Я втратив батьків ще маленьким хлопчиком, а коли мені було дев’ять років, мене відправили в дитячий будинок під Лондоном. Він швидше нагадував тюрму. Доводилося працювати чотирнадцять годин на день – у саду, на кухні, у стайні, у полі. Жоден день не відрізнявся від іншого, а протягом усього року для нас був лише один день відпочинку: це було Різдво. Тоді кожен хлопчик отримував в подарунок один апельсин. Це було все. Ніяких солодощів. Ніяких іграшок. Але навіть цей один апельсин отримували лише ті, хто протягом року ні в чому не провинилися і завжди був слухняними. Цей апельсин на Різдво втілював бажання цілого року. Отож, знову надходило Різдво. Проте цього року для мого…