Батькам про підлітка

Заповіді батькам:

 Не навчайте того, з чим ви не обізнані, не соромтеся, якщо чогось не знаєте. Пообіцяйте з цим питанням розібратися й обов’язково це зробіть.

 Не сприймайте дитину як свою власність, не ростіть її для себе. Ваша мета — викохати її для життя серед людей.

 Довіряйте дитині. Розтлумачуйте те, що вона робить, із кращого, а не з гіршого боку. Залишайте за нею право на помилки. Тільки при­пускаючись помилок, дитина набуває вміння са­мостійно їх виправляти.

Не ставтеся до дитини зневажливо. Людина змалечку повинна відчувати свою значущість. Лише тоді з неї виросте творча, впевнена у своїх силах, відповідальна особистість.

 Будьте терплячими, ставтеся терпляче до ди­тячих поривів: по-перше: розвиток особистості — випробування не лише для вас, батьків, але й для самої дитини. Виховуйте ЇЇ вимогливою любов’ю. По-друге: ваша нетерплячість — ознака слаб­кості, перший показник невпевненості у собі.

Будьте послідовними у своїх вимогах, однак запам’ятайте: успіх у вихованні досягається не по­каранням, а стабільністю обов’язкових для ви­конання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю.

Потурбуйтеся про те, аби ваша дитина нако­пичувала досвід у спокійному темпі. Дозволяйте їй відпочивати від ваших розпоряджень, заува­жень, наказів. Нехай син або донька потроху вчаться самостійності.

 Виключіть зі своєї практики вислів: «Роби, як я наказав», замініть цю форму вимоги іншою: «Роби, тому що не зробити цього не можна, це принесе користь». Дитина має звикнути діяти не за вказівкою (навіть батьківською), а тому, що це доцільно, розумно, потрібно для чиєїсь ВИГОДИ.

 Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви особисто незадоволені,

 а й про те, що вас у ній радує. Ніколи не порівнюйте свою дитину із сусідською, з її друзями, однокласниками. Порівнюйте, якою вона була вчора та якою є сьогодні. Це допоможе швидше опанувати ази батьківської мудрості.

Пам’ятайте, що для дитини ваше став­лення до своїх батьків є найкращим прикладом того, як треба ставитися до вас!

 Організовуйте сімейне життя таким чином, щоб не лише ви мали обов’язки перед дитиною, а й вона перед вами. Дайте їй зрозуміти, що ви також потребуєте її посильної допомоги.

                                  Притча «Не продаємо…»

Одна молода пара зайшла у крамницю дитячих іграшок, де довго оглядала на полицях ляльок, які плакали і сміялися, електронні іграшки, маленькі печі, що пекли торти і піци… Однак батьки ніяк не могли вирішити, що купити. До них підійшла ввічлива продавчиня, запитала, чим допомогти.

Розумієте, — почала пояснювати жінка, — у нас маленька дівчинка, але ми цілими днями не буваємо вдома.

Дівчинка, яка мало усміхається, — вів далі чоловік.

Ми хотіли б купити їй щось, що б її ощас­ливило, — говорила далі жінка, — навіть коли нас немає поруч. Щось, що б її розрадило, по­тішило, коли вона сама.

Вибачте, — усміхнулася продавчиня, — ми не продаємо батьків.

5 шляхів до серця дитини (за Бруно Ферреро):

Дотик.

Час.

З. Слова-заохочення (схвалення).

Подарунок (спитайте, чого дитина хоче).

Допомога

Проблеми виховання в сучасній сім’ї:

неузгодженість виховних впливів між по­дружжям;

брак часу або небажання спілкуватися з ди­тиною;

перекладання обов’язків;

педагогічна неграмотність (незнання ві­кових особливостей);

матеріальні негаразди;

негативний вплив ЗМІ;

втрата духовно-культурних цінностей;

заохочення і покарання.

СПОКІЙНІ БАТЬКИ – СПОКІЙНІ Й ДІТИ

Багато дітей у підлітковому віці зі спокійних, лагідних перетворюються на некерованих, грубих.

Які ж причини грубості підлітків?

Агресивність фіксується, коли діти за со­ціальним і психологічним статусом не відпові­дають своєму вікові — ще не засвоїли правил спілкування та поведінки в суспільстві. Це часто трапляється в сім’ях, де дитина одна — є ризик, що вона виросте егоїстом.

Спалах гніву, незадоволення виникають у відповідь на намагання дорослих принизити, образити, підкорити своїй волі.

Агресивність може бути рисою характеру, яку дитина успадкувала. Таким дітям важко в будь-якому колективі. Грубістю може вважа­тися влучний гумор підлітка.

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ

Уникайте конфліктів, щоб не провокувати свою дитину.

 Важайте на те, що дитина вже виросла і має право на свою думку, а грубість, можливо, — на­магання звільнитися від вашої опіки.

 Найбільше підлітки не люблять батьківських повчань — тому ефективнішою буде спокійна, ввічлива розмова без категоричних оцінок і на­станов.

 Батьківський авторитет для дитини повинен бути непохитним. Якщо дорослі демонструють нестримність, істерію, непослідовність — важко чекати від дитини кращої поведінки.

Підліток хоче відчути себе дорослим, само­стійним, його дорослість виявляється у поведінці всупереч волі батьків. Коли підліток відчуває, що його думку поважають, радяться з ним, під­креслюють його значущість у сім’ї і школі, тоді він акцентуватиме увагу на своїй дорослості інакшим способом, поважатиме думку близьких.

Підлітку необхідне переконання, що він не байдужий для дорослих, його розуміють і на­магаються допомогти, у складній ситуації.