Коротенько про сімейні конфлікти
Сімейні конфлікти завжди залишають важкі негативні емоційні наслідки у вигляді психологічного дискомфорту, стресів і депресій. Останнім часом в українському суспільстві спостерігається значне зростання кількості сімейних конфліктів, часто навіть з повним розривом стосунків. Через розбіжності в оцінках подій, які відбуваються, та політичні вподобання навіть близькі члени родин стають ворогами. У деяких ситуаціях це стало приводом розриву, оскільки причини такої поведінки містяться десь глибше, в невирішених раніше конфліктах. Тому важливим у таких випадках є допомога у переживанні таких подій та інформація про шляхи відновлення родинних зв’язків, медіації, формування толерантного ставлення до інших, навіть протилежних точок зору з дитинства, знаходження способів взаємодії в ситуації дотримання різних поглядів.
Для попередження та вирішення конфліктів:
- зберігайте витримку в будь-якій ситуації;
- вчасно зупиніться, намагайтесь не доводити справи до агресивного чи ворожого загострення;
- дайте можливість людині, з якою спілкуєтесь, повністю висловитися;
- критикуйте не людину, а її думку;
- ілюструйте свою позицію більше аргументами, ніж емоціями;
- всебічно аналізуйте розмови, щоб виявити свої помилки, і знати на майбутнє, як їх уникнути;
- знайдіть у поведінці, бажаннях, прагненнях своїх близьких щось хороше, зосередьтеся на цьому;
- показуйте на власному прикладі дітям, як треба правильно сперечатися;
- не переносьте своє змінене ставлення до близьких дорослих на дітей, підтримуйте з дітьми ті ж стосунки, що й раніше;
- оцініть свій емоційний ресурс у підтриманні стосунків з вороже налаштованими близькими людьми. Якщо зараз це не під силу – відкладіть на час спілкування або уникайте тем, на ґрунті яких відбуваються постійні неконструктивні суперечки;
- зміцнюйте зв’язки, розвивайте теми, які вас зближують.
Як вести діалог із вороже налаштованими співрозмовниками?
1. Не ставити за мету переконати відразу. Ставте за мету можливості спокійно транслювати свою позицію. Вона потім зробить свою справу.
2. Не сприймайте агресію, як спрямовану на вас особисто. Вона – не на вас, а на той образ ворога, який сформувався в їхніх головах. Тому не ображайтеся.
3. Оперуйте спільними цінностями, наприклад, усі погодяться, що мир – кращий за війну. Запитайте, що ми разом можемо для цього зробити. Ви перейдете з позицій, що роз’єднують нас, на позиції співробітництва.