-
Як мотивувати себе
Людина так влаштована, що не може працювати постійно в одному режимі. Періодично відбувається занепад сил, опускаються руки і зовсім не хочеться нічого робити. У цей момент важливо себе підбадьорити і мотивувати, щоб повернутися у стрій.
-
Як підтримати дитину, якщо рідну людину поранили на війні
Коли рідні дитини зазнали поранень, перебувають на лікуванні чи реабілітації – у дитини виникає багато тривог і запитань… Підтримка потрібна не лише пораненим рідним – підтримка потрібна і дітям… Обговорюйте з дитиною ситуацію зі здоров’ям поранених. Уникаючи розмов, кажучи «напівправду», намагаючись оберегти її від хвилювань, ми, на жаль, зумовлюємо те, що дитина залишається зі своїми домислами та тривогою наодинці – а це дуже непросто… Важливо говорити з дітьми, слухати усі занепокоєння та запитання – і пробувати знайти відповіді та надати емоційну підтримку. Дитині набагато легше, якщо в цьому досвіді вона не сама і може говорити з рідними про свої занепокоєння. Залучайте дитину до турботи про поранених. Турбота може проявлятися по-різному:…
-
Як впоратись із втратою
-
Методичка з охорони праці для психологів
Багато колег, які зараз мають ресурс для того, щоб допомагати, працюють з людьми. Психологи з різною мірою підготовки створюють проєкти для підтримки різних категорій українців. Втім, важливо пам’ятати, що допомога, повинна бути розумною, аби не завдати шкоди. Досвід, з яким ми зараз зіткнулися – виходить за межі звичних терапевтичних інтервенцій і кожен наш вплив потребує особливої пильності та підготовки.
-
Як вийти з аб’юзивних відносин
Єдиний спосіб вийти з аб’юзивних відносин – перестати маніпулювати. Це можливо, коли один із батьків бере відповідальність на себе: «Це не ти змусив, це я не впорався», «Я, дійсно, хотів так, як краще, але був не правий», «Я сам був не правий». Так у родині починають закріплюватися поняття: – довіри; – виконання обіцянок; – цінність слова; – підкріплення впевненості; – цінність самої людини. Зовсім не обов’язково бути «жорстким», щоб тебе чули. Зовсім не обов’язково контролювати, щоб щось було виконано. Таке токсичне ставлення сильно відображається на психіці та накладає свій відбиток на життя вже дорослих дітей. Позбутися від усіх негативних «налаштувань», опрацювати цю тему і повернути адекватну самооцінку складно, але можливо.
-
Протидія та запобігання сексуальному насильству під час війни
Будь-яке сексуальне насильство – є воєнним злочином, порушенням законів та звичаїв війни. Як і за решту порушень норм міжнародного права, за сексуальне насильство передбачена відповідальність. Її призначають за результатами розгляду судових справ у Міжнародному кримінальному суді в Гаазі, створеними трибуналами або національним судом України.
-
Наслідки аб’юзивних відносин
– пригнічення волі дитини; – знищення віри в себе; – підривання самооцінки; – виникнення страхів; – дитина не може навчитися приймати рішення самостійно. Здебільшого діти, які зазнавали аб’юзу зі боку батьків, у майбутньому несвідомо обирають партнера, схильного до аб’юзу. Просто ми впізнаємо знайоме, рідне й оманливо безпечне. Наголошу на те, що вербальний аб’юз (у словах) такий же травматичний, як і фізичний. Для дитини батьки – центр Всесвіту. І якщо батьки думають про мене погано – я вірю, що я така, адже вони знають краще. Вербальний аб’юз не лише веде до викривлення нашого уявлення про себе, але і формує негативне очікування нашого майбутнього.
-
Як паніка впливає на якість життя
-
Як розпізнати батьківський аб’юз
Аб’юз (від англ. abuse – зловживати; ображати) – вид емоційного насильства у стосунках. Підступна особливість аб’юзу – подвійність та насильство, прикрите благими намірами. У дитячо-батьківських відносинах – це жорстокість, прикрита «вихованням». Відчуваючи повну владу над дитиною, батьки користуються цим зовсім не на благо. Батьки-аб’юзери– це люди, які періодично допускають насильство до власної дитини. Воно може полягати в ігноруванні її потреб, маніпуляціях, приниження, криках, заподіянні фізичної шкоди тощо. Звісно, що батьки ненавмисно травмують дітей. Батьки-аб’юзери – це також травмовані в дитинстві діти, які не мають досвіду формування довірливих та безпечних взаємин. Як наслідок – вони не можуть передати цей досвід своїм дітям. Дуже часто усвідомлюючи, що ми хочемо виховувати дітей не…
-
Як дорослим підтримати дитину/підлітка з гострим стресовим розладом
Потрібна ваша фізична присутність у просторі дитини. Обіймайте її. Якщо хоче на ручки — обов’язково задовольніть цю потребу. Навіть якщо дитина постійно намагається брати вас за руку, бути поряд — не відсторонюйтесь і наберіться терпіння. Я з власного досвіду знаю, як це непросто, коли малеча висить на тобі, як мавпеня, з ранку до вечора. Розмовляйте з донькою чи сином. Діалог — наше все. Доступною і простою мовою відповідайте на всі запитання, що хвилюють. Розповідайте про те, що відбувається, але без лячних подробиць. «Ми переїхали, тому що зараз у нашому домі й місті жити небезпечно. У світі таке трапляється, на жаль. І зараз це трапилося з нами. Хоча ми віримо в…