Як пережити чужий успіх

Життя повне нагадувань про те, чого нам не вистачає. Зазвичай ці нагадування є нам в образі інших людей. Завжди є хтось більш успішний, більш талановитий, більш привабливий або більш спритно подолав важливі життєві віхи. Ми натикаємося на таких людей щодня – і часто це наші друзі, родичі або колеги. Іноді усвідомлення цього залишає відчуття гіркоти і цей знайомий присмак заздрості. Заздрість – стан, коли нам хочеться чогось, що є в іншої людини, – це отруйна емоція, яка б’є по почуттю власної гідності, спонукає шкодити успіхам інших людей і навіть часом провокує агресію. Та й відчуття просто жахливі. То як же її знешкодити?

1. Визнайте свою заздрість . Визнати, що ти відчуваєш заздрість – це означає визнати свою власну слабкість і невпевненість в собі. Перша ознака заздрості – це ірраціональна ворожість по відношенню до об’єкта заздрості. Від одного його виду шкіра, буває, покривається мурашками, хоч навіть ця людина і не зробила нічого поганого. Набагато краще, якщо це обурення вдасться викрити, розкривши його справжню природу, ще до того, як воно опанує вами і вдарить по ваших відносинах з людьми. Корисно приділити увагу тілесним відчуттям: деякі форми заздрості породжують фізіологічні реакції на кшталт прискореного серцебиття, напруження м’язів чи спітнілих долонь.

2. Усвідомте, що гордість – лише зворотна сторона заздрості . Протиставити заздрості гордість – це природне спонукання, але зазвичай це не допомагає. «Так, у нього”класна машина”, зате я краще виглядаю», – ці міркування вам особливої ​​радості не принесуть. На мить ви відчуєте задоволення, але рано чи пізно з’явиться ще хтось, у кого і машина краще, і зовнішність ефектніше. Іншими словами, вселяти собі, що і у вас є гідні заздрості риси – навряд чи дасть стійкий ефект. А головне: це підтримує всю ту ж нестабільну соціальну ієрархію, при якій потрібно «опустити» когось ще, щоб відчути себе добре (або навпаки). Замість того, щоб реагувати на хворобливе відчуття заздрості спробами підняти свою самооцінку, краще спробуйте проявити собі співчуття. Визнайте, що важко бачити, як іншому добре, коли вам тяжко, і нагадайте собі, що ви зовсім не самотні у відчутті власної неадекватності. Навіть найуспішніші люди часом страждають від сумнівів в собі.

3. Постарайтеся замінити заздрість співчуттям. Заздрість може здатися майже компліментом, але взагалі вона дегуманізує. Вона зводить об’єкт заздрості до якогось вузького образу, приховує повну картину життя людини. Хіба у вас не було так, що ви заздрите комусь, у кого, здається, ідеальне життя, а потім виявляється, що людина сильно страждає? Так буває частіше, ніж нам здається: ми просто не в змозі усвідомити чиїсь труднощі, коли очі затьмарює заздрість до їх начебто чудовою життя. Не потрібно вишукувати ознаки, що інші люди страждають, але потрібно бути готовим побачити їх в більш повноцінному світлі, з усіма їх сильними і слабкими сторонами, радощами і печалями. Це допоможе нам помітити речі, які ми упустили і в результаті допомогти тим, хто страждає, коли вони цього потребують. Коли ми бачимо цілісний образ людини, це також допомагає нам щиро радіти його успіхам, що зміцнює відносини.

4. Нехай заздрість підштовхує до самовдосконалення – коли це доречно. Коли наша заздрість виникає з наших власних особливостей, які ми не можемо змінити – важкого дитинства, травмуючої події, стану здоров’я, – то спроби підштовхнути себе до самовдосконалення, відштовхуючись від заздрості, лише втоплять нас в розчаруванні та почутті провини. Але іноді заздрість демонструє нам речі, які цілком досяжні, якщо ми готові щось змінити в своєму житті. Наприклад, ви заздрите своєму більш ефективному колезі, але можете і самі працювати продуктивніше, якщо навчитеся керувати своїм часом. Можна навіть чогось навчитися у колеги: такі порівняння можуть бути і джерелом корисної інформації.

5. Не забувайте дякувати долі. Як кажуть, заздрість – це коли ви усвідомлюєте чужі удачі замість своїх. Дякувати долі – це не підштовхувати своє его нагадуваннями, в чому ви краще оточуючих. Скоріше мова про те, щоб зосередитися на дійсно важливих речах, і часом це щось невідчутне і незриме, чим ми володіємо і що не дуже залежить від порівняння себе з іншими: міцність духу, різноманітний життєвий досвід. Заздрість виснажує нашу енергію і пожирає відчуття щастя.

Шлях багатьох людей далекий від того, який дозволяє жити збалансованим життям.
В результаті завжди все не так, як треба. І чужі невдачі – це завжди для багатьох радість,
тому що так вони відчувають себе менш обділеними долею.

Що говорити про чужі радощі? Так багато зуби собі ламають, стискаючи щелепи в безсилій люті і заздрості. Хоча кажуть, щоб довше прожити – потрібно радіти чужим успіхам.
Ось і порада з цієї нагоди: радіючи чужим успіхам, намагайтеся не скрипіти зубами.

Чому, дуже часто, ми не вміємо, не хочемо радіти щиро чужому щастю, успіху, удачі?
Мабуть, заздрість завжди сильніше над іншими емоціями і почуттями?

«О заздрість бліда, з пазуристими руками!» так писав про заздрість Бомарше. Мабуть, немає людини, яка б хоч раз в житті не стикалася б із заздрістю. Заздрять нам, заздримо ми самі. Звідки ж береться це руйнівне і всепоглинаюче почуття?

Предметом заздрості може бути все, що завгодно – євроремонт в квартирі сусіда, вдале заміжжя подруги, вілла колишнього однокурсника розташована в мальовничому місці на Лазуровому побережжі Франції, краса, молодість, здоров’я, багатство, навіть нова сукня колеги.

Причина для заздрості знайдеться завжди, якщо людина постійно порівнює себе з іншими людьми. Порівнювати себе з іншими нас привчають з раннього дитинства – в школі і в інституті відмінників і активістів завжди ставлять в приклад, вимагаючи рівнятись саме на них. У дорослому житті наші успіхи на роботі і матеріальний достаток так само залежать від того, наскільки ми краще за інших. Більш того, корпораціям дуже вигідно робити акцент на порівнянні співробітників: працюйте як Курочкін і у вас теж буде Мерседес, і відпочинок у Флориді! І в принципі таке порівняння народжує здорову конкуренцію, яка змушує нас зібрати всі свої сили, здібності і досягти бажаного результату особисто для себе. Але заздрість, на відміну від конкуренції дає ефект зворотний – людина або нарікає на долю і ненавидить тих, хто домігся успіху, не роблячи ніяких дій, що б змінити своє життя, або активно бажає відібрати те, що є у цих самих щасливчиків. На жаль, навіть така активна заздрість, не конструктивна, адже сам заздрісник починає жити чужими цілями, спостерігаючи за плодами чужих успіхів і бажаючи отримати саме їх. А тим самим, його власне життя проходить повз. 

Коли ми порівнюємо себе з іншими, то в основному звертаємо увагу на привабливу зовнішню сторону. Наприклад, жінка, заздрячи красі подруги, зовсім випускає з уваги те, що подруга витрачає багато часу на підтримку себе у формі, відвідує спортзал, і вже багато разів кликала її з собою. А якщо на роботі хтось отримує підвищення, то перше, що кожен відчуває, це розчарування і заздрість: він цього не гідний, вміють же деякі підлизатися до начальства! І зовсім не беруть до уваги, що саме ця людина пропонувала керівництву найцікавіші перспективні ідеї, і найголовніше, втілювала їх у життя, в той час, коли інші обговорювали в особливості кепського характеру боса.

На жаль, від заздрості дуже важко позбутися. Вона не закінчується ніколи, як вода в океані, тому що завжди, яких би видатних успіхів ви в житті не досягли, завжди знайдеться хтось, хто краще, молодше, гарніше вас. Тому, перше правило успішної людини: заздри сам собі. Тільки ви самі причина того, що з вами відбувається. Візьміть у звичку порівнювати себе з … собою. Ставте цілі, яких ви хочете досягти. А потім порівнюйте: якого успіху ви домоглися в порівнянні з минулим роком? Наскільки ви близькі до своїх цілей? Досягли всього – відмінно! Тоді вперед, конкуруйте самі з собою – ставте нові цілі і досягайте їх, обов’язково зазначайте всі свої успіхи. До речі, дуже хороший спосіб – завести журнал власного успіху, в який можна записувати всі свої досягнення.

Дуже часто заздрості сприяє відсутність власних цілей і реального плану їх досягнення. Тоді своє життя здається нудним і прісним. Ось, наприклад, чому у вашої подруги таке життя цікаве, хоч вона вже не перший рік одружена, а ви від туги виєте при наявності цілком щасливої родини? Тому що просто так нічого не буває і якщо розібратися, подруга увесь час щось вигадує, знаходить цікаві місця, події, планує, організовує, реалізує. Тому, правило друге: наповніть своє життя сенсом. Ставте власні цілі і досягайте їх. Подумайте, як ви насправді хочете жити, щоб почуватися щасливим. А далі розробіть план і дійте. Коли життя різноманітне і цікаве, місця для заздрощів не залишається зовсім.

Погодьтеся, не дуже приємно спілкуватися з людьми, яким заздриш? Адже у відповідь на їхні розповіді, в голову лізуть всякі шпильки: «ця твоя нова робота, може бути із великою зарплатою, але напевно, бос повний ідіот», або «ти навряд чи справишся з обов’язками», або з гіркотою повідомити подрузі, що її новий багатий і красивий шанувальник напевно одружений або гей… Загалом зробити щось таке, щоб компенсувати свій моральний збиток від чужого щастя. Дійсно, більшість людей вважають за краще мінімально спілкуватися з тими, кому заздрять. А дарма. Звичайно, якщо спілкуватися тільки з невдахами, на їх фоні можна відчувати себе недосяжним ідеалом. Але, як відомо, на нас дуже впливає оточення, в якому ми живемо. Успіх притягує успіх, а невдача, відповідно невдачу. Тому вигідніше для самих же себе спілкуватися якомога з великою кількістю успішних людей. Звідси правило третє: радійте чужого успіху, спілкуйтеся з успішними людьми. Направте свою заздрість в конструктивне русло. Наприклад, замість того, що б злитися, дізнайтеся, як цим людям вдалося домогтися успіху? Що вони робили для цього? Можна отримати масу корисної інформації і порад. А якщо ними скористатися, то незабаром ви самі можете стати предметом заздрості.

І тоді вас вже буде хвилювати інше питання: а що робити, якщо заздрять вам?
Як показує практика, краще з такими людьми не спілкуватися. А якщо цього не виходить, то намагайтеся не розповідати про свої успіхи, адже ви знаєте, який удар наносите по самолюбству заздрісника, тому не провокуйте його. На жаль, допомогти заздрісникам, практично неможливо. Навіть якщо ви будите давати йому корисні поради, пропонувати практичну допомогу, то викличте тільки ще більш сильну хвилю заздрості і ненависті.

За матеріалами Джуліани Брейнс з Каліфорнійського університету (блог Psych Your Mind)