Керівнику групи

Загальні методичні рекомендації для профілактики залучення дітей до небезпечних квестів

Профілактика залучення дітей до смертельних квестів у навчальному закладі буде ефективною за умов:

– коли в педагогічному процесі навчального закладу буде організовано психолого-педагогічну роботу, спрямовану на надання допомоги дітям в усвідомленні ними життя як головної цінності та на активізацію самопізнання учнів/учениць через психологічну просвіту;

– коли дітям буде надаватися системна соціально-психологічна та педагогічна підтримка;

– коли буде організовано роботу, спрямовану на збагачення спеціальної компетентності педагогів/педагогинь, батьків та спеціалістів/ок соціально-психологічної служби.

Варто пам’ятати, що багато з тих, хто вдається до самогубства, зовсім не хоче помирати. Це спосіб повідомити всім про глибину свого відчаю, спосіб отримання уваги, любові.

Варто робити:

  1. З’ясувати у дітей, що вони знають про випадки потрапляння у смертельні квести. Будувати заняття/розповідь, ґрунтуючись на отриманій інформації.
  2. Уникати надання нової для дітей інформації про смертельні квести. Це може ви[1]кликати бажання спробувати пограти.
  3. Проводити для дітей заняття на теми, які частково чи опосередковано пов’язані з участю дітей у смертельних квестах.

Це можуть бути такі теми: «Безпека дітей в Інтернеті»; «Цінність людського життя»; «Цінність живого спілкування»; «Критичне мислення», «Інформаційна та медіаграмотність»; «Як працюють маніпуляції», «Як сказати «НІ»; «Моє ставлення до складних життєвих ситуацій»; «Життєвий успіх та шляхи його досягнення»; «Стоп! Мій кордон. Ставлення до свого тіла»; «Національна дитяча «гаряча лінія» – для дітей і про дітей» (або «Національна дитяча «гаряча лінія» – номер, якому я довіряю»).

4. Враховувати, що інформація на цю тему, яка надається для учнів/учениць, батьків, педагогів/педагогинь, має відрізнятися за змістом.

  1. Використовувати ігрові та інтерактивні методи і форми роботи, які допомагають сформувати та підтримувати довіру у стосунках з дітьми. Це можуть бути заняття з елементами тренінгу, відеолекторій з обговоренням; дебати, дискусії, виготовлення учнями пам’яток за темами занять тощо.

Не варто робити:

  1. Акцентувати сильну увагу на темі смерті, особливо – візуалізувати її, просячи, щоб діти уявили, як буде погано їхнім батькам, коли вони помруть, або як буде погано їм, коли їхні батьки помруть.
  2. Постійно надавати дітям одну й ту саму інформацію з різних джерел. Трапляється, що за тиждень діти чують це від класного керівника/керівниці, соціального педагога/педагогині, психолога/психологині, директора/дирек торки. Це може призвести до перенасичення та викликати бажання пограти в такі ігри.
  3. Переобтяжувати заняття інформацією, що викликає негативні переживання. Міфи, страхи, неприйняття, осуд заважають усвідомленню правильних шляхів вирішення проблеми.
  4. Детально розглядати будь-які конкретні випадки здійснення самоушкоджень, суїциду, оскільки це має ефект реклами.

Розробки виховних заходів можна знайти за посиланням:

http://old.la-strada.org.ua/ucp_mod_library_showcategory_96.html

Залишити відповідь