю силу в ядерній сім’ї. У своїй статті хочу подивитися деякі варіанти відхилень від цієї норми та їх наслідки.

Шерентінг – фото вашої дитини в інтернеті. У реаліях сучасного світу більшість свого часу ми проводимо у соціальних мережах, де батьки діляться світлинами своїх дітей і публічно розповідають про ситуації з їхнього життя. Значна частка таких публікацій містить геомітки – позначення місця, де зроблено фото. Ці мітки можуть використовувати зловмисники у своїх корисливих цілях, можливо не відразу, а через деякий час. Нагадаємо вам як уберегти себе від негативного впливу шерентінгу: Перевірте налаштування конфіденційності. Подивіться налаштування конфіденційності вашої соціальної мережі і переконайтеся, що вони вас влаштовують. Вашими світлинами ви ділитесь тільки з тими кого знаєте. Подумайте, перш ніж завантажувати. Перш ніж розмістити фото, врахуйте почуття інших – якщо дитина не ваша,…

Одного разу юний Томас Едісон повернувся додому зі школи і передав мамі лист від учителя. Мама зачитала синові листа вголос, зі сльозами на очах: ​​”Ваш син – геній. Ця школа занадто мала, і тут немає вчителів, здатних його чомусь навчити. Будь ласка, вчіть його самі.”

Всі матері кричать на своїх дітей. Хтось більше, хтось менше. У нас – особливо. У нас взагалі норма – кричати на дітей і давати їм потиличники, а то і паском по попі. Все ніби як заради гарного виховання.

Мамо, дай мені зрозуміти, що я завжди можу до тебе звернутися. Я виросту – і  буду вміти довіряти.

Протягом життя в наших доньок будуть з’являтися ситуації, в яких вони будуть себе невпевнено почувати під впливом культури середовища, в якому вони знаходяться. Час від часу нагадуйте їй ці 10 речей і так підтримуйте свою дівчинку.