За 25 років професійної діяльності при тижневому навантаженні 18 годин учитель проводить близько 15 тисяч уроків! Ці уроки повинні бути добре підготовленими, сприяти розвитку особистості учнів, стимулювати позитивне ставлення до навчання упродовж всього життя. Учень має зрозуміти користь отриманих знань у повсякденному житті та діяльності, у формуванні особистісних якостей та фахових компетенцій. Крім того, кожен урок повинен приносити успіх учителю, надаючи почуття радості та задоволення від професійної діяльності.

Людині постійно доводиться адаптуватися до змін у суспільстві, однак далеко не кожен уміє застосувати свої ресурси для збереження внутрішнього балансу. Зберігати рівний настрій і внутрішню гармонію дає змогу свідоме підтримання власної психологічної стійкості. Знання внутрішніх ресурсів людини дає їй можливість бути стійкою до стресів, усвідомлено працювати над собою, розкриваючи свій потенціал у нових умовах життя.

Робота педагогів пов’язана з великим нервово-психічним навантаженням. Ідеться, насамперед, про психологічні й організаційні труднощі: необхідність бути постійно «у формі», відсутність можливості вибирати учнів, емоційної розрядки, надмір контактів упродовж робочого дня, брак часу, перевантаження, соціальна оцінка. При такій роботі день у день напруженість може накопичуватися. Емоційні особливості педагогічної діяльності сприяють виникненню і розвитку синдрому професійного вигорання.