Особливості учнів з акцентуаціями характеру й робота з такими учнями

Гіпертемічний тип

Діти з таким типом акцентуації завжди в гарному настрої. Якщо трапляються вибухи гніву й роздратування, то вони швидко минають, піднесений настрій супроводжується бажанням діяти та спілкуватися, завдяки чому вони легко сходяться з людьми, стають лідерами. Прагнуть усього нового, завдяки чому виявляють енергійність, ініціативу, творче мислення. Однак, з іншого боку, надмірна діяльність може вилитися в розкиданість інтересів, відсутність цілеспрямованості, що призводить до того, що часто такі учні не доводять розпочату справу до кінця. Підвищена товариськість може привести до недостатньої розбірливості в контактах. Виражене прагнення до самостійності.

Цінують волю, тому можуть протестувати проти спроб дорослих втручатися в їхнє життя. Протест найчастіше виражається в навмисних порушеннях правил, у втечі з дому. Як правило, погано переносять будь – який режим і дисципліну.

Рекомендації вчителеві щодо роботи з такими дітьми:

• захоплювати новими оригінальними завданнями;
• пропоновані завдання не повинні бути монотонними й вимагати занадто тривалих зусиль з боку дитини;
• довести видимий контроль до необхідного мінімуму.

Нестійкий тип

Головна риса таких дітей – нездатність до найменших зусиль: вони не можуть організувати себе, уникають труднощів, доручень, відповідальності. Легко піддаються думці більшості й навіюванню, схильні до наслідування. Прагнуть до одержання нових вражень, розваг. Найстрашніше для них – самотність. Для отримання нових відчуттів удаються до хуліганських учинків, уживають наркотики, алкоголь. Як правило, такі діти легко чинять дрібні крадіжки, бажають проводити весь час у вуличних компаніях.

Рекомендації вчителеві щодо роботи з такими дітьми:

• здійснювати за ними жорсткий контроль (вимагати систематичного виконання домашніх завдань);
• підтримувати постійний контакт із батьками.

Циклоїдний тип

Головна риса: два стани, що змінюють один одного. Перший стан характеризується гарним настроєм, прагненням до діяльності, активним спілкуванням з оточуючими. У другому стані настрій пригнічений, млявість, сонливість, відчуженість, зниження працездатності. У цьому стані в підлітка виникають реальні проблеми – погані оцінки, сварки з однолітками, конфлікти з учителями, батьками, – які здаються нерозв′язаними. У такі моменти деякі учні здатні до суїциду. Як правило, тривалість фаз становить два – три тижні. Однак можлива тривалість і від кількох годин до кількох місяців.

Рекомендації вчителеві щодо роботи з такими дітьми:

із розумінням ставитися до іншого стану дітей (не слід докоряти їм у ліні й вимагати фізичної активності).

Лабільний тип

Для таких учнів також характерна зміна настрою, але, на відміну від попереднього типу, тут немає регулярної зміни настрою. Настрій змінюється дуже різко з найнезначнішого приводу. Для виходу зі стану пригніченості достатньо невеликого заохочення, зміни виду діяльності. Такі учні, як правило, мають непогану інтуїцію. Вони здатні щиро любити, співпереживати чужому горю, відчувати прихильність до близьких і друзів, але лише в тому випадку, якщо відчувають взаємність. Вони люблять компанії для одержання нових вражень. Не є лідерами, їм більше до душі роль „улюбленця”.

Рекомендації вчителеві щодо роботи з такими дітьми:

• ставити в приклад тих, до кого прихильна дитина;
• постійно пропонувати виконувати різні завдання.

Сенситивний тип

Учні з таким типом вирізняються вразливістю, м′якосердям. Боязкі та сором′язливі серед незнайомих людей, у новому для них оточенні. У звичних умовах зі знайомими людьми вони достатньо товариські. Люблять проводити час із молодшими. Прив′язані до близьких людей. Вирізняються слухняністю, їх уважають „домашніми дітьми”. У них добре розвинене почуття обов′язку, відповідальності, висока вимогливість до себе й оточуючих. Характерним є комплекс власної неповноцінності. Вони надмірно чутливі до думки оточуючих. Важкою є ситуація, коли такі учні стають об′єктом глузувань або підозри в поганих учинках, тому дуже скуто почуваються біля дошки.

Рекомендації вчителеві щодо роботи з такими дітьми:

по можливості підтримувати таких дітей, коли вони відповідають біля дошки.

Демонстративний тип

Діти з таким типом акцентуації виокремлюються насамперед постійним прагненням звернути на себе увагу оточуючих. Вони хочуть захоплення, подиву, співчуття. Такі учні згодні бути об’єктом образ, обурення, аби лише бути поміченими. Вони часто брешуть, дуже причому мистецьки, бо мають чудові акторські здібності. Ніколи не бувають безкорисливими у взаєминах з іншими людьми.

Рекомендації вчителеві щодо роботи з такими дітьми:

• не акцентувати уваги на поведінці таких дітей;
• оцінюючи відповіді та вчинки, мотивувати своє ставлення.

Шизоїдний тип

Характерна риса – недостача інтуїції: у розмові з оточуючими не відчувають моменту, коли потрібно вислухати й поспівчувати, а коли ,навпаки, краще промовчати. Постійно перебувають у власному світі, побудованому ними та спов- неному фантазій і захоплень. У свій внутрішній світ нікого не пускають, мають оригінальні захоплення, начитані. Діти з таким типом, як правило, усвідомлюють свою несхожість на інших і часто самі страждають від самотності, невміння налагодити контакти з оточуючими, знайти собі друга.

Рекомендації вчителеві щодо роботи з такими дітьми:

• намагатися використовувати їх досить добре розвинене письмове мовлення;
• використовувати їхню ерудицію, оригінальність суджень.

Конформний тип

Учні такого типу вирізняються постійним підкоренням думці більшості. Вони прагнуть робити „як усі”, одягатися „як усі”, думати „як усі”. Якщо оточення гарне, то такі учні особливих проблем не мають. Але, потрапивши в погане середовище, вони згодом засвоюють усі манери, звички й правила поведінки членів групи й тоді вимагають особливої уваги з боку дорослих. Такі учні можуть відмовитись відповідати лише тому, що перед цим інший учень отримав погану оцінку.

Рекомендації вчителеві щодо роботи з такими дітьми:

• керувати не чинячи на них прямого тиску;
• запобігати спілкуванню конформних дітей з невідповідними людьми.