“Образи душать…”

Хід заняття

Притча.

Жив собі хлопець із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок із цвяхами і загадав забивати їх по одному в паркан щоразу, коли він втратить терпіння і посвариться з кимось. Першого дня юнак забив 37 цвяхів. З часом він навчився опановувати себе, і кількість забитих цвяхів щодня зменшувалася. Хлопець зрозумів, що легше навчитися контролювати свої емоції, ніж забивати цвяхи. Нарешті настав день, коли не було забито жодного цвяха. Тоді батько наказав синові витягати з паркана по одному цвяху тоді, коли він жодного разу за день не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться. Минали дні, і згодом у паркані не залишилося жодного цвяха. Батько підвів сина до огорожі й сказав: «Ти добре поводишся, синку, але подивися, скільки залишилося дірок…». Коли ви з кимось сваритеся і кажете йому щось неприємне, залишаєте по собі рани, схожі на ці дірки. І вони залишаються незалежно від того, скільки разів потім ви попросите вибачення. Слова здатні завдати такого самого болю, як і фізичне насильство.

Вчитель : Чи є серед вас той, хто коли-небудь був кимось ображений? Підніміть руки, будь-ласка… Кожен з вас у своїй образі не одинокий… Давайте назвемо почуття, які нас переповнюють, коли ми ображаємось.

Відповіді учасників.

Вчитель: Чи є серед вас той, хто сам ніколи нікого не ображав? Кожному траплялось образити когось і бути ображеним кимось. А які відчуття переживає людина, котра когось образила?Для того, щоб отримати повну відповідь на це запитання завітаємо до цікавого закладу — «Музею почуттів».

Повідомлення інформаційного центру.

Лікар: Ображати будь-кого не тільки некрасиво, а й небезпечно для здоров’я. Дратівлива людина частіше хворіє на ГРЗ, хвороби печінки. Людина, яка не може пробачити образи близьких людей, а пам’ятає їх і переживає через це, може занедужати на рак. Ті, хто полюбляють критикувати інших людей, часто хворіють на радикуліт. До захворювань нирок схильні люди, які полюбляють нав’язувати усім свою волю. Про все це докладно пише у своїх працях Луїза Хей — американський лікар. Вона розповідає про те, як занедужала на рак легень і вилікувалася, пробачивши всі образи.

Психолог: Як позбутися стану, що виник під впливом негативних емоцій? Насамперед навчіться контролювати свій настрій, якщо він зіпсувався, з’ясуйте причини цього. Можливо, ви не завжди умієте відрізнити головне від другорядного або ставите занадто великі вимоги до інших людей чи до себе. А може, ви просто перевтомилися і вам необхідно добре відпочити, виспатися. Не зважаючи на причину поганого настрою, його треба поліпшити. В цьому допоможе фізична праця, рухи, прогулянка або цілющий вплив природи.

Бібліотекар: Існує ще одне, мало досліджене джерело життєрадісності і бадьорого настрою, спосіб запобігання захворюванням і продовження життя. Це твори літератури і мистецтва. Відомий англійський дослідник Чарльз Дарвін у своїй книзі «Автобіографія» писав: «…Якби мені довелося знову прожити своє життя, я встановив би для себе правило читати певну кількість віршів і слухати певну кількість музичних композицій хоча б раз на тиждень: можливо, шляхом цих постійних вправ мені вдалося б зберегти активність тих частим мозку, які зараз атрофувалися. Ця втрата рівнозначна втраті щастя і позначається на розумових здібностях, моральних якостях, тому що слабшає емоційна сторона нашої природи». Цей здогад видатного вченого давнини підтверджується даними сучасної науки. Дослідження вчених-медиків свідчать, що переключення уваги від звичних занять необхідне для психічного відпочинку й відновлення стомленої нервової системи. Зміни, що відбуваються внаслідок споглядання творів образотворчого мистецтва, прослуховування музики, відвідування театру, кіно, позитивно впливають на багатьох людей. Отже, якщо у вас поганий настрій, поставте улюблену музику, прочитайте вірші улюбленого поета, тобто будь-яким способом увійдіть у світ мистецтва, де інший темп і ритм. Можливо, ця мелодія додасть вам гарного настрою.

Лікар: Під час суперечки людина перебуває у стані емоційного збудження. Переважають агресивні емоції: гнів, злість, роздратування, розчарування. Науковці визначили, що кожна конфліктна ситуація не проходить для організму безслідно. Нервова система регулює емоційний стан людини. Емоції впливають на стан і функціонування внутрішніх органів. Образа, суперечка, горе, злість, заздрість або прагнення помститися — усе це знижує захисні сили організму та скорочує життя. Негативні емоції спричиняють глибокі зміни в серцево-судинній системі. Вони часто супроводжуються завмиранням серця, болем і неприємними відчуттями у серці, підвищенням артеріального тиску.

Вчитель: Досить часто після конфлікту, що супроводжувався образою, агресією, бажанням помститись треба жити поруч з кривдником, вчитися з ним в одній групі. А якщо ця людина – брат чи сестра, тато чи мама? Як бути тоді? Згадайте хоча б одну таку ситуацію з власного життя і дайте відповідь:«Чого хочуть обоє?» Відповіді учасників

Вчитель: А чи завжди будь-який людський вчинок можна пробачити? Відповіді учасників

Звучить “Місячна соната” Бетховена.

Вчитель: В психотерапії є такий напрямок – казкотерапія. Душу людини намагаються зцілити казкою. Я також хочу розповісти вам маленьку казочку.

Казка “ПРОБАЧ”

Одного разу там, де потрібно було вимовити Слово, зустрілось Мовчання з Мовчанням. За крок до біди пізнали один одного дві гіркі образи, їх погляди виражали самотність і пустоту. Раптом між ними утворилась безодня, а за спиною повстали непрохідні гори. Жахнулись Мовчання і Мовчання. Вони побачили кінець своєї дороги і усвідомили, що їм не суджено жити разом, а суджено разом померти. Німі губи стинулись, а уста шукали Слово. Сили їх були на межі… І потягнулись руки назустріч, і народилось Слово: “Пробач!”.

Вчитель: В чому суть цієї казки? Кому варто її розповісти і чому? Який висновок ви зробите? Учасники відповідають Вчитель:Сьогодні ми з вами говоримо про здатність кожного з нас прощати, про важкий шлях прощення. Мій обов’язок – допомогти, вам усвідомити життєву необхідність прощення, відчути світлу радість його. Я думаю, що наша зустріч буде сприяти тому, що ви і сьогодні і в подальшому вашому житті будете проявляти милосердя та великодушність до людей. Тільки тонко налаштована душа людини здатна прощати навіть самі сильні образи. Психологи рахують, що процес прощення проходить чотири фази.(Поступово за ходом розповіді потрібно розміщувати листи з написаними на них фаз на дошці).Фаза відкриття. Наявність гніву, постійні думки про образу, порівняння себе з образником, усвідомлення почуття сорому і провини, якщо вони мають місце. Фаза прийняття рішення. Людина готова розглядати прощення як домінуючий вибір, готова пробачити кривдника. Фаза дій. Відкривається примірка на себе різних ролей, щоб “влізти в шкіру” кривдника, “поглинання” болі, емпатія до образника, знаходження для себе особистого сенсу у прощенні. Фаза результату. Зменшення негативних почуттів і ріст позитивних. Людина, що пробачає, усвідомлює свою недосконалість і недосконалість інших людей. Таким чином послаблюється думка про кривдника, налагоджуються відносини з ним. У того, хто пробачив, підвищується самоповага, самооцінка. Прощення – вільний вибір особистості. Неможливо нікого змусити проявити милосердя.

Обговорення ситуації. Вчитель Я пропоную зараз обговорити і вирішити примиренням конфліктну ситуацію, що склалась в одній сім’ї.Донька поділилась з матір’ю тим, що їй дуже подобається хлопчик, що живе у сусідньому під’їзді, але він не звертає на неї увагу. Мама пообіцяла про це нікому не розповідати. Сама ж натякнула про все батькові, котрий почав підсміюватись над дівчинкою та засуджувати її вибір. Брат же, зрозумівши у чому річ, пообіцяв розповісти все цьому хлопцеві. Після цього донька назвала маму зрадницею, почала грубити на репліки тата, посварилась з братом, замкнулась в собі. У сім’ї склалась гнітюча атмосфера.Як розв’язати ситуацію, що склалася? Як почати розмову про прощення? Хто з членів родини повинен першим зробити крок назустріч?

В результаті обговорення учасники приходять до висновку, що першим прощає той, хто найбільш милосердний, хто стоїть на найбільш високій сходинці особистісного розвитку.

Бесіда по темі заняття. Звучить композиція ансамблю Веаtlеs “Уеsterdау”.

Вчитель: У християнстві прощенню відведений навіть спеціальний день – день духовного очищення від гріхів вільних і невільних – останній день Масляниці перед Великим постом. Це – Прощена неділя. Вважають, що гріхи, відпущені людям в цьому світі, не будуть зараховані Богом і в світі іншому.

Розповідь священника про прощення в християнстві.Тема прощення проходить червоною ниткою через Біблію, яка являється джерелом моральних канонів для деякої частини людей. До цієї теми звертались і великі люди минулого тисячоліття. Один з них -голандський художник Рембрандт, для якого біблійна “Притча про блудного сина” послужила сюжетом для написання знаменитої картини.

Демонструється картина. Учні розповідають «Притчу про блудного сина» із Євангелія від Луки.

Вчитель: Дана тема була близька і самому Рембрандту. Після смерті коханої дружини колекцію його картин і все майно продали з молотка за борги. Напевно, і самому Рембрандту було кого і за що прощати. Ця картина стала лебединою піснею великого художника. Знаходиться вона в Ермітажі м. Санкт-Петербурга.

Отже, що ж означає тепер для вас слово “прощення”. Відповіді учасників.

Вчитель Що ми відчуваємо, коли прощаємо себе і інших? Відповіді учасників

Вчитель: А як дати людині зрозуміти, що ти пробачаєш її? Відповіді учасників.

Вчитель: А які якості поможуть нам це зробити? Відповіді учасників

Вчитель: Прощення – складний процес, що потребує сил та енергії, який дарує зцілення від образ, погано впливає на фізичне і психічне здоров’я людини. Прощення подібне рятувальному кругу. Який в ситуації образи не дасть потонути в потоці гніву і агресії, звільнить нас від тяжких мук, які ми часом несемо через все життя. І нехай скептики говорять, що прощення протилежне торжеству справедливості, що воно – проява слабкості, що воно може стати відмовою від боротьби за власну точку зору, виявом переваги і поблажливості. Деякі люди вважають, що просити пробачення – значить принизитись перед іншою людиною. Але прощення – це внутрішнє, власне звільнення від образи і боротьба з негативними емоціями.

Підведення підсумків: Наше заняття добігає кінця. Я хочу, щоб ви завжди пам’ятали, що “Прощення – не заперечення власної правоти в судженнях, а можливість поглянути на кривдника із співчуттям, милосердям, любов’ю в той час, коли він, здавалось, повинен бути позбавленим права на них”, хочу, щоб в кожній конфліктній ситуації ви слідували заповіді Р. Кіплінга:

«Владей собой среди толпы смятенной,

Тебя клянущей за смятенье всех,

Верь сам в себя, наперекор вселенной,

И маловерам отпусти их грех;

Пусть час не пробил, жди не уставая.

Пусть лгут лжеци – не сни сходи до них .

Умей прощать и не кажись, прощая,

Великодушней и мудрей других.