Сторінка учня

  • Сторінка учня

    Керуємо гнівом не псуючи стосунків з оточуючими

    Коли відчуєте імпульс до зриву – спробуйте не реагувати на нього. Намагайтеся відтягти час. Якщо є можливість усунутися фізично від об’єкта подразнення – зробіть це. Приблизно через 15 хвилин ви заспокоїтеся. Відмовляючись реагувати на подразник звичним неекологічним способом, ви даєте собі внутрішню свободу. Ваша початкова реакція – це лише звичка, рефлекс, що формувався із самого дитинства. За бажання ви можете це змінити, поступово відпрацьовуючи нові стратегії поведінки. Для цього вам знадобиться час, терпіння та увага. Якомога точніше визначайте, що ви можете змінити, а що – ні. Вчіться відпускати ситуації, на які ви не можете вплинути. Відмовтеся від нав’язування іншим свого бачення світу. Ваш світ від цього не постраждає. Не наживайте…

  • Батькам,  Педагогам на замітку,  Сторінка учня

    Страх ядерного удару

    Відчувати страх та тривогу стосовно можливої загрози життю – нормально й природно. До цих почуттів додаються невизначеність та безпорадність. Адже ніхто не може гарантувати, коли й чи дійсно відбудеться ця ядерна атака. Визнання неможливості на щось вплинути також посилює тривогу. Тож у цей час важливо подбати про себе. Якщо тривога накриває раптово, то впоратися допоможуть:

  • Батькам,  Педагогам на замітку,  Сторінка учня

    Базові правила психологічної стійкості під час війни

    1. Перестати очікувати “коли це закінчиться”. Це звучить жорстоко, але таке очікування забирає у вас сили. Закінчиться. Обов’язково. Але необхідно діяти відповідно до реалій сьогодення.

  • Батькам,  Педагогам на замітку,  Сторінка учня

    Тренуємо асертивність

    Асертивність – це особиста відповідальність за свою поведінку; вміння не звинувачувати інших людей за їх реакцію на нашу поведінку; здатність людини відстоювати свою точку зору, не порушуючи моральних прав іншої людини; самоповага, повага до інших людей.

  • Батькам,  Педагогам на замітку,  Сторінка учня

    Чи можна відпочивати під час війни

    Делікатність – це чи найнеобхідніша зараз манера поведінки. Будь яка наша дія має бути усвідомлена тим, що можна комусь зробити боляче. І цих «комусь» – пів країни, якщо не більше. Якщо ти спиш не в окопі – тобі вже повезло. Якщо живеш в незруйнованому будинку – тобі знову повезло. Якщо твої діти при тобі, здорові і не травмовані війною – тобі дуже повезло. А якщо в тебе ще є робота і улюблена машина чи мотоцикл – то ти тричі везунчик. Війна має збільшувати емпатію, а не розділяти людей на два табори. Дорослість суспільства вимірюється саме нею. Можна і потрібно відпочивати від війни, але треба це робити делікатніше.

  • Сторінка учня

    Як подолати стрес в укритті

    1. Пристосування та зосередження на тому, що ви можете контролювати, а не на тому, чого змінити вам не під силу. Щоб почуватися краще — думайте про те, що можливо зробити «тут і зараз». У моменти активації частин мозку, які відповідають за прагнення та пошук того, що може піти нам на користь, — відбувається своєрідне перемикання й відволікання від страху та паніки.

  • Батькам,  Педагогам на замітку,  Сторінка учня

    Як мотивувати себе

    Людина так влаштована, що не може працювати постійно в одному режимі. Періодично відбувається занепад сил, опускаються руки і зовсім не хочеться нічого робити. У цей момент важливо себе підбадьорити і мотивувати, щоб повернутися у стрій.

  • Батькам,  Педагогам на замітку,  Сторінка учня

    Кожному важко по-різному

    Час війни випробовує та загортовує, перевіряє на віру та міцність кожного, хто перебуває в дивній сюрреальності, де людська логіка потрапляє в капкан руйнування стереотипів та звичних шаблонних уявлень про майбутнє людства. Виникає цілком природня спокуса порівнювати свій стан з іншими: хтось втратив стабільність, житло, роботу, надію, зв’язки, розуміння близьких, а хтось – потрапив у трагічну ситуацію втрати людей, яких любив та без яких не бачив своєї подальшої долі. Тож всім важко!

  • Батькам,  Педагогам на замітку,  Сторінка учня

    Як сформувати «інформаційний бронежилет»

    Останні новини – це біль. Невимовний біль, який нічим не заглушити. Проте він не просто болить. Багатьох він травматизує або й несе повторну травматизацію. Споживання такої кількості інформації у сучасній ситуації стає виснажливим процесом для нашого сприйняття. Для того, щоб мати можливість зберегти себе у тому інформаційному просторі, зберегти власне об’єктивне функціонування нам необхідна інформаційна гігієна.