Як втішати чи співчувати людині у стані гострого стресу чи втрати
Запам’ятайте, що людина в гострому стресі:
– сфокусована на даний момент проживання горя (розмови про минуле та майбутнє не працюють)
– має тунельну свідомість (зосереджена на собі та своїх переживаннях)
– сфокусована на внутрішньому світі та відірвана від зовнішнього світу, тому необхідне заземлення;
– має право переживати стадії шоку та горя (їх не перестрибнути та у кожного свій термін переживання цих стадій)
1️. Не можна втішати “світлим майбутнім”
Людину в гострому стресі або в горі не цікавлять перспективи, вона зосереджена зараз переживання втрати – їй потрібно дати право і час прожити своє горе.
Не можна казати:
Ти ще одружишся, ти ще відбудуєш свій будинок, ти ще налагодиш бізнес, ти ще зустрінешся з сім’єю
Все мине, час лікує, все налагодиться
Фрази, які висловлюють співчуття зараз:
– мені шкода, що тобі доводиться переживати це
– я з тобою + тактильний контакт із дозволом
– я поруч +тактильний контакт із дозволом
– я хочу тебе підтримати. Як мені це зробити?
– хочеш побути одна чи мені залишитися з тобою?
– мені хочеться зробити для тебе щось, щоб тобі стало легше. Що це може бути?
– я дуже співчуваю, що в тебе йде тільки сил, щоб упоратися з цим
– я не уявляю як тобі зараз боляче (сумно, тяжко)
– я тільки можу здогадуватися як тобі зараз важко (що ти пережила, як ти почуваєшся)
2️. Не можна знаходити позитивні моменти в трагедії та знецінювати втрату
НЕ працюють – раціоналізація, навіювання позитиву, орієнтація на оптимізм, вторинні вигоди від горя:
– Зруйнували будинок, зате лишилася машина
– Батьки залишилися в Україні, зате ти в безпеці
– Тримайся, адже іншим ще гірше
– Ти покинула будинок, зате отримаєш субсидію до ЄС
Людина розуміє, що могло бути ще гірше, але це не втішає, а ще більше лякає
3️. Не можна шукати винного
Припущення про запобігання горю (треба було вчасно лікувати, треба було вчасно виїхати за кордон, треба було вчасно зняти гроші)
Це викликає почуття провини у потерпілого
Покарання – цих людей треба покарати (цього лікаря треба засудити, путіна треба убити)
Це викликає нову хвилю агресії, яка може перейти до аутоагресії
Релігійні втіхи – все в руках Бога!
Спрацює лише якщо людина глибоко вірує, в інших випадках викличе почуття безпорадності та безвиході
4️. Вказівка на те, що все і так було б погано
– у тебе і так не було роботи
– машину і так треба було міняти
– наша країна і так йшла до краху
– росія і так нам загрожувала
Це безтактність по відношенню до зруйнованої реальності людини. Це не лікує, а ранить ще більше.
5️. Не можна закликати взяти себе в руки
Не плач! Тримайся! Візьми себе в руки! Відпусти! Досить радіти! Зберися! ( це насправді «Зупини свій смуток, тому що він мене травмує»)
Це призведе до капсулювання травми та психосоматики.
6️. Не можна розповідати особисті історії типу «як я впоралася з цим»
Пам’ятайте, що зараз людина сфокусована на собі!
Особиста історія доречна лише на стадії торгів та прийнятті, але не на стадії шоку та горя, і лише якщо людина сама попросить поділитися як ви пережили подібне.
7️. Не можна говорити, що ви розумієте людину
Навіть якщо у вас була подібна ситуація, ви переживали це по-своєму через свої патерни, стратегії та установки. Пам’ятайте, що у кожного індивідуальна психіка – способи сприйняття горя та переробки травми.
Те, що для одного горе, для іншого стрес, що швидко проходить – і навпаки.
8️. Не можна розпитувати людину спеціально що вона відчуває з приводу втрати, якщо ви не кризовий психолог.
На стадії шоку та горя важливі техніки саморегуляції через заземлення та забезпечення первинних потреб (кров, сон, їжа, питво, гроші на необхідне, гігієна, одяг, засоби зв’язку).
Замість того, щоб розкривати контур травми, з якою ви можете не впоратися самостійно (істерики, панічні атаки, агресія тощо), допоможіть людині задовольнити первинні потреби.
9️. Повинність та необхідність:
– Треба жити заради…
– Ти маєш витримати…
– Тобі треба, треба зробити…
– Тобі треба навчитися жити по-новому.
– Ти маєш бути сильною…
– Тобі треба думати про майбутнє…
Подібні звернення до обов’язку для людини, яка перебуває в гострому горі, найчастіше неефективні і зазвичай викликають у неї нерозуміння та роздратування. Це сприймається як насильство і переконує в тому, що його не розуміють.
Єдино правильно вживати слова «повинен і треба» у задоволенні первинних потреб та зменшення рівня гормонів стресу:
– тобі треба попити водичку
– тобі треба поїсти
– Ти маєш поспати
– ти маєш подихати свіжим повітрям
– тобі треба поплакати
– ти маєш зробити зарядку
– тобі треба почати повільно дихати
10. Провокації (брати “на слабо”)
– Ти просто не хочеш прийняти цей факт!
– Ти не хочеш робити зусиль!
– Ти відмовляєшся від допомоги, бо тобі зручно бути у стресі!
– Ти сильна, ти раніше могла і зараз зможеш!
Про це ви поговорите пізніше, якщо стадія шоку та горя затягнеться. Але в момент проживання горя такі фрази вводять людину до тями провини та агресії.
______________________________________
Якщо ви вимовляєте помилкові втіхи і люди їх приймають, це не означає, що вони працюють! У моменті це може спрацювати, але у довгостроковій перспективі всі 10 помилок призводять до збільшення наслідків травматичного досвіду.
Тому перебудовуйтесь і починайте втішати людей (І СЕБЕ) правильно, щоб дати їм право на проживання горя “у тут і зараз”, щоб це не продовжилося “на там і потім”, що може затягнутися на довгі роки ПТСР.
Діліться на своїх сторінках, щоб ми могли правильно висловлювати співчуття один одному у цей складний час.
P.S. Усі основні фрази правильного співчуття перераховані у пункті 1 + методи заземлення (вода, їжа, дихання, обіймашки, спільні прогулянки, зарядка, відносини з господарству).
Автор Б’ярка Олена Кісюра