-
Коли над головою дрони: молекулярна підтримка нервової системи.
Ви знаєте той момент, коли чуєте звук дрона, сирену, вибух поблизу – і тіло миттєво перетворюється на суцільний спазм? Серце б’ється в горлі, руки тремтять, думки розлітаються. Це не слабкість. Це еволюційна програма виживання, яка працює на рівні молекул. Що відбувається в організмі в момент загрози: Ваш мозок миттєво викидає потік адреналіну та кортизолу. NMDA-рецептори в нейронах переходять у режим гіперактивності. Магній масово виводиться з клітин. Запаси гальмівних нейромедіаторів (ГАМК, глицин) спалюються за секунди. Нервова система переходить у стан, коли кожен шум – це сигнал небезпеки. І ось тут важливе: корвалол, валер’янка, п’ятдесят крапель пустирника – це не підтримка, це блокування симптому. Їх можна і треба використовувати але усвідомлюючи, що…
-
Як подякувати військовому за те, що захищає тебе і країну
-
Що таке стрес і як допомогти дитині впоратись
Ми живемо в час, коли рівень стресу в людей по всьому світі підвищений. Просто зараз на нього страждає так само багато дітей, як і дорослих. Ми переживаємо багато кардинальних і глобальних змін, але є й інші фактори, які можуть призвести до стресу в дітей – несприятливі обставини вдома, насильство у навчальному закладі чи іспити. Та навіть позитивні зміни, такі як переїзд у більший будинок або поява нових друзів. Ми можемо підтримати дитину у стресові періоди, якщо помітимо ознаки надмірного стресу та навчимо її, як із ним впоратися. Що таке стрес? Стрес – це відчуття тиску, пригніченості або неспроможності впоратися із проблемою. Невелика кількість стресу може бути корисною й мотивувати нас…
-
Як ми реагуємо на стрес
-
Як відновитися після ночі тривоги, обстрілів чи недосипу
Після ночей, коли доводиться переживати обстріли, сирени чи просто не спати від страху – тіло і психіка працюють у режимі виживання. Навіть якщо фізично ти в безпеці, всередині лишається напруга, втома і розгубленість. Організму потрібно допомогти повернутися в стан рівноваги – м’яко, без тиску.
-
Мозок, що змінюється щодня
Учитель часто думає, що головне завдання — змінити учнів. Але насправді, під час кожного уроку змінюється і сам учитель. Мозок реагує на кожну нову ситуацію: учнівське запитання, емоційний спалах, імпровізацію. Це і є нейропластичність у дії — не теоретична, а жива. Нейробіолог Майкл Мерценіх, один із піонерів досліджень мозку, довів: мозок оновлює свої зв’язки щоразу, коли ми виходимо за межі звичного (Merzenich, Soft-Wired, 2013). Тому кожен «не такий» урок — це не провал, а тренування гнучкості мозку.
-
РДУГ у дорослих
Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю – це нейророзвитковий стан, який починається в дитинстві, але часто зберігається у дорослому віці. Приблизно 50-70% дітей з РДУГ продовжують мати симптоми і в дорослому житті.РДУГ – це не «ледачість», не «відсутність сили волі», а порушення саморегуляції, пов’язане з особливостями роботи мозку, зокрема префронтальної кори, базальних гангліїв та дофамінової системи. Саме ці зони відповідають за:• контроль уваги;• планування;• гальмування імпульсів;• емоційну регуляцію;• довгострокову мотивацію.У дорослих РДУГ часто маскується під стрес, «перевтому» або емоційне вигорання, але насправді має глибші нейропсихологічні причини.
-
Техніка: “Моя внутрішня погода”
Мета: допомогти усвідомити свій емоційний стан, виразити почуття через образи, зняти напруження. Матеріали: аркуш А4, кольорові олівці, фломастери або фарби.
-
Як мозок забуває і як мікронавчання це виправляє
Ще в 1880-х Герман Еббінгауз відкрив: понад 50% інформації ми забуваємо вже через 20 хвилин після уроку. Через день — пам’ятаємо менше половини. Через місяць — лише чверть. Так з’явилася знаменита «крива забування», підтверджена дослідниками у Німеччині (1991) і Нідерландах (2015). Але вихід знайшли — мікронавчання.
-
Мозок не любить нудьгу, але обожнює повторення з варіаціями
Нейронауковець Норман Дойдж (The Brain That Changes Itself, 2007) довів: коли ми повторюємо одну й ту саму дію в різних контекстах, мозок створює нові нейронні маршрути — глибше засвоює матеріал. Тому ефективне повторення — це не «знову те саме», а «те саме — по-новому».