-
Соціальний тривожний розлад
«Вона просто сором’язлива», — кажуть інші. Але що, якщо за цим стоїть не просто сором, а щось більше? Соціальний тривожний розлад — не єдиний стан, через який людині важко говорити чи бути серед людей. Іноді схожі симптоми мають зовсім інше походження. Ось кілька станів, які можна сплутати із соціальною тривожністю: Вибірковий мутизм. Дитина мовчить у школі, але вдома говорить вільно. Це не впертість, а страх, який буквально «замикає» слова всередині. Заїкання. Порушення плавності мовлення, яке часто посилюється через тривогу та страх оцінки. Тривожний (уникаючий) розлад особистості. Людина боїться критики, уникає контактів і часто почувається «недостатньо хорошою». Панічний розлад і агорафобія. Раптові напади страху, відчуття нестачі повітря, паніка в людних місцях.…
-
Як поводитися на співбесіді
-
Квіз “Чи вмієш ти розпізнати насильство”
https://rozpiznaty-nasylstvo.adsquiz.io/
-
Бережи свої кордони
-
Коли над головою дрони: молекулярна підтримка нервової системи.
Ви знаєте той момент, коли чуєте звук дрона, сирену, вибух поблизу – і тіло миттєво перетворюється на суцільний спазм? Серце б’ється в горлі, руки тремтять, думки розлітаються. Це не слабкість. Це еволюційна програма виживання, яка працює на рівні молекул. Що відбувається в організмі в момент загрози: Ваш мозок миттєво викидає потік адреналіну та кортизолу. NMDA-рецептори в нейронах переходять у режим гіперактивності. Магній масово виводиться з клітин. Запаси гальмівних нейромедіаторів (ГАМК, глицин) спалюються за секунди. Нервова система переходить у стан, коли кожен шум – це сигнал небезпеки. І ось тут важливе: корвалол, валер’янка, п’ятдесят крапель пустирника – це не підтримка, це блокування симптому. Їх можна і треба використовувати але усвідомлюючи, що…
-
Як подякувати військовому за те, що захищає тебе і країну
-
Що таке стрес і як допомогти дитині впоратись
Ми живемо в час, коли рівень стресу в людей по всьому світі підвищений. Просто зараз на нього страждає так само багато дітей, як і дорослих. Ми переживаємо багато кардинальних і глобальних змін, але є й інші фактори, які можуть призвести до стресу в дітей – несприятливі обставини вдома, насильство у навчальному закладі чи іспити. Та навіть позитивні зміни, такі як переїзд у більший будинок або поява нових друзів. Ми можемо підтримати дитину у стресові періоди, якщо помітимо ознаки надмірного стресу та навчимо її, як із ним впоратися. Що таке стрес? Стрес – це відчуття тиску, пригніченості або неспроможності впоратися із проблемою. Невелика кількість стресу може бути корисною й мотивувати нас…
-
Як ми реагуємо на стрес
-
Як відновитися після ночі тривоги, обстрілів чи недосипу
Після ночей, коли доводиться переживати обстріли, сирени чи просто не спати від страху – тіло і психіка працюють у режимі виживання. Навіть якщо фізично ти в безпеці, всередині лишається напруга, втома і розгубленість. Організму потрібно допомогти повернутися в стан рівноваги – м’яко, без тиску.
-
Мозок, що змінюється щодня
Учитель часто думає, що головне завдання — змінити учнів. Але насправді, під час кожного уроку змінюється і сам учитель. Мозок реагує на кожну нову ситуацію: учнівське запитання, емоційний спалах, імпровізацію. Це і є нейропластичність у дії — не теоретична, а жива. Нейробіолог Майкл Мерценіх, один із піонерів досліджень мозку, довів: мозок оновлює свої зв’язки щоразу, коли ми виходимо за межі звичного (Merzenich, Soft-Wired, 2013). Тому кожен «не такий» урок — це не провал, а тренування гнучкості мозку.