Чи потрібно пробачати батьків?

Це питання виникає тоді, коли біль від дитячих образ усе ще болить. Але що насправді означає пробачити — і для кого це робити?
Пробачення — не про виправдання проступків
Йдеться не про «відпустити їхнє зло», а про звільнення себе: більше не тримати наслідки їхніх образ та очікувань у власній душі.
Проекції в родині — як тіні з минулого
Батьки могли передати “неподобаючі” ролі або критику, які ми усвоїли як власні. Пробачення — спосіб перестати боротися з тінями і почати жити на свою карту.
Без пробачення немає особистої свободи
Тільки коли ми відпускаємо образи, виникає простір для власного “Я”, не обтяженого чужими очікуваннями й болем.

Що робити?
Відділити вину батьків від власної цінності.
Проговорити: «Я не пробачаю тебе заради тебе, а заради себе».
Встановити емоційні межі, навіть якщо вони тихі.
Якщо болісно — знайти терапевта, де можна розбиратися без страху.