“Мамо! Допоможи, мені дуже страшно!”

Алгоритм Що? Де? Яке?
1. Що ти відчуваєш зараз? (Сильний страх, тривогу, мене трясе…)
2. Покажи місце, де воно знаходиться в тілі (сонячне сплетіння, живіт, горло …)
3. Яке воно: колір, вага, як звучить, як пахне, яке на дотик. Чим яскравіше описуєте, тим краще!
4. Яким способом його можна звідти дістати? (висмоктати гігантським пилососом, витягнути руками, видихнути, проколоти і випустити назовні…Уява Вам на допомогу!).
5. Яким почуттям чи емоцією ти хочеш замінити свій страх? Спокій, розслаблення, щоб стало легше…
6. І потім знову уявляємо якого це нове почуття кольору, як пахне, яке на дотик…
І уявляємо як воно виникає в тілі, заповнює те місце, де був страх, перетікає в кожну клітинку тіла.

Дихання!
Не забуваємо дихати самі та разом з тим, кому Ви допомагаєте!
Вдих у живіт (начебто надуваємо кульку)
Видих через рот (просто розслабляємо живіт).
Таких циклів – мінімум 10-15.
Чи дихаємо як великий сильний слон!

“Спокійне місце”
Уявляємо улюблене місце, де ми були максимально розслаблені, де нам було добре.
Повністю відчуваємо звуки, кольори, відчуття шкіри…

“Подяка”
Дякуємо за те, що у нас є прямо зараз. Перераховуємо по пунктах. Наприклад,
1. Я лежу в ліжку під теплою ковдрою чи я зараз у сховищі в безпеці.
2. Поруч зі мною мої рідні, ми любимо один одного.
3. Наша армія відбиває ворога
4. У мене є мобільний зв’язок.
5. У мене є вода, їжа…