Батькам
-
Як виховати стійкість у воєнний час?
10 порад батькам та вчителям 1️. Говоріть з дітьми. Якщо у дітей виникають запитання, відповідайте на них чесно, але просто та впевнено. Запитайте їх, що, на їхню думку, відбувається, і послухайте відповіді. Не ігноруйте їхні почуття — вони можуть сказати, що бояться, і ви повинні бути готові відповісти, що це нормально боятися. Використовуйте чорно-білу мову, яка не залишає місця для сумнівів: «Я завжди буду піклуватися про тебе».
-
Синдром фантомної сирени
-
Як зберегти віру в перемогу
Ми не можемо передбачити дату закінчення війни, але ми знаємо, що перемога настане. Ми не можемо впливати на рішення та дії політиків і військових, але ми можемо підтримувати їх своєю вірою. Віра – сильний емоційний стан, що супроводжує переконання, впевненість людини у будь-чому. Це життєва сила, яка дає нам волю рухатися. Віра пов’язана із довірою – почуттям особливої незмінної прихильності, здатністю покладатися на того, кому довіряєш.
-
Сльози – не прояв слабкості
Чому плакати корисно? Сльози — це не означає, що ви вже не тримаєтесь. Це означає, що ви допомогли собі й перестали витрачати сили на утримування напруги. Сльози звільняють і знеболюють. Зі сльозами організм виділяє природний «опіум» для полегшення болю.
-
Якщо родина евакуюється
-
Як подолати паніку
-
Дбати про себе та своїх дітей
-
Як допомогти пережити травматичний досвід старшим дітям
Найчастіше після пережитого травматичного досвіду, підлітки відчувають сором і можуть мріяти про помсту. Травмуюча подія для підлітків може призвести до радикальних змін їхнього світогляду. У деяких підлітків спостерігається саморуйнівна або небезпечна поведінка.
-
Пережити виснаження
Війна має свою «психологію». Вона складається з інформаційно-психологічних атак. Ми уже пережили всі стани діяльності психіки. І зараз у нас виснаження. Попередній стан — це була ейфорія, яка підкріплювалася дикою злістю до ворога і невичерпною гордістю за наші перемоги. Під час ейфорії ми по максимуму об’єдналися, згуртувалися, зарядилися бойовим духом. Ми могли не спати, не їсти і функціонувати на всю бойову готовність. Але для мозку енергетично важко працювати в такому стані. Тому він включив для себе функцію захисту! І ми почуваємо себе тотально виснаженими. Можуть бути ознаки депресії через постійну тривогу. Ворог знає усі ці прийоми! Він на це й розраховує. Щоби у стані виснаження зламати нас повністю! Залякати. Обдурити.…
-
“Мамо! Допоможи, мені дуже страшно!”
Алгоритм Що? Де? Яке? 1. Що ти відчуваєш зараз? (Сильний страх, тривогу, мене трясе…) 2. Покажи місце, де воно знаходиться в тілі (сонячне сплетіння, живіт, горло …) 3. Яке воно: колір, вага, як звучить, як пахне, яке на дотик. Чим яскравіше описуєте, тим краще! 4. Яким способом його можна звідти дістати? (висмоктати гігантським пилососом, витягнути руками, видихнути, проколоти і випустити назовні…Уява Вам на допомогу!). 5. Яким почуттям чи емоцією ти хочеш замінити свій страх? Спокій, розслаблення, щоб стало легше… 6. І потім знову уявляємо якого це нове почуття кольору, як пахне, яке на дотик… І уявляємо як воно виникає в тілі, заповнює те місце, де був страх, перетікає в кожну…