Как только сотворил бог землю, сотворил Людей и сказал им : Живите, помогай те друг-другу, продолжайте свой род, а я приду через год и посмотрю как вы тут устроились.

У однієї жінки був німий син. Він не говорив, починаючи з народження. Вона водила його по різних лікарях, але ніхто не міг допогти. І вона змирилася з тим, що її син німий. Ось одного разу вона смажила млинці на кухні. А тим часом пішла до іншої кімнати прасувати одяг. І заклопотавшись, забула про млинці. Аж тут приходить її син і каже: “Мамо, млинці підгорають!” – Синку!! Що сталося!? Ти заговорив!!! Що сталося!? Ти можеш говорити!?? Чому ти мовчав весь час досі?! – Млинці підгоріли… А до цього все було гаразд.

Один чоловік зачинився в квартирі і нікого туди не впускав.

Хлопчик і осел були найкращими друзями. Вони всюди ходили разом, усе робили разом, але більш за усе їм подобалось подорожувати світом. Вони ходили з міста у місто, від країни до країни…

До Бога прийшов чоловік і заявив про свою нудьгу. Бог задумався: “З чого зробити жінку, якщо весь матеріал пішов на чоловіка?”

– Ребе, я не розумію: приходиш до бідного – він привітний і допомагає, як може. Приходиш до багатія – він нікого не бачить. Невже це тільки через гроші? – Визирни у вікно. Що ти бачиш? – Жінку з дитиною, віз, що їде на базар… – Добре. А зараз подивися у дзеркало. Що ти там бачиш? – Ну що я можу там бачити? Тільки себе самого. – Так от: вікно зі скла і дзеркало зі скла. Варто додати трохи срібла, і вже бачиш тільки себе.

Приходить до батька молода дівчина і говорить: – Батьку, я втомилася, у мене таке важке життя, такі труднощі і проблеми, я весь час пливу проти течії, у мене немає більше сил. Що мені робити?

Поезія — це не «кращі слова в кращому порядку», це — вища форма існування мови. Й. Бродський

Кохання має свої закони розвитку, свій вік, як життя людське. У нього є своя розкішна весна, своє спекотне літо, нарешті, осінь, яка для одних буває теплою, світлою і родючою, для інших — холодною, гнилою і безплідною. В. Бєлінський

Жодна чеснота не спокутує пороків. Ювенал Час — чесний чоловік. Бомарше Люби істину, але будь поблажливим до помилок. Вольтер Вірний спосіб судити про характер і розум людини по вибору нею книжки і друзів. Гельвецій Сміхом виправляють мораль. О. Бальзак Із усіх критиків найбільш великий, найгеніальніший, найбільш непогрішимий — час. В. Бєлінський Кожна людина несе відповідальність перед усіма людьми за всіх людей і за все. Ф. Достоєвський Людина створена для щастя, як птах для польоту. В. Короленко Мій спосіб жартувати — це казати правду. На світі немає нічого смішнішого. Б. Шоу Добрій людині буває соромно навіть перед собою. А. Чехов Історія природи починається з добра, бо вона — творіння Боже; історія…