Педагогам на замітку
-
Як впоратись із панікою
Паніка – це напад тяжкого страху, тривоги та відчуття внутрішньої напруги. Вона паралізує людину або ж навпаки, штовхає її на безрозсудні вчинки. Під час паніки спостерігаються цілком протилежні реакції. В такому стані ми найбільш вразливі, тому обов’язково потрібно вживати заходів, щоб відновити нормальний психічний стан.
-
Допомога учням в умовах стресу – поради для вчителя
Нагадуйте учням, як навчальний заклад дбає про їхню безпеку та які заходи вжиті для зменшення ризиків. Зосереджуйте увагу дитини на її сильних сторонах. Допоможіть їм відчути на що вони здатні. Це додасть їм впевненості. Якщо ознаки стресу проявляються систематично, поговоріть про це з батьками. Порекомендуйте звернутись до фахівця. Бережіть себе та не забувайте звертатись за психологічною підтримкою, якщо відчуваєте в цьому потребу. Сигнал повітряної тривоги може викликати в учнів розгубленість, паніку, стрес. Щоб уникнути цього проведіть репетицію переходу до укриття та поясніть, що це обов’язкова умова їхньої безпеки. Обговоріть з учнями правила поведінки в укритті. При відмові дитини йти у сховище допоможе дзвінок батькам чи особам, які їх заміняють. Вони…
-
Надання першої допомоги в післятравматичному стані
В будь-який час, жодна людина не може уникнути травматичних. Діти – особливо вразлива вікова категорія до стресових подій. І реакція на ці події має свою специфічність, свої емоційні, тілесні та поведінкові прояви. Дорослим потрібно усвідомити, що змінені тілесні відчуття, непритаманні емоційні прояви та поведінка дитини, що зустрілась з травматичною ситуацією, є нормальною реакцією внутрішнього захисту від небезпеки. Це потрібно організму для того щоб вижити.
-
Поради з контролю емоційного стану під час війни
Більшість людей може самостійно, навіть без спеціальних професійних втручань кризових психологів слідкувати за тим, щоб бути в певному психоемоційному стані рівноваги, відновлювати свою саморегуляцію. Досягти внутрішнього спокою допомагають не тільки психологічні засоби, афірмації, візуалізація, йога та медитації. До внутрішнього балансу наближають прості поради.
-
Чому ми заїдаємо стрес
Емоційне переїдання – це спроба заглушити незручні емоції. Їжа підвищує в організмі рівень гормону задоволення дофаміну, допомагає відволіктися і розважитися. Емоційне переїдання складається з п’яти етапів:
-
Як уникнути шкоди психічному здоров’ю на робочому місці
Що завдає шкоди психічному здоров’ю Погана комунікація та стиль управління створюють напругу у стосунках, погіршують психічне здоров’я та підвищують стрес на роботі. Керівники, які не допомагають співробітникам вирішувати проблеми, можуть сприяти тому, що ті почуваються перевантаженими та невмотивованими. Важливо, щоб менеджери пояснювали найкращі способи виконання робочих завдань, і були доступні для запитань.
-
Коли занадто багато турбуватися про інших
Турбота про себе є важливим аспектом нашого психологічного здоров’я і щастя. Вона сприяє підвищенню нашої ефективності, підтримує наше фізичне і емоційне самопочуття. Зневага ж до власних потреб може призвести до депресії, стресу та вигорання. Якщо ж ви помічаєте, що повсякчас дбаєте про інших або займаєтеся роботою чи хатніми справами, забуваючи про власні сон, їжу, відпочинок, то пропонуємо прямо зараз спробувати відновити гармонію.
-
Панічна атака
Панічна атака недарма зветься саме атакою. Вона зазвичай виникає раптово, але сприймається надзвичайно гостро. Ось людина спілкується, усміхається, а вже наступної миті її охоплює несамовитий страх: світ навколо ніби тікає з-під ніг, у грудях шалено гупає серце — здається, вона от-от помре. Зазвичай панічні атаки виникають без реальної небезпеки — як наслідок тривалого стресу й втоми. Потужний вияв тривоги захоплює всі наші відчуття та на певний проміжок часу стирає зв’язок із реальністю — звідси почуття приреченості, втрата самоконтролю.
-
Пасивна агресія: поради, як протидіяти в родинних і робочих стосунках
Пасивна агресія – підступна річ. Часто і тривалий час ми її навіть не підозрюємо: в жартах колеги, в «добрій пораді» приятельки, в піклуванні сусідки або в «цілком об’єктивних зауваженях» шефа. Але дедалі частіше у відповідь хочеш сказати «досить», а замість розсміятися кортить розплакатися. І от тоді розумієш: щось у цьому спілкуванні, в цій доброті, турботі, веселощах “не те”. На відміну від активної агресивної поведінки – образ, грубих жестів, підвищеного тону, відвертих погроз і незадоволення – пасивна агресія, наче «тихий омут». Зовні все пристойно, ввічливо, гідно, але діє вбивчо: варто в нього потрапити – і прощавай душевний спокій, самооцінка, зміни, плани – їх «втоплять». Власне, це і є метою агресорів і агресії.
-
Як приборкати «синдром самозванця»
«Синдром самозванця» – суб’єктивне відчуття людини, що вона не заслуговує того успіху, який має. «Так склались обставини», «насправді я не вартий такого визнання» – це часто можна почути від людини, яка схильна знецінювати свої досягнення. Багато в чому «синдром самозванця» проявляється, коли йдеться про професійні досягнення. Та насправді він також може мати місце в особистому житті.