В одному маленькому місті живуть по сусідству дві сім’ї. Одне подружжя постійно свари­ться, звинувачуючи одне одного в усіх бідах і з’ясовуючи, хто з них має рацію. А інші дружно живуть, ні сварок у них, ні скандалів. Дивується норовиста господиня щастю сусідки. Заздрить.

Батько зі своїм сином і мулом у полуденну спеку подорожував курними провулками міста. Батько сидів верхи на мулі, якого син вів за вуздечку. –  Бідний хлопчик, – сказав перехожий, – його маленькі ніжки ледь поспівають за мулом. Як ти можеш ліниво сидіти на мулі, коли бачиш, що хлопчисько зовсім вибився із сил?

Притча для тих, хто долає страх Одного разу почалася сильна гроза. Усі діти прибігли додому, але найменшої дочки не було.

Мати настановляла доньку – підлітка: – Шлюб – справа відповідальна. Чоловіка слід обирати дуже уважно. От подивись на тата. Він може полагодити все, що завгодно: і машину, і побутову техніку, й електрику, і сантехніку… І меблі, якщо зламаються, теж полагодить… Донька кивала головою. Усе це вона і справді бачила.  –  Якщо знайдеш собі такого чоловіка, – вела далі мати, – у тебе ніколи не буде нічого нового.

Купив собі чоловік новий дім – великий, гарний – і садок із фруктовими деревами поряд. А у старенькій хатинці неподалік жив заздрісний сусід, який завжди намагався зіпсувати настрій: то сміття викине під ворота, то ще якусь капость учверить.

Вилізла лисиця ранком зі своєї нори. Сонце тільки сходило, і тінь від лисиці була довжелезною. Глянувши на неї, лисиця подумала: „Яка я велика! На сніданок мені, мабуть, потрібен буде цілий верблюд”.