Дитяча агресія

Чи завжди агресивність – погано? Ні, не завжди. В агресії є свої властивості, потрібні для життя – наполегливість, прагнення до перемоги, бажання досягти мети, подолати перешкоди. Тому виховання має бути спрямоване не на повне виключення агресивності дитини, а на обмеження й контроль її асоціальних форм і заохочення позитивних проявів.

Вияви агресії дитини:

– крик, плач, кусання, тупання ногами у відповідь на батьківські заборони;

– фізичний напад на однолітка, конфлікти через іграшки;

– впертість, істерики, ниття, непослух, сформовані у відповідь на різке реагування батьків на істеричну поведінку дитини.

У молодшому шкільному віці для хлопчиків фізичні прояви агресії характерніші, ніж для дівчаток. Це пов’язано з тим, що дівчатка більше бояться покарань і осуду дорослих. Вияви агресії в дівчат мають більш «соціалізовані» форми і часто зводяться до вербальної агресії – пліток, образ, погроз, критики.

Причини:

– реакція на фрустрацію – намагання подолати перешкоди на шляху до задоволення потреб;

– «навчена» поведінка, коли дитина діє агресивно, наслідуючи поведінку батьків, кіногероїв;

– вплив біологічних чинників – особливостей нервової системи, біохімічних чинників, спадковості.

Запобігання агресії

1. Батькам слід давати дитині можливість використати свою енергію – нехай побавиться одна або з приятелями. Не давайте дуже активній дитині сидіти без діла, нехай її енергія витрачається у «мирних» цілях (спорт, танці).

2. Не переглядайте фільми й передачі зі сценами жорстокості й насилля у присутності дітей.

3. Допоможіть дитині знайти друзів, навчіть її спілкуватися з однолітками – так дитина швидше засвоїть загальноприйняті правила поведінки.

4. Не карайте дитину фізично.

5. Демонструйте дитині особистий приклад позитивної поведінки: не допускайте при ній спалахів гніву, образ, погроз, розмов про помсту кривдникам. Пам’ятайте, що ваші любов, тепло, турбота – найкраща профілактика агресії. Нехай дитина щоразу відчуває себе потрібною і важливою для вас.