Вплив паління на молодий організм

Мета: допомогти учнм сформувати власну думку щодо куріння на фоні інформації про негативний вплив паління на    різні органи і загальний стан людини, соціальні аспекти; створення резервів для підвищення життєздатності молодого покоління.

Заняття проводиться у формі усного журналу. Залу прикрашено плакатами «Здоров’я — у наших руках», «Життя без гачка», «Палінню — ні!», «Твоє здоров’я — у твоїх руках», «Майбутнє людства — без тютюну», «Падіння шкідливе для здоров’я. Пам’ятай про це, друже!» і висловами відомих людей про шкідливість паління: «Паління — це забавка для дурнів» (Й. В. Гете, «Фауст»), «Я більше не палю. Гріш ціна тому, хто не може зламати поганої звички» (М. Островський), «Паління — це звичка, огидна для зору, нестерпна для нюху, шкідлива для мозку, небезпечна для легенів» (Якоб І, король Великобританії, 1604 р.), «Сьогодні я кинув палити!» (В. Маяковський).

Для виступу на сторінках усного журналу «Про шкідливість нікотину» запрошені редактор одного з видань про здоров’я, історик, соціолог, лікар, хімік, психолог, учні навчального закладу.

Сторінка перша «Наша пошта»

 Психолог. Академік Биков зазначав, що біда всього людства у тому, що ми вперше замислюємося про своє здоров’я лише тоді, коли починаємо його втрачати, коли механізм уже зламаний і потребує ремонту.

Сьогодні ми поговоримо про один з руйнівних факторів, який Всесвітньою ор­ганізацією охорони здоров’я у 1989 році був визнаний «убивцею людства», тому що на совісті цього монстра — третина смертей, незалежно від вікової категорії населення.

Цей фактор протягом багатьох років під­тверджує слова римського філософа Сенеки: «Люди не вмирають, вони стають жертвами своїх пристрастей, не помічаючи, що повільно вбивають самі себе».

 Ведучий 1. Генеральний директор Все­світньої організації охорони здоров’я назвав паління інфекційним захворюванням, що передається шляхом реклами і пропаганди. Від нього поки що немає протиотрути або ліків, але руйнівний вплив на організм людини і на суспільство стає дедалі очевиднішим.

Ведучий 2. Сумним є і той факт, що з кожним роком віковий поріг курців різко знижується: якщо три-чотири роки тому палили переважно підлітки 15—17 років, то сьогодні можна побачити і зовсім дитину, яка купує сигарети для себе. І це тоді, коли часто говорять про шкоду паління!.. Чому так відбувається?

Ведучий 1. До редакції однієї газети наді­йшов лист. Ось що пише нам учениця.

«Шановна редакціє!

Мені 15 років, палю вже два роки, викурюю до пачки на день. Коли не палю, мені погано. Я вважаю, що цигарка знімає нервове напруження. Якщо я не буду паоити, то втрачу свій імідж! Так класно: стою на дискотеці, витонченим рухом дістаю цигарки і запальничку із сумочки, прикурюю. Яка я непереборна, яка я сучасна… Я не товстію. У компанії старших я нарівні. Але щось останнім часом під час танцю хлопці почали відвертатися та із зовнішністю стали відбуватися неприємні зміни… Часто кашель мучить. Уявляєте, мені стали пропонувати «Копсіо», жуйки. Це так принизливо… Що порадите мені робити? Невже паління і справді таке шкідливе?».

Ведучий 2. Редакція готова відповісти на ці запитання. Але спочатку запитаємо учнів, чи можуть вони відповісти учениці? (Вико­ристовується метод «Відкритий мікрофон». Журналісти беруть інтерв ‘ю в учнів.)

— Чи шкідливе паління?

— Які його наслідки?

— Причини появи шкідливої звички.

Ведучий 1. Кожен присутній тут має право на свою думку, на свободу вибору — палити або не палити. Але для того, щоб зробити правильний вибір, необхідно отримати вичерпну інформацію про предмет свого вибору.

Сьогодні ми маємо чудову нагоду ознайо­митися з цією проблемою детально.

Сторінка друга «Історик розповідає»

Ведучий 2. Як довго людина знає тютюн і вживає його для паління?

Історик. Тютюн родом з Америки. І хоча на старовинних китайських вазах трапляються малюнки із зображенням курців, проте до Колумбового відкриття тютюну у Старому Світі не знали.

Історія залучення курців до куріння почалася так: 12 жовтня 1492 р. матрос Родріго Тріана з корабля «Пінта» славнозвісної флотилії Колумба вигукнув: «Попереду земля!». Прогримів гарматний салют. Матроси згорнули вітрила, і кораблі повільно рухалися до невідомої землі. Колумб вважав, що перед ним — східний берег казкової Індії. Місцеві мешканці називали свою землю, що виявилася островом, Гуанахі. Колумб дав їй нове ім’я — Сан-Сальвадор. Ця назва відтоді лишилася за одним із Багамських островів.

Серед подарунків, які їм піднесли остров’яни, було сушене листя рослин «нетум». Це згорнуте в трубочки листя вони курили. У пошуках золота Колумб поплив далі на південь і 28 жовтня 1492 р. зійшов на берег Куби. Мешканці зустрічали прибулих із жаринками і травою для куріння, яку вони називали «сигаро». Дим цієї трави, за образним висловом Колумба, вони пили: «Під час куріння кожний 3—4 рази затягувався, випускаючи дим через ніздрі». І хоч в уявленні побожних іспанців пускати дим через ніздрі могли лише чорти, багато матросів і сам адмірал втяглися у це заняття.

Тютюн мав принадливу силу. І рослина почала свою переможну ходу по всіх кон­тинентах. Після другого плавання Колумба (1493—1496 рр.) насіння тютюну завезли до Іспанії. Швидкому поширенню тютюну сприяла його властивість — виробляти в людях потяг до куріння, який дуже важко перебороти. Цій рослині приписували незви­чайні якості. Вважалося, що її дим відганяє хвороби і злих духів.

Потреба в тютюні виявлялася такою вели­кою, що цілі провінції (Вірджинія, Меріленд) почали спеціалізуватися на вирощуванні цієї рослини.

Ведучий 1. Чи є Америка єдиною батьків­щиною паління?

Відповідь історика. Давньогрецький іс­торик Геродот (V ст. до н. є.), описуючи побут скіфів, згадує, що вони вдихали дим від спалювання рослин для більшої бадьорості і сили.

Про вдихання диму спалювальних рослин повідомляють і стародавні китайські літописи. Вдихали дим і мешканці Африки.

Пахуче обкурювання від спалення трав застосовували у Стародавньому Римі під час різних свят і церемоній. Звідси, мабуть, походить звичай (у католицькій та право­славній церквах) спалювання в кадильницях ладану — затверділого соку бальзамічних рос­лин, поширених у Сомалі та на узбережжі Аравійського півострова.

Можливо, що індіанці теж почали палити тютюн з релігійних причин. Помітивши своєрідний вплив на організм диму деяких трав, вони стали вважати його чарівним. Не­дарма ж, розпалюючи люльку, перші клуби диму жерці спрямовували у бік Сонця, де, за віруваннями індіанців, живе Маніту — Бог усього сущого.

Не можна сказати, що тютюн скрізь про­никав безперешкодно. З релігійних і еконо­мічних мотивів у деяких країнах його ого­лосили «забавкою диявола». Римські папи навіть пропонували відлучити від церкви тих, хто нюхав або курив тютюн. В Англії за указом Єлизавети І (1558 р.) курців прирівнювали до злодіїв і водили вулицями з мотузкою на шиї.

У 1604 р. Яків Стюарт І написав першу книгу про шкідливість куріння, яку закінчив словами: «…це звичка, на яку гидко дивитися, нестерпна для нюху, шкідлива для мозку, небезпечна для легенів…».

У Росії за царювання Михайла Федоровича звинувачених у курінні вперше карали 60 ударами палиць по ступнях, удруге — відрізали носа або вуха. Після спустошливої пожежі у Москві (1634 р.), причиною якої було куріння, його забороняли під страхом смертної кари. Сторінка третя «Соціолог називає»

Ведучий 2. Чому ж люди все-таки палять?

Відповідь соціолога. На основі статистич­них даних різних країн можна зробити ви­сновок, що тепер на планеті палить 60 % усіх чоловіків, 73 % усіх жінок.

Чому ж люди починають курити? 25 % людей почали палити з цікавості. Друга при­чина початку паління в молодому віці — на­слідування дорослих. У родинах некурців стають курцями не більш як 25 % дітей, а в родинах курців кількість дітей, які привчилися до сигарети, становить 50 %. Багато дітей починає палити, наслідуючи в цьому товаришів.

Частина дітей починає палити дуже рано (3—5 клас). Половина з них наслідує товаришів у школі, дворі, причому, як правило, старших. Пізніше учні стають студентами. Тепер вони — дорослі і палять, прагнучи таким чином ствердитись. Приблизно на III курсі 60 % студентів палять. Дуже швидко виробляється шкідливий рефлекс паління. У поширенні паління серед дівчат неабияку роль відіграє мода (60 %). Ще одна причина паління — це бажання подобатися хлопцям.

Смертність серед курців більша, ніж серед тих, хто не палить.

Ведучий 1. Чи впливає паління на три­валість життя?

Відповідь статиста. За даними Всесвіт­ньої організації охорони здоров’я загальна смертність курців перевищує смертність некурців на 30—80 %, причому найбільша різниця припадає на вік 45—54 роки, тобто найбільш цінний із погляду професійного досвіду і творчої активності.

Можна з певністю сказати, що кожна нова затяжка сигаретним димом скорочує людське життя на один подих, а кожна викурена цигарка скорочує вік на 15 хвилин. Хто ці хвилини бачить, і хто їх рахує? Так, для окремої людини це показати важко, та здебільшого курці живуть набагато менше, ніж некурці.

У доповіді головного хірурга США було відзначено, що для групи тих, які викурюють від 10 до 19 цигарок за день, — коефіцієнт смертності на 70 % вищий, ніж для групи некурців. Для тих, хто викурює за день 40 цигарок, цей показник вищий. Майже 1/2 цих людей хворіють на серцево-судинні хвороби, а 1,6 — на рак легенів.

Сторінка четверта «Лікар доповідає»

 Ведучий 2. Як нікотин діє на організм людини?

Відповідь лікаря. Встановлено, що під час термічного розкладу нікотину, що відбувається при палінні, утворюється від 900 до 1200 твердих і газоподібних речовин. Разом із тютюновим димом вони потрапляють в організм не тільки курців, але і людей, які перебувають поряд з ними в одному приміщенні (пасивні курці). Шкідливість тютюнового диму для них дещо більша, бо організм курців уже адаптувався і як міг виробив захисну дію проти тютюнового диму. Припустима концентрація органічних речовин у повітрі — 0,07 мг/м3, далі настають шкідливі для здоров’я людини наслідки. При цьому у пасивних курців сльозяться очі, болить голова, з’являється сухість у горлі, і що здоровіша людина, то більший для неї ризик ураження тютюновим димом.

Ведучий 1. Які ж наслідки паління?

Відповідь лікаря. Існує кілька етапів на­слідків паління:

• миттєві негативні наслідки (протягом кількох хвилин після затягування): прискорення серцевих скорочень, підвищення кров’яного тиску, подразнення тканин гортані, потрапляння чадного газу у кров, подразнення очей;
• тривалі негативні наслідки: рак легенів, порожнини рота, стравоходу, шлунка, під­шлункової залози й жовчного міхура, захво­рювання серця (стенокардія, інфаркт), виразка шлунка, захворювання судин, хронічний бронхіт;
• інші негативні наслідки: пошкодження слизової оболонки губ, язика, гортані, поява сильного кашлю, неприємного запаху з рота, прискорене виникнення зморщок, порушення нормального дихання.

Сторінка п’ята «Хімік повідомляє»

Ведучий 2. Якою є хімічна будова нікотину?

Відповідь хіміка. Нікотин є одним з най­простіших за будовою алкалоїдів (гетероцик­лічних азотовмісних сполук). Він є похідним піридину і міститься у Вигляді солей яблучної та лимонної кислот у листках тютюну. Це масна рідина з температурою плавлення 247° С. На повітрі рідина темніє, добре розчиняється у різних розчинниках. Проявляє властивості основ. Смертельна доза — 0,01— 0,04 г. Він згубно діє на нервову систему: у курців не виникає гострого отруєння, тому що поступово організм людини пристосовується до малих доз.

Відома ще сіль нікотину — нікотин сульфат, що використовується в сільському господарстві для боротьби зі шкідниками.

Ведучий 1. А що містять цигарки?

Відповідь хіміка. Цмгарки містять липучу речовину — смолу, подібну до тих, що вико­ристовуються для асфальтування доріг. Смола прилипає до зубів і пальців та спри­чиняє виникнення на них плям. Навіть якщо сигарета має фільтр, він не може затримати всю смолу, яка є в тютюновому димі.

Ведучий 2. Що містить тютюновий дим?

Відповідь хіміка. Тютюновий дим містить велику кількість шкідливих речовин: нікотин, чадний газ, синильну кислоту, аміак, формальдегід та ін. Особливо небезпечним вважається бензопірен, який має канцеро­генний ефект (можуть утворюватися ракові та інші пухлини).

Сторінка шоста «Психолог розповідає»

 Ведучий 1. А який вплив тютюну на фізич­ний і психічний розвиток учнів?

Відповідь психолога. Я хочу звернути увагу на те, що паління дуже шкідливе для молодих людей. Особливо несприятливо воно впливає на органи дихання, тому що легені ще не до кінця сформовані. Курці частіше страждають на застудні захворювання, такі учні не зосереджені, успішність у них знижена. По-перше, нікотин та інші отруйні речовини порушують загальний стан організму, знижується інтенсивність нервових процесів. Цьому сприяє і сама поведінка курців. Нерідко бажання курити з’являється під час уроку, й учень відволікається від занять, думаючи тільки про те, як із дзвоником піти в туалет на перекур. А скільки кишенькових грошей іде на купівлю цигарок?!

Сторінка сьома «За здоровий спосіб життя»

«Люди не вмирають. Вони вбивають себе самі», — так вважав ще давньогрецький фі­лософ Сенека.

Збереження власного здоров’я — це справа кожного, її не можна передоручити нікому. Лікарі вважають, що стан здоров’я на 50 % залежить саме від здорового способу життя, на 20 % — від стану довкілля, на 20 % — від спадковості, на 10 % — від рівня розвитку медицини.

Активісти руху «За здоровий спосіб життя!» пропонують такий план дій:

а)  пропаганда достовірної наукової ін­формації про здоровий спосіб життя;

б) власний приклад здорового способу життя.

Чинники здорового способу життя (ЗСЖ)

• Висока рухова активність. Навіть 30 хвилин щоденної фізичної активності піднімуть настрій, поліпшать життєдіяльність, мобілізують захисні сили організму. Це можуть бути піші прогулянки, біг, плавання, катання на велосипеді тощо.
• Раціональне харчування. Воно перед­бачає дотримання режиму харчування, якість продуктів, збалансованість їжі за складом речовин, енергетичним вмістом тощо.
• Відмова від шкідливих звичок. Найпо­ширенішою зі шкідливих звичок є куріння. Якби населення тільки міста Харкова відмовилось від куріння, то щорічно зберігалися б життя п’яти тисяч людей. Небезпечне для здоров’я та життя і вживання алкоголю та наркотиків.
• Сприятливий психологічний клімат. Дехто називає це «духовністю». Духовність Ґрунтується на ставленні до людей з повагою.
• Загартування. Поступове та систематичне загартування є важливим компонентом ЗСЖ.
• Моральне ставлення до природи — екологічна відповідальність та культура, по­треба у спілкуванні з природою.
• Повноцінне сімейне життя. Взаєморо­зуміння, спільність інтересів, почуття любові роблять щасливими всіх членів родини.
• Активна творча праця сприяє збере­женню здоров’я.
• Дотримання режиму дня, що ґрунтується на індивідуальних біологічних ритмах.

На жаль, спосіб життя населення України не відповідає вимогам ЗСЖ. Лише третина людей систематично займається фізкультурою. Близько 50 % мають надлишкову вагу. Погано впливає на здоров’я відсутність повноцінного відпочинку. Кожна людина робить внесок у забруднення довкілля: за рік виробляє близько 1 м3 сміття. Несформована також культура спілкування з інфікованими на грип, гепатит тощо. Особливо це небезпечно, коли людина ВІЛ-інфікована. Скорочується тривалість життя і за рахунок поширення інших хвороб. Тож слід доєднатися до руху «За здоровий спосіб життя!».

Сторінка восьма «Як сказати «ні» у ситуації тютюнової провокації»

• Дякую. Я скористаюся цим, тільки-но в цьому буде потреба.
• Я більше цього не потребую. Мені це не потрібно.
• Не схоже, щоб мені сьогодні від цього стало краще.
• Я не в настрої, тому не хочу цього пробувати.
• Ні, я не хочу неприємностей.
• Коли мені це стане дуже потрібно, я дам про це знати.
• Мої батьки попередили мене, що вони мене вб’ють.
• Коли-небудь іншим разом.
• Ця гидота не для мене.•   Ні, дякую.
• Мене «посадять на мілину», якщо батьки дізнаються, що я палю.
• Ні, дякую, в мене вистачає неприєм­ностей.
• Ні, дякую, бувають алергічні реакції.
• Я — за вітаміни!
• Ні, я вже пробував і мені не сподобалося.
• Я хочу бути здоровим.

Ведучий 2. Якщо хтось, переглянувши наш виступ, замислиться про шкідливий вплив нікотину, перестане курити або, взявши інформацію до відома, не почне курити, ми старалися недаремно.(актори виходять на сцену.)Ведучий 1. Просто ми ще раз нагадаємо девіз нашого виступу (всі разом):

«Паління або здоров’я — вибирай сам!»