-
Панічна атака
Панічна атака недарма зветься саме атакою. Вона зазвичай виникає раптово, але сприймається надзвичайно гостро. Ось людина спілкується, усміхається, а вже наступної миті її охоплює несамовитий страх: світ навколо ніби тікає з-під ніг, у грудях шалено гупає серце — здається, вона от-от помре. Зазвичай панічні атаки виникають без реальної небезпеки — як наслідок тривалого стресу й втоми. Потужний вияв тривоги захоплює всі наші відчуття та на певний проміжок часу стирає зв’язок із реальністю — звідси почуття приреченості, втрата самоконтролю.
-
Соціальна фобія
Соціальна фобія – це неконтрольований страх бути сприйнятим людьми дивним, смішним чи незручним. Наприклад, осіб із соціальними фобіями хвилює, як буде сприйнято їхню поведінку чи появу фізичних ознак тривоги (наприклад, тремору кінцівок, почервоніння чи збліднення шкіри, пітливості). Людина, яка страждає на соціальну фобію, відчуває сильну тривогу або переживає панічні атаки в ситуаціях, які мають зв’язок з її страхами. Як правило, ці страхи пов’язані з певними ситуаціями, в яких за нею спостерігають оточуючі (наприклад, з публічними виступами, складання іспитів тощо). Також страхи можуть виникати і через необхідність побутових контактів з іншими людьми (у транспорті, магазинах). В більшості випадків, щоб запобігти виникненню тривоги, людина навмисно уникає стресових ситуацій.
-
Як допомогти підліткам переживати розлуку з татом?
Підлітки чутливі до нашого внутрішнього стану і цінують відвертість. Тому нам варто ділитися своїми почуттями, розповідати, як справляємося самі, коли сумуємо за чоловіком. Якщо підліток мовчить, ми можемо поцікавитись, чи він скучив за татом. Якщо підліток готовий говорити, ми спокійно вислуховуємо (більше слухаємо, ніж говоримо!), не відволікаючись на сторонні справи. Як і з дошкільнятами, даємо право на будь-які почуття суму, злості, образи. Не варто лякатися, почувши нецензурну лексику. Для підлітків це вікова норма. Згодом підліток почне відчувати, де лаятися доречно, а де — ні.
-
Пасивна агресія: поради, як протидіяти в родинних і робочих стосунках
Пасивна агресія – підступна річ. Часто і тривалий час ми її навіть не підозрюємо: в жартах колеги, в «добрій пораді» приятельки, в піклуванні сусідки або в «цілком об’єктивних зауваженях» шефа. Але дедалі частіше у відповідь хочеш сказати «досить», а замість розсміятися кортить розплакатися. І от тоді розумієш: щось у цьому спілкуванні, в цій доброті, турботі, веселощах “не те”. На відміну від активної агресивної поведінки – образ, грубих жестів, підвищеного тону, відвертих погроз і незадоволення – пасивна агресія, наче «тихий омут». Зовні все пристойно, ввічливо, гідно, але діє вбивчо: варто в нього потрапити – і прощавай душевний спокій, самооцінка, зміни, плани – їх «втоплять». Власне, це і є метою агресорів і агресії.
-
Синдром вцілілого
В обставинах масштабного вторгнення велика кількість українців, які наразі вже перебувають в умовній безпеці, можуть зіштовхнутися із синдромом вцілілого. Його основний прояв – це сильне почуття провини перед тими, хто постраждав більше. Ви не винні в тому, що сталося. Це перша афірмація, з якої розпочинається подолання провини вцілілого. Хто винний у страшній трагедії – в цьому випадку ми чітко знаємо. І все ж таки повторіть це собі кілька разів. Ви не винні, що ви в безпеці. Ви не винні, що це сталося з іншими, а не з вами.
-
Як приборкати «синдром самозванця»
«Синдром самозванця» – суб’єктивне відчуття людини, що вона не заслуговує того успіху, який має. «Так склались обставини», «насправді я не вартий такого визнання» – це часто можна почути від людини, яка схильна знецінювати свої досягнення. Багато в чому «синдром самозванця» проявляється, коли йдеться про професійні досягнення. Та насправді він також може мати місце в особистому житті.
-
7 порад від Незламних: як НЕ треба реагувати на людей з протезами
Важливо, щоб українці й українки знали та вміли спілкуватися з людьми, які пережили травми. Ветерани і пацієнти центру НЕЗЛАМНІ розповіли учасникам Міжнародного форуму з реабілітації у Львові як не треба поводитися, коли зустрічаєш людину з вадами обличчя чи з протезом. Не витріщайся. Не варто пильно розглядати людину з вадою обличчя чи з протезом. Навіть тоді, коли вам її дуже шкода і ви їй дуже вдячні. Це заставляє ніяковіти й почуватися не комфортно; Не кажи “Одужуй!”. Якщо ви зустріли людину з протезом у публічному місці, то, ймовірно, вона вже одужала. А втрачена кінцівка, на жаль, вже не відросте навіть якщо ви цього будете бажати від щирого серця; Не розпитуй. Наші пацієнти…
-
Що таке мобінг та як себе захистити
Поняття «мобінг» походить від англійського слова «mob», що перекладається як «натовп», «зграя». Воно тлумачиться як агресія певної групи людей щодо окремої особи. У Кодексі про адміністративні правопорушення і Кодексі законів про працю нововведене поняття «мобінг» дістало своє чітке визначення і трактується як «систематичні тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, працівників чи колективу працівників щодо окремого працівника з метою психологічного або (та) економічного тиску на цього працівника, створення неприємної образливої ситуації навколо цього працівника щодо приниження честі й гідності та ділової репутації, зокрема з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов’язків, із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що…
-
Як полегшити почуття самотності
Перший крок – це зрозуміти, чи є для вас проблемою відсутність у вашому житті стійких емоційних зв’язків, адже багатьом людям цілком комфортно в такому стані. Тому змушувати себе вести активне соціальне життя – не варто. Йдіть за своїми відчуттями.
-
Як комунікувати з військовими: недоречні фрази та слова
Військові — це люди з особливим досвідом. І коли ми вибираємо, як комунікувати з ними, то першочергово маємо подивитись та зрозуміти, який же досвід пережила чи переживає людина. І це не лише про військовослужбовців, таке правило маємо застосовувати до всіх людей.