Заходи психотерапевтичної і психопрофілактичної допомоги

Кризове консультування

Педагогам потрібно проінформувати підлітків, що вони знають, що тим погано. Так підліток менше почуватиметься самотнім. Для дітей природно виявляти свої почуття, які виникли під впливом важних життєвих подій. З учнями необхідно обговорити те, що трапилося.

У деяких випадках важливо проводити бесіди про трагічну подію з використанням спогадів. Фотокарток. Завжди корисно прислухатися до самих дітей. При потребі – організуйте умови для інтимної розмови.

Прогресивна м’язова релаксація (метод Джекобсона)

Основою створення методу є відомий факт зв’язку між м’язовим розслабленням та зниженням нервово-м’язового напруження. Помічено, що різним типам емоційного реагування відповідає напруження різних груп м’язів. Так, депресивний стан супроводжується напруженням дихальної мускулатури, страх – спазмом м’язів артикуляції та фонації. Знімаючи засобами довільного самонавіювання напруження певної групи м’язів, можна вибірково впливати на негативні емоції.

ТЕХНІКА РЕЛАКСАЦІЇ

Вправа 1

Підліток згинає руки в ліктях і різко напружує м’язи рук, з’являється відчуття м’язового напруження. Потім дитина ослаблює руки, вони вільно падають. Так повторюють кілька разів. При цьому необхідно зафіксувати увагу на відчутті м’язового напруження і розслаблення. Ще одна вправа – скорочення та розслаблення біцепсів. Скорочення та розслаблення м’язів має бути спочатку максимально сильним, а потім дедалі слабшим (і навпаки). У цій вправі необхідно зафіксувати увагу на відчутті найменшого напруження м’язів і повного їх розслаблення. Після цього підліток вправляється в умінні напружувати й розслаблювати м’язи (згинання-розгинання) тулуба, шиї, плечового поясу, м’язів обличчя, очей, язика, гортані, що беруть участь у міміці та мовленні.

Вправа 2

Диференційована релаксація. Дитина вчиться сидячи напружувати й розслаблювати м’язи, які не беруть участі у підтримці тіла у вертикальному положенні; далі – під час письма, читання, мовлення намагається розслаблювати м’язи , що не беруть участі в цих актах.

Вправа 3

Підлітку пропонують шляхом самоспостереження визначити, які групи м’язів у нього найбільше напружуються за різних негативних емоцій (страх, тривога, хвилювання, збентеження). Далі релаксацією локальних м’язових напружень можна запобігати негативним емоціям або зменшувати їх.

Вправи проводять у групах по 8-12 осіб двічі-тричі на тиждень. Заняття із самонавчання проводять самостійно (під керівництвом батьків або друзів) 1-2 рази на день по півгодини.

Метод прикладної кінезіології

Для нормального функціонування центральної нервової системи необхідна безперервна взаємодія правої і лівої півкуль головного мозку. Визначені на практиці спеціальні рухи активізують нервові шляхи у мозку в обох півкулях одночасно, знижують стрес і покращують загальний стан здоров’я.

На думку Ф.Шапіро, люди використовують рухи очей для активації системи переробки інформації і досягнення психотерапевтичного ефекту. Ці рухи сприяють швидкому зняттю дистресу. При цьому думки, відчуття, емоції, пов’язані зі спогадами, сприймаються як нейтральні або позитивні, що не турбують, не впливають негативно. Рухи очей дають змогу знизити тривожність.

За рахунок виконання кінезіоактиваційних вправ стимулюються нейромоторні механізми функціонування головного мозку людини.

«ГІМНАСТИКА МОЗКУ» ПОЛА ДЕНІСОНА

Слон

При його виконанні ліве вухо притискають до лівого плеча так, щоб між ними можна було тримати аркуш паперу. Після цього ліву руку витягують, як хобот, коліна розслаблені, а рука малює «ліниву вісімку», починаючи від центру зорового поля вгору та проти годинникової стрілки; при цьому очі стежать за рухами кінчиків пальців. Для більшого ефекту вправу потрібно виконувати повільно 3-5 разів, повторюючи її правою рукою, притиснутою до правого вуха. Рухи, які здійснюють в основному центральні м’язи корпусу, активізують і балансують усю цілісну систему, збуджують вестибулярний апарат, сенсорні та моторні зони кори, а особливо – лобні долі мозку. Зорова інформація, що надходить у мозок, активізує також потиличну долю. А якщо до цієї вправи додати «слонові звуки», то збуджуються слухові механізми скроневих ділянок мозку, покращується почуття рівноваги. Регулярне виконання цієї вправи стимулює весь вестибулярний апарат, відновлюючи пошкоджені нервові зв’язки. Її рекомендують людям із порушеною концентрацією уваги, бо вона сприяє повноцінній активізації ретикулярної формації та поліпшує увагу.

Енергетичне позіхання

Суть цієї вправи полягає в масажі м’язів навколо зони щелепно-скроневого суглобу. Цей суглоб – просто перед вушним отвором, він з’єднує верхню та нижню щелепи через цей суглоб проходять стовбури п’яти основних черепних нервів, які збирають усю сенсорну інформацію від лиця, очних м’язів, язика та рота. Коли людина живе у стані стресу, її щелепи часто стискаються, і передача імпульсів через цю ділянку погіршується. «Енергетичне позіхання» допомагає розслабити м’язи обличчя, а отже – покращити надходження сенсорної інформації. Це також сприяє ефективнішій комунікації та ясному звучанню. Якщо у дітей виникають проблеми з читанням, можливою причиною цього є те, що їхні очі працюють неузгоджено. Через стрес діти також можуть погано чути. Напруження у щелепно-скроневому суглобі може завадити їм розмовляти, що також відображається на мисленні. Завдяки розслабленню м’язів і полегшенню функціонування черепно-мозкових нервів покращуються всі пов’язані з ними функції очей, лицевих та м’язів рота.

Ліниві вісімки для письма

Це письмова вправа, спеціально розроблена для покращення письмової комунікації. Вона допомагає встановити необхідний ритм для поліпшення координації «руки-очі». Для виконання цієї вправи потрібно намалювати символ «безкінечності» (вісімку «на боці») на дошці або папері непереривним рухом. Починати слід від центру, потім, рухаючись проти годинникової стрілки, вгору, ліворуч і назад до центру; потім за годинниковою стрілкою вгору, праворуч і назад через низ до центральної точки. Намалюйте п’ять або більше «вісімок» кожною рукою, а потім обома. Найкраще малювати «вісімку» великою, але в межах поля зору, щоб стимулювати великі м’язи. Ця вправа розслаблює м’язи кисті, передпліч і плечей, а також полегшує процес стеження очима.

Вправа допомагає в період творчого застою. Учням вона може допомогти в період виконання контрольних робіт. Якщо вони починають відчувати стрес, можна намалювати кілька «лінивих вісімок» пальцями на парті, щоб відновити перехресно-латеральну інтеграцію. У такому стані знайти рішення набагато легше.

Ліниві вісімки для очей

Схожі на «ліниві вісімки для письма», за винятком того, що при їхньому виконанні увага фокусується на рухах очей і системі координації «руки-очі» та «очі-руки». Великий палець описує вісімку як знак нескінченності в горизонтальному полі бачення. Щоб зробити це, потрібно виставити руку вперед, підняти великий палець на рівні перенісся у передньому зоровому полі, приблизно на відстані ліктя, і почати рухи у вигляді вісімки. Рухи мають бути повільними й усвідомленими для досягнення максимальної м’язової концентрації. Голова у положенні прямо, розслаблена. Стежте за рухами великого пальця тільки очима. Великий палець починає рух від центру зорового поля і йде вгору по краю поля бачення, далі – проти годинникової стрілки вниз і повертається в центр, аналогічно виконуйте вправу і за годинниковою стрілкою. Після цього необхідно зчепити руки «у замок» великими пальцями вгору. Рухи повторіть не менше 3 – 4 разів кожною рукою.

Перехресні кроки

Це перехресно – латеральне ходіння на місці. Коли людина торкається правим ліктем лівого коліна, а потім лівим ліктем правого коліна, активізуються одночасно обидві півкулі мозку. «Перехресні кроки» – усвідомлене ходіння,яке сприяє збалансованій активізації нервів мозолистого тіла. Якщо виконувати вправу регулярно, у мозолистому тілі утворюється більша кількість нервових шляхів, які швидко й інтегровано зв’язують обидві півкулі, що робить можливим причинно-наслідковий рівень мислення. «Перехресні кроки» треба виконувати дуже повільно – це активізує тонку моторну координацію, вестибулярний апарат, лобні долі мозку.

Ключки

Для виконання цієї вправи спочатку потрібно схрестити кісті рук, як зручно, потім схрестити руки в «замок» і вивернути їх уперед тильними сторонами долонь одна до одної, а великі пальці – вниз, перенести одну руку через іншу, з’єднати долоні і взяти пальці в замок. Після цього опустіть руки вниз і виверніть їх всередину на рівні грудей так, щоб лікті були спрямовані вниз. Ця складна перехресна вправа діє так само, як і «перехресні кроки».

Стоячи так, притисніть язик до піднебіння. Ця дія збуджує середній мозок ( він просто над піднебінням ), а також допомагає звільнитися від напруження в язиці, викликано незбалансованою позою. Поза «Ключки» сприяє об’єднаю емоцій лімбічної системи з процесами мислення в лобних долях мозку, допомагає найбільш ефективно вчитися і реагувати на події довкола. Дві хвилини цієї вправи сприяють усвідомленому переключенню уваги, активізації моторної кори великих півкуль за рахунок зниження вироблення адреналіну.

Кнопки мозку

Для виконання цієї вправи необхідно покласти одну руку на пупок, а другою натискати на точки під ключицями між ребрами, ліворуч і праворуч від грудини. Це стимулює притік крові через сонні артерії до мозку. Сонні артерії – одні з перших артерій, що відходять від серця. Вони мають нести свіжу кров, яка насичує киснем мозок. «Кнопки мозку» – над місцем розгалуження двох сонних артерій. При масажуванні цих точок активізуються барорецептори (рецептори тиску). Нервові клітини барорецепторів можуть сприймати зміну кров’яного тиску і за допомогою рефлексу підтримувати тиск у нормі.

Рука на пупі дозволяє зосередити увагу на центрі тяжіння тіла, м’язи якого важливі для підтримки рівноваги.

МЕТОД АРТ – ТЕРАПІЇ

Після прикрих випадків учні можуть уникати розмов про ці події. Тому важливо, щоб учні могли своєчасно висловити свої почуття, емоції і переживання. Для цього добре підходять різноманітні форми арт-терапії: пантоніма, скульптура, написання оповідання чи вірша, танець, малюнок.

МУЗИЧНА ТЕРАПІЯ

Це один зі шляхів, що допомагає як при подоланні стресів, так і при переробці їхніх негативних наслідків.

Музична терапія сприяє позитивній трансформації негативного досвіду дітей, допомагає вийти з кола неприємних асоціацій. Водночас відбувається активізація позитивних почуттів, інтеграція і гармонізація внутрішнього світу дітей і їхніх стосунків з оточенням, розвиває довіру. Таким чином можна подолати наслідки травматичних обставин.

ЩОДЕННИК

Таку форму роботи з дітьми можна використовувати як допоміжну активність. Відповідно до плану програмних занять у щоденнику занотовують ті поняття, які засвоює дитина при подоланні певних важких для себе ситуацій.

Щоденник дозволяє залучати дітей до більш ефективного вираження своїх почуттів, створює унікальну можливість для інтеграції особистості.