Розвиток стресостійкості

Стрес – це реакція організму на сильний подразник, який перевищує індивідуальну норму.

Тобто – це не тільки те, що з нами відбувається, а й те, як ми на це реагуємо.

На одну й ту саму ситуацію різні люди реагують по різному, в залежності від темпераменту, стану нервової системи, характеру, поглядів на життя, досвіду, вміння адаптуватись, вирішувати проблеми…

Під час стресу виділяються специфічні «стресові» гормони і виникає ціла гама емоційних і фізіологічних реакцій, змінюється робота органів та систем, поведінка людини.

Стреси є і будуть постійно, це життя. Тому важливо вчитися стресостійкості.

Існує 2 види стресу: гострий і хронічний.

ГОСТРИЙ СТРЕС – короткочасне напруження різної інтенсивності, яке вибиває людину з колії звичайного життя (екзамен, похід до лікаря, публічний виступ, переїзд…..)

Якщо стрес помірної інтенсивності, він може бути навіть корисним (еустрес): мобілізує організм, активує імунну систему, тренує навички виживання.

ХРОНІЧНИЙ СТРЕС (дістрес) – довготривале надмірне напруження, коли стресова ситуація надто затягується.

Цей вид стресу є дуже шкідливим, він знижує можливості адекватного реагування, пригнічує імунну систему, виснажує людину, забирає її сили, формує синдром безпорадності.

Наприклад: негативна емоційна атмосфера в сім‘ї, хронічні хвороби, робота, яка не подобається, фінансова криза, ….

Існують 3 основні еволюційні базові реакції на стрес (спробуйте визначити свою) :

1. Бий- активна нападаюча (або обороняюча) позиція. Зазвичай люди з такою реакцією або агресують, або кидають всі сили на активне вирішенні проблеми.

2. Біжи- цих людей страх заганяє в позицію «тікання» від проблеми, уникання вирішення ситуації, ухилення від конфліктів. Такі люди, зазвичай, припининяють справу, зіштовхнувшись з найменшими перепонами, що викликають дискомфорт.

3. Завмирай- пасивна позиція. Людина «спазмується», не розуміє, що вона хоче, не приймає ніяких рішень, не має енергії на зміни, чекає, що все саме «розсмокчеться».

Ці реакції можуть комбінуватись.

ПОДОЛАНННЯ СТРЕСУ:

1. Почнемо з ДЕСТРУКТИВНОЇ реакції на стрес. ПАСИВНА реакція- уникання вирішення проблеми, ухиляння від ситуації, відволікання, переключення на щось інше, терпіння проблеми, алкоголь, наркотична залежність, заїдання НЕ вірішують саму проблему, а тільки продовжують стрес

2. КОНСТРУКТИВНЕ подолання проблеми- це АКТИВНЕ втручанння при зберіганні самоконтролю

Проживаємо емоції, але не застрягаємо в них, а вирішуємо проблему.

РОЗВИТОК СТРЕСОСТІЙКОСТІ:

* працюємо зі своїми поглядами на життя та на проблеми, щоби занадто не катастрофізувати події

* турбуємося про себе (відпочинок, сон, спорт, задоволення потреб)

* спираємося на свої цінності

* вчимося протидіяти психологічному тиску

* розвиваємо стійкість до невизначеності (дозволямо собі продовжувати жити навіть в умовах невизначеності)

* приймаємо те, що не можемо змінити; змінюємо те, що можемо

* вчимося приймати рішення (дозволяємо собі помилки)

* «витягаємо» користь з ситуації: -Зате я навчився, зміг, впорався, освоїв…

Успішність подолання стресу залежить від кількості та якості стратегій, які ми вміємо застосовувати.

Усвідомлення того, що ми можемо впливати на ситуацію, а не тільки ситуація може впливати на нас- дає нам сили, надію, оптимізм, підвищує нашу впевненість у собі, психологічну пружність, стресостійкість, які є такими необхідними.

З мережі