Скласти іспит – це ж просто!

Прочитавши цей загаловок, будь-який підліток може сказати: так стверджувати легко тому, хто вже пройшов через це! Авжеж, для нас, дорослих, то вже давно пройдений етап. Хтось, склавши іспит, сказав собі: з мене годі – досить і школи! Хтось набравшись мужності, йде далі – інститут, держіспити, захист диплома. Найневтомніші складають іспити все життя: аспірантура, захист дисертації, курси іноземних мов, курси водіїв, крою та шиття… Та й хіба можна забути ті почуття, які виникають при наближенні до закритих дверей, з-за яких чути невпевнений голос одногрупника. А тремтіння в колінах, холодний піт, цокання зубів, втрата голосу? Яке це все до болю знайоме!

Іспити, як більшість явищ життя, – етап перехідний. Коли він закінчується, з’являться відчуття свободи, забуваються сльози, нервування, ти знову спокійно спиш. Але ж можна скласти екзамен і з меншими втратами для власного здоров’я, отримати добрі оцінки й чекати наступного іспиту без страху та безсонних ночей.

Психологи розцінюють екзамен як:

“перетравлювання” значного об’єму інформації, що пов’язано з великим навантаженням на мозок;

серйозне емоційне переживання й велике навантаження на нервову систему;

оцінку не лише знань дитини, а й її особистості.

Адже страх, що виникає в дитини, яка складає іспит, пояснюється не лише небажанням отримати двійку, але й тим, що дитина боїться осоромитися перед одногрупниками, виявитися слабкою, невпевненою.

Почнімо з…

Діти, які готуються до екзаменів, особливо випускники, починають кидатися від одних крайнощів до інших. Одні цілодобово зубрять матеріал і готують шпаргалки, випивають не один літр кави, інші ж насолоджуються відпочинком, зрідка гортаючи підручники та втішаючи себе тим, що всього не вивчиш і, може, “пронесе”. На щастя, у психологів є третій, найоптимальніший варіант підготовки до складання іспитів.

Почати слід, у першу чергу, з розпорядку дня. Харчуватися треба три-чотири рази на день. Мед, грецькі горіхи, молочні продукти, риба, м’ясо, овочі та фрукти забезпечать баланс калорій в організмі і відновлять енергетичні витрати. Нормальний здоровий сон і відпочинок зменшать навантаження на нервову систему. Не варто відмовлятися від звичних занять спортом, відвідин бабусі, розмов по телефону – це буде своєрідним відпочинком. Не забувайте й про те, що не всі діти однакові – “сову” важко примусити активно працювати о 6-8-й годині ранку, а “жайворонок” навряд чи буде засиджуватися до 2-3-ї ночі. До речі, у більшості людей рівень біологічної активності знижений із 17 до 18 години. Чи дозволяється вживати якісь тонізуючі препарати? Дозволяється, наприклад, женьшень чи елеутерокок. Каву ліпше пити вранці і небагато, лише щоб цілком прокинутися (для тих, хто звик саме так розпочинати свій день). Кава підсилює нервовість і тривожний стан у невпевнених у собі дітей. А хімічні речовини геть не потрібні, особливо так звані заспокійливі. Їх можна вживати лище за рекомендацією лікаря й суворо індивідуально.

Як правильно організувати вивчення матеріалу

Дитину завжди лякає те, що обсяг матеріалу для вивчення занадто великий, тому впоратися з ним дуже важко. Інстинктивно вона віддаляє “день розплати” й перед самим іспитом опиняється перед горою незасвоєної інформації. Цю гору й справді важко зсунути в такій ситуації. Як же правильно розпланувати вивчення матеріалу?

Практика свідчить, що спочатку слід переглянути увесь матеріал і розподілити його таким чином: якщо треба вивчити 120 питань за чотири дні, то в перші 2 дні вивчається 70% всього об’єму, третього дня – решта, четвертого – повторюють вивчене ( на отакий білет, отаке питання я відповім отак і отак, спочатку – це, потім – те й т. д.). При цьому складні теми варто чергувати з простішими – необов’язково вчити всі питання поспіль. Є й деякі психологічні закономірності, які повинні врахувати діти та їхні батьки.

“Фактор межі”. Найкраще запам’ятовується інформація, викладена на початку й у кінці тексту. Середина зазвичай швидко вилітає з голови. Тому під час запам’ятовування та повторення приділіть особливу увагу середині тексту.

Повторювати треба не механічно, а вдумливо, зосередившись на змісті. Після “завантаження” в мозок інформація, якщо її не повторювати, втрачається на 20-30% у перші 10 годин. Щоб цього не трапилося, слід: прочитати текст, повторити його двічі, через 20 хвилин – тричі, а через 8-10 – чотири рази, через добу – один раз. Тільки після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно “оселилася ” в голові дитини.

Особливість “упізнавання”. Дивлячись у текст, учень відчуває, що колись він це бачив, читав, отож відповідно витрачати час на це питання не варто й можна переходити до наступного. На справді ж він несвідомо сам себе обманює. І якщо не вивчити уважно те, що здається таким знайомим, можна схопити й двійку. Так що не минайте “знайомий” матеріал.

Яким чином дитина може все найкраще запам’ятати? Що для неї є ближчим – текст, малюнок, логічна схема, мовленнєве відтворення? Дитина сама повинна визначити, в якій системі їй ліпше працювати.

Спробуйте знайти щось цікаве у найнуднішому матеріалі. Адже цікаве запам’ятовується набагато легше.

Одна голова добре, а дві – краще?

Батьків зазвичай чомусь дратує, що дитина запрошує додому для спільної роботи друга чи подругу. Вважається, що нічого доброго із цього не вийде і в “кращому” разі вони відволікатимуть одне одного, а про “гірші” рази краще взагалі помовчати. Насправді ж підготовка до екзамену вдвох має безліч переваг, звісно, якщо поставитися до цього серйозно та сумлінно. Запам’ятайте, що вчити разом справді не можна, а от повторювати, “репетирувати” – навіть бажано. Це можна робити напередодні екзамену. Можна готуватися й так: перший день – вивчення за певним планом (кожен працюватиме сам), другий – повторення й переказування одне одному. Можна розподілити теми за інтересами, за складністю, за ступенем засвоєння: один розповідає те, що другий раніше не вивчив. Розповідати треба чітко, детально, з емоційним забарвленням. Таким чином, ваш товариш мимоволі, навіть поза бажанням, запам’ятає матеріал, який колись полінувався вивчити. Можна проводити “репетиції” перед екзаменом і наодинці. Ставте собі питання, вголос відповідайте, привчайтеся слухати свою мову.

Шпаргалки – річ потрібна

Іноді шпаргалки справді потрібні. Щоправда, це не означає, що терміново слід робити додаткові кишені на підкладці піджака чи пришивати їх до спідниці. Використання шпаргалок на екзамені найчастіше закінчується дуже сумно. Вони потрібні лише тим, хто краще запам’ятовує матеріал при конспектуванні, – викладений коротко (у вигляді тез), він краще тримається у пам’яті. Шпаргалки зручно перечитувати перед самим екзаменом, а от брати на екзамен не варто – можна отримати двійку.

“Спокійно, тільки спокійно”

Так завжди в екстремальних ситуаціях казав Карлсон. Скористайтеся його порадою. Адже нервуються завжди ті, хто погано знає матеріал. Ті, хто абсолютно нічого не знає, зазвичай спокійні й посміюються з інших. Ті, хто знає матеріал добре чи на середньому рівні, нажахані до останньої хвилини, поки не отримають оцінку. Щоб подолати свій страх, розповідайте самі собі вивчений матеріал, начебто ви відповідаєте на іспиті. Спробуйте уявити складну ситуацію на екзамені й знайти з неї вихід. Поставте самі собі підступні запитання й спробуйте відповісти на них – переживіть свій страх іще до іспиту. Згадайте випадки свого успіху, переживіть іще раз і їх теж. Спробуйте вдатися до аутогенного тренування. Складіть для себе формули, налаштуйтеся на те, що “у мене все вийде” й повторюйте ці слова перед сном. На екзамені не втрачайте самовладання у складний момент, хоч це й нелегко. Згадайте про почуття гумору – іноді воно, виявляється, буває і в екзаменаторів. Складіть план відповіді на екзамені – це теж заспокоює.

Весь світ – театр

Екзамен – спектакль і лотерея водночас. Ви зробили все можливе, щоб добре підготуватися до іспитів, але все одно не певні, пощастить вам чи ні. Ваша мета – скласти екзамен якнайкраще. А оцінка залежить від двох різних чинників: ваших знань і вашого вміння поводитися на іспиті. Буває, що в складній ситуації вміння справити потрібне враження врятує від неминучої двійки чи трійки…

Передусім ви повинні виглядати впевненими в собі. Саме виглядати, навіть тоді, коли на душі невесело. Упевнений вигляд діє на викладача лише позитивно, і він ніби переймається вашою впевненістю, а решта – справа техніки. Треба спрямувати розмову в потрібне вам русло. Не втрачайте свідомість, якщо натрапили на не відоме вам питання. Втягніть екзаменатора у невимушену розмову, переконайте, не здавайтеся, вільно ведіть діалог, поки вас не заженуть у безвихідь. Щукайте вихід, змінюйте хід думок, перебудовуйте розмову в сприятливому для вас напрямі – таке життя. З’явіться на екзамен охайним, у випрасуваному одязі, бажано в костюмі. Відрепетирувавши заздалегідь свій виступ, говоріть неголосно, але чітко, ясно й упевнено, усміхайтеся, закликаючи викладача в помічники, не шепотіть, не мимріть – це дратує екзаменатора. Налаштуйте себе на неодмінний успіх, особливо на першому екзамені. Продумайте свою поведінку, зовнішній вигляд і стиль розмови із викладачем. Будьте спокійні й зосереджені не на власній особі, а на змісті відповіді. Забудьте про образи на батьків, учителів і взагалі відстороніться від усього непотрібного. Заспокойте себе тим, що завтра вже прийде інший день, без іспитів, тому саме сьогодні треба показати себе щонайкраще.