Ненасильницьке спілкування
Як комунікувати з людьми так, щоби потреби кожного були задоволені?
У цьому допомагаєненасильницька комунікація. Вона базується на емпатії.
Ненасильницьке спілкування (ННС, або спілкування співпереживання чи спілкування співпраці) – це метод комунікації, розроблений Маршалом Розенбергом на початку 1960-х років. Саме тоді він сформулював чотири правила спілкування без агресії, опираючись на гуманістичну філософію Махатми Ганді й на дослідження американського психолога Карла Роджерса, засновника методу клієнт-центрованої психотерапії.
ННС допомагає по-новому виражати себе, створити душевний зв’язок з іншими людьми, вчить цінувати почуття й потреби, як свої, так і оточення, та давати одне одному якісний зворотний зв’язок.
Мета емоційно зрілого ННС – створювати й підтримувати таку якість стосунків, за якої потреби кожного задоволені. Ця модель спілкування може бути використана для розв’язання будь-яких проблем: конфлікти в школі, на роботі, у родинному колі, політичні переговори.
У конфлікті завжди є дві сторони. Конфлікт виникає не тільки в точці зіткнення інтересів і потреб, а через те, що люди – не гнучкі у своїх стратегіях вирішення конфліктів.
Ненасильницьке спілкування складається з 4-х компонентів: спостереження без суджень і оцінок, ваші почуття та потреби, почуття та потреби інших (припущення), прохання.
- Спостереження без оцінок і суджень через факти.Намагайтеся спостерігати нейтрально, без оцінювання.
- Почуття. Важливо розуміти і враховувати почуття – як власні, так і оточення.
- Потреби. За кожною емоцією йде певна інформація про потреби. Саме в потребах криються джерело та причини почуттів. Коли потреби не задовольняються, виникає дискомфорт. Почуття є результатом незадоволених потреб.
Коли мої потреби задоволені, я відчуваю: радість, наповненість, захоплення, бадьорість, задоволення, насолоду, цікавість, ентузіазм, піднесення, вдячність, щастя, надію.
Коли мої потреби не задоволені, я відчуваю: сум, біль, розчарування, роздратованість, напруження, відчай, самотність, стурбованість, тривогу, збентеження, страх, безпорадність, безнадію, образу.
Кожна критика – це вираження незадоволеної потреби. Якщо людина починає вас критикувати, то в неї теж є певна незадоволена потреба.
- Прохання(звернення) не є вимогою.
Якщо людина буде думати виключно про свої почуття та потреби, у комунікації буде агресивний посил. Якщо ж думатиме лише про почуття й потреби інших, то буде накопичуватися пасивна агресія. Людина триматиме всі емоції в собі.
Алгоритм ННС: ваші почуття (я відчуваю), факт (коли…), потреба (для мене важливо), потреби та почуття іншої людини, прохання або ефективний план дій:
- Я злюсь…
- … коли речі не на своїх місцях…
- ….тому що для мене важливий порядок у домі, що мою працю поважають.
- Я розумію, що для тебе важливий комфорт та твій особистий простір, і тобі важливо підтримувати той порядок речей, який зараз є. Я поважаю твій вибір.
- Чи можеш ти прибирати свої речі один раз на тиждень, коли тобі зручно?
Коли ми просимо, то маємо бути готовими отримати відмову. Варто пам’ятати про мету комунікації – домовитися, бути гнучкими в наших стратегіях.