Часто кажуть, що одне зображення варте тисячі слів. У кабінеті психолога ця істина набуває особливого значення. Робота з фотографіями (фототерапія) – це потужний метод, який дозволяє клієнту зазирнути у свою підсвідомість, оминувши захисні механізми розуму. Це не про художню цінність знімка чи правильну композицію. Це про почуття, спогади та сенси, які ми вкладаємо у зображення.

«Вона просто сором’язлива», — кажуть інші. Але що, якщо за цим стоїть не просто сором, а щось більше? Соціальний тривожний розлад — не єдиний стан, через який людині важко говорити чи бути серед людей. Іноді схожі симптоми мають зовсім інше походження. Ось кілька станів, які можна сплутати із соціальною тривожністю: Вибірковий мутизм. Дитина мовчить у школі, але вдома говорить вільно. Це не впертість, а страх, який буквально «замикає» слова всередині. Заїкання. Порушення плавності мовлення, яке часто посилюється через тривогу та страх оцінки. Тривожний (уникаючий) розлад особистості. Людина боїться критики, уникає контактів і часто почувається «недостатньо хорошою». Панічний розлад і агорафобія. Раптові напади страху, відчуття нестачі повітря, паніка в людних місцях.…

Мета: допомогти усвідомити свій емоційний стан, виразити почуття через образи, зняти напруження. Матеріали: аркуш А4, кольорові олівці, фломастери або фарби.

Мета: допомогти дитині виразити свої почуття щодо втрати та знайти спосіб зберегти пам’ять про важливу людину чи тварину. Вік: 5+ років Матеріали: Аркуш паперу, Фарби, олівці або фломастери, Ножиці, клей, Кольоровий папір (за бажанням)

Гроші — це не лише засіб обміну. Вони символізують безпеку, контроль, турботу і навіть любов. Але чому ми, навіть маючи їх достатньо, часто відчуваємо тривогу? 1. Брак емоційної опори в дитинстві Якщо в дитинстві не було стабільної підтримки від батьків, у дорослому віці ця тривога часто проєктується на гроші. Ми створюємо «запаси на чорний день», відмовляючи собі навіть у базових речах — і при цьому все одно відчуваємо тривогу.

Найпоширенішим наслідком є посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Його симптоми: панічні атаки безсоння депресія постійне помічання тригерів. Людина може реагувати на певний звук, запах чи слово, яке здатне повернути її у стан, який вона пережила під час утримання чи тортур. Під час утримання чи полону мозок зазнає деструктивних змін, тому після повернення додому таким людям потрібна підтримка психотерапевта, та інколи психіатра, який за потреби може призначити і медикаментозну терапію.

Фрустрація — частина життя Іноді ми стикаємося із ситуацією, де щось йде не так: не отримали обіцяне, затримка, конфлікт або неочікуваний результат. Це приносить невдале, роздратування — frustraція. Вона змушує нас зупинитися, розібратися — але не знищує. Якщо є внутрішня безпека, фрустрація — це виклик, а не катастрофа. Травма — коли фрустрація занадто сильна Але якщо досвід дитинства або минулого був дуже болючим (наприклад, залишити без підтримки занадто рано) — невдача в дорослому житті може викликати “привид тоді”. Це травма: в душі створюється порожнеча або паніка, ніби ваша безпека знищена.

Пасивна агресія Жертви, яка несвідомо перейшла у роль Агресора в трикутнику Карпмана, — це тонкий, неочевидний, часто “приглушений” тип нападу. Така поведінка маскується під образу, розчарування, жалість до себе або “праведний біль”, але при цьому ранить, знецінює або провокує інших.Як це працює у трикутнику Карпмана:

Депресія може проявлятися наступними симптомами: сум; песимізм та відчуття безнадії відносно майбутнього; відчуття провини, спустошеності, марності; небажання проводити час із людьми; гнів, дратівливість або плаксивість; надмірна втома, відсутність енергії, сповільненість рухів, млявість; відсутність інтересу до своєї зовнішності, нехтування гігієною; безсоння або, навпаки, сонливість; відсутність інтересу до повсякденної діяльності, байдужість до власних нещодавніх захоплень; сплутаність свідомості, забудькуватість, проблеми з пам’яттю чи труднощі з фокусуванням уваги; відсутність апетиту або підвищений апетит; фізичні симптоми, такі як розлад шлунка, частий головний біль, біль у спині, м’язовий біль; розмови про смерть або самогубство. Як же спілкуватися з людиною в депресії, щоб допомогти їй, або хоча б не нашкодити?

Знання того, що зумовлює тривожність у людини, є першим кроком до вміння контролювати це відчуття. Якщо людина відчуває роздратування і тривогу, передивляючись повідомлення в соцмережах, треба уникати цього. Якщо публікації певної особи на Facebook спричиняють стрес, варто відписатися від неї. Якщо конкретна програма новин постійно змушує людину хвилюватися про війну, слід подумати про те, щоб змінити джерело інформації. Визначення тригерів власної тривоги – це потужний спосіб взяти під контроль своє життя, негативні емоції чи депресію. Це ефективно як під час окремих стресових періодів (наприклад, війни), так і при боротьбі зі стресовими факторами, що виникають у звичайному, повсякденному житті. Конкретні кроки: необхідно визначити речі, які спричиняють сильне занепокоєння (і уникати їх);…